РЯДКОМ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Пишущий ці рядки

Правильніше: Автор цих рядків

догадуватися про прихований зміст

Правильніше: читати між рядками
Мова – не калька: словник української мови

абзац

Правильніше: відступ; новий рядок
Мова – не калька: словник української мови

рухомий рядок чи біжучий рядок?

Часто можна почути таке: «Я ніколи не встигаю прочитати біжучий рядок на електронних рекламах (табло)». Кажуть часом і про біжучі події, біжучі справи, хоч є в українській літературній мові усталені вислови типу поточні події, поточні справи, зазначають автори посібника «Культура мови на щодень». Але ж яким словом назвати таку властивість рядка на екрані, як його рух, біг літер? З погляду лексичних і словотвірних норм дієприкметник біжучий сприймається як застарілий. Сучасна літературна мова послуговується, зокрема і в термінологічному слововжитку, прикметниками рухомий, рухливий, наприклад: «Якщо в лавах мало кремнезему, то вони дуже рідкі, рухливі, текучі» (з журналу); «У давнину люди виявили на небі сім рухомих небесних тіл, бачили семибарвну райдугу» (з журналу).
Сполучуваність прикметника рухливий указує на те, що він активно поєднується з найменуваннями із лексичних сфер «людина», «природа». Скажімо, рухливе обличчя, підборіддя, волосся; рухливий силует, розум, рот; рухлива борода, голова, вдача; рухливі губи, ніздрі, брови; рухливий потік, вогник, пісок; рухлива річка, хмара, поверхня; рухливе сонце, море, повітря; рухливі зорі, дерева, сніжинки.
У науково-технічній літературі здатність до руху, зокрема й такого, що здійснюється під впливом дії якогось механізму, передає слово рухомий, приміром: «Існує кілька видів муфт – постійні, рухомі, зчіпні, запобіжні й т. ін.» (з газети); «Протягом дня космонавти займатимуться фізичними вправами на велоенергометрі й рухомій доріжці» (з газети). Порівняйте також: рухомий склад, тип, пристрій, наголос, тротуар, блок, верстат; рухома система, деталь, каретка, муфта, матерія, літера; рухоме майно, пояси тощо.
Отже, на електронних рекламах бачимо й читаємо рухомий рядок.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)