РОКОВИНИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

ювілей

Правильніше: роковини
Мова – не калька: словник української мови

у сумних подій ювілеїв не буває

Читачі цікавляться, чи тотожні слова роковини та ювілей. Відповідь напрошується така: ці іменники синонімічні, проте їхні значення збігаються не повністю. Перший з них виражає загальніше поняття, що вбирає в себе й поняття ювілей.
У тлумачних словниках читаємо: роковини – «календарна дата, коли закінчується ще один рік від початку якої-небудь події», зокрема, це й «день народження, іменини», а також і день смерті (хоч він тут спеціально не виділяється). Дев'яті роковини Незалежності України; 55-ті роковини Великої Перемоги. У цьому ж значенні вживається й річниця.
Ювілей – від латинського jubileus – «ювілейний рік». Це рік, який колись припадав раз на піввіку. Ювілеєм називали урочистості насамперед з приводу п'ятдесятиліття, століття, тисячоліття пам'ятної події. Тепер його обчислюють не обов'язково п'ятдесятиліттям, але звичайно в круглих і переважно великих числах (про ювілей у 18 чи 20 років кажуть, як правило, жартома).
У сучасній мові ювілей означає вшанування особи, котра досягла певного віку або строку своєї громадської, наукової, мистецької, викладацької чи якоїсь іншої діяльності. То і врочисто відзначувана річниця важливої суспільної події, існування установи, закладу, міста. 1500-літній ювілей Києва. А тих, чий ювілей святкується, звично називають ювілярами.
Замість ювілей завжди можна сказати роковини (тільки в множині), річниця, але зворотна заміна можлива лише тоді, коли йдеться про дату, обчислювану в 50 і більше (знову-таки в круглих числах) літ. Не рекомендується замінювати роковини, річницю на ювілей з нагоди сумної події.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)