ПІТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Піти по що і за чим
Перевірте вживання:
піти по когось, щось — щоб принести, придбати тощо;
і піти за кимось, чимось — позаду когось, уздовж чогось.
| ІТИ ПО КОГОСЬ, ЩОСЬ | ІТИ ЗА КИМОСЬ, ЧИМОСЬ |
|---|---|
| Бабуся захворіла, і тато мусив піти по лікаря. | Він піде за мною, не відстане. |
| Тато піде по продукти до крамниці. | Навчальний процес скоро піде за планом. |
| Як півник до моря по воду пішов. | Пливи, косо, тихо за водою, а я піду услід за тобою. |
ТИПОВА ПОМИЛКА:
Він пішов до магазину за хлібом. — Він пішов до магазину по хліб.
Піди за лікарем, поклич його сюди. — Піди по лікаря, поклич його сюди.
Піти слідом, настати, статися, наслідувати і послідувати
Замініть кальку послідувати на правильний варіант:
наслідувати — повторяти, відтворювати чиї-небудь дії, рухи;
настати, статися, виникнути — наблизитися, розпочатися, трапитися;
піти, поїхати слідом — одержати покарання, постраждати від чого-небудь.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| смерть послідувала від холери | смерть настала від холери |
| послідувати його прикладу | наслідувати його приклад, піти за його прикладом |
| давайте послідуємо за ними | ходімо за ними, підемо за ними слідом |
пішов по воду, пішов за водою, піти, вода
Читачі цікавляться: як правильно – пішов по воду чи пішов за водою? Це залежить від того поняття, яке ми вкладаємо у фразу. Якщо мовиться про мету руху, то потрібно ставити прийменник по (ходити по воду, по хліб, по гриби тощо); якщо про напрям руху – прийменник за («Я йду по лікаря, бо захворіла дитина», але «Я пішов за лікарем до його кабінету взяти рецепт»).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
я повинен зараз піти, бо інакше запізнюся на поїзд
Правильніше:
я мушу зараз піти, а ні – то запізнюся на потяг
Мова – не калька: словник української мови
уступити в спір; поспорити
Правильніше:
зайти в суперечку; засперечатися; на суперечки піти; зчепитися
Мова – не калька: словник української мови
уступити в бій (битву, боротьбу)
Правильніше:
стати (піти) до бою (до побою, в бій, на бій); стятися з ким; стати на прю
Мова – не калька: словник української мови
улаштувати засаду
Правильніше:
піти на засідки
Мова – не калька: словник української мови
стати на шлях істини
Правильніше:
піти дорогою правди
Мова – не калька: словник української мови
сприяти
Правильніше:
грати на руку; дати дорогу; дати ключ у руки; піти назустріч
Мова – не калька: словник української мови
спіткнутися і впасти
Правильніше:
піти норчака
Мова – не калька: словник української мови
слідувати пораді
Правильніше:
піти за порадою
Мова – не калька: словник української мови
пуститися вплав
Правильніше:
плавця піти
Мова – не калька: словник української мови
прошу піти
Правильніше:
прошу на виступці
Мова – не калька: словник української мови
провалитися в тартарари
Правильніше:
крізь землю провалитися (піти); у землю увійти; казна-де подітися
Мова – не калька: словник української мови
прийняти інший оборот
Правильніше:
піти іншими дорогами; обернутись іншим боком
Мова – не калька: словник української мови
почати танцювати
Правильніше:
піти в танець
Мова – не калька: словник української мови
почати вишукувати
Правильніше:
піти по нишпорках
Мова – не калька: словник української мови
потонути
Правильніше:
піти рибам на корм; піти на дно; затонути; годувати раків
Мова – не калька: словник української мови
поступитися своїми інтересами
Правильніше:
піти на жертву
Мова – не калька: словник української мови
послужити на шкоду
Правильніше:
зашкодити; піти на шкоду
Мова – не калька: словник української мови
получити початок від чого
Правильніше:
початися (стати) з (від) чого; піти (вийти)з чого; узяти [свій] початок від чого
Мова – не калька: словник української мови
полетіти куверком
Правильніше:
полетіти (піти) перевертом (упереверти, упереверт, перекидом, перекидьки, уперекидь, шкереберть, млинком, мельника); сторчака (стовбула) дати
Мова – не калька: словник української мови
по світу піти; з сумою піти
Правильніше:
торби почепити
Мова – не калька: словник української мови
піти, куди очі дивляться
Правильніше:
світ за очі піти
Мова – не калька: словник української мови
піти прахом
Правильніше:
розсипатися (розпастися) на порох; піти (розвіятися, розлетітися) порохом; піти за вітром (з вітром, на вітер, у прірву, за водою); піти марно (унівець, нанівець); впасти у воду
Мова – не калька: словник української мови
піти по чиїй дорозі
Правильніше:
на стежку чию ступити (спасти, попасти)
Мова – не калька: словник української мови
піти по справах
Правильніше:
піти у справах
Мова – не калька: словник української мови
піти по руках
Правильніше:
піти з рук до рук (з рук на руки); переходити з рук до рук (у руки)
Мова – не калька: словник української мови
піти по поганій дорозі
Правильніше:
спуститися на слизьку стежу
Мова – не калька: словник української мови
піти під уклон
Правильніше:
піти униз
Мова – не калька: словник української мови
піти не так
Правильніше:
піти шкереберть
Мова – не калька: словник української мови
піти насмарку
Правильніше:
піти поміж пальцями; піти псові під хвіст
Мова – не калька: словник української мови
піти назустріч
Правильніше:
посприяти; допомогти
Мова – не калька: словник української мови
піти на компроміс
Правильніше:
піти на поступки
Мова – не калька: словник української мови
піти куверком
Правильніше:
піти наперекосяк
Мова – не калька: словник української мови
піти за грибами
Правильніше:
піти по гриби
Мова – не калька: словник української мови
піти війною
Правильніше:
стати на прю
Мова – не калька: словник української мови
піти верх дном
Правильніше:
піти ходором
Мова – не калька: словник української мови
піти ва-банк
Правильніше:
поставити (покласти) на карту все; важити (ризикувати) всім
Мова – не калька: словник української мови
піти в театр
Правильніше:
піти до театру
Мова – не калька: словник української мови
піти в запій
Правильніше:
впасти в брагу
Мова – не калька: словник української мови
піти в діло
Правильніше:
піти в надобу; піти до діла
Мова – не калька: словник української мови
піти бродити по світу
Правильніше:
піти у світи (світами)
Мова – не калька: словник української мови
опинятися в зоні обстрілу
Правильніше:
піти під кулі
Мова – не калька: словник української мови
одружитися
Правильніше:
піти до вінця
Мова – не калька: словник української мови
неможливо піти (поїхати) куди-небудь
Правильніше:
шлях заріс терном
Мова – не калька: словник української мови
не обмежуватися чим-небудь
Правильніше:
піти далі
Мова – не калька: словник української мови
не зупинятися на чому-небудь
Правильніше:
піти далі
Мова – не калька: словник української мови
не давати можливості піти (втекти) кому-небудь
Правильніше:
тримати (держати) за хвіст (за хвоста)
Мова – не калька: словник української мови
не вибираючи шляху, куди завгодно піти
Правильніше:
світ за очі піти
Мова – не калька: словник української мови
канути в лету
Правильніше:
перевестися на попіл; піти (відійти) в засвіти
Мова – не калька: словник української мови
зникнути; пропасти
Правильніше:
згладитися зі світу; за водою піти
Мова – не калька: словник української мови
злидарювати
Правильніше:
піти з торбами
Мова – не калька: словник української мови
затонути
Правильніше:
піти під воду; піти на дно
Мова – не калька: словник української мови
закінчитися невдачею
Правильніше:
скінчитися пшиком; піти прахом
Мова – не калька: словник української мови
завертітися в голові
Правильніше:
ходором піти
Мова – не калька: словник української мови
жебракувати; жебрати
Правильніше:
ходити попідвіконню (попід тинами, по миру, по селі); дражнити собак; піти з торбами; простягати руку; тинятися попідтинню; просити милостині; просити христа ради; тинятися з торбами
Мова – не калька: словник української мови
дуже збідніти
Правильніше:
піти з торбою (з торбами)
Мова – не калька: словник української мови
готовий крізь землю провалитися
Правильніше:
ладен крізь землю піти
Мова – не калька: словник української мови
вмерти
Правильніше:
піти на небо; піти з цього світу; віддати кінці (дух); віддати останній подих; відійти у вічність; відійти в царство небесне; відійти (піти) в небуття; відкинути ноги; дати (врізати) дуба; піти до бога вівці пасти; піти під білу березу
Мова – не калька: словник української мови
вилетіти в трубу
Правильніше:
піти з димом; пропасти геть; збанкротувати; звестися нінащо (на ніщо)
Мова – не калька: словник української мови
вести просвітительську діяльність
Правильніше:
піти в народ
Мова – не калька: словник української мови
бути корисним (вигідним)
Правильніше:
іти на руку; прислужитися; піти на користь
Мова – не калька: словник української мови
безслідно; безповоротно; назавжди
Правильніше:
як лист за водою піти (спливти); як камінь у воду
Мова – не калька: словник української мови
По воду і за водою
Перевірте вживання:
(піти) по воду — щоб принести води;
і (піти) за водою — уздовж течії річки.
| ПО ВОДУ | ЗА ВОДОЮ |
|---|---|
| Як півник до моря по воду ходив. | Пливи, косо, тихо за водою, а я піду услід за тобою. |
ТИПОВА ПОМИЛКА:
Він пішов до криниці за водою. — Він пішов до криниці по воду.
піти назустріч, посприяти, допомогти, назустріч, йти назустріч
За аналогією до російського звороту в переносному значенні идти навстречу наші засоби масової інформації вдаються до висловів: «Пішли назустріч студентам і відновили їм пільги на проїзд у залізничному транспорті»; «На комбінаті йдуть назустріч молодим спеціалістам, які прагнуть піднести ефективність виробництва». Такі словосполуки ненормативні, оскільки в українській мові вислів іти назустріч виступає в прямому значенні: «Жодна підвода не йшла назустріч, на схід» (Олесь Гончар). Отже, в наведених вище фразах цей зворот годилось би замінити дієсловами посприяти, допомогти (підмогти).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Піти в читалку
Правильніше:
Піти в читальню
пішов слух
Правильніше:
пішла поголоска
Мова – не калька: словник української мови
пішов другий рік кому
Правильніше:
пішло (повернуло, завернуло, переступило) на другий рік (на другу весну) кому; у другий рік уступив хто
Мова – не калька: словник української мови
пішло діло на лад
Правильніше:
пішла робота (пішло діло) гаразд; повелося добре (гаразд, на добре)
Мова – не калька: словник української мови
пішла незгода
Правильніше:
пішло на нелад (на розлад)
Мова – не калька: словник української мови
вісімнадцятий пішов кому
Правильніше:
на вісімнадцятий пішло кому
Мова – не калька: словник української мови
Чи правильні вислови “Ви пішов”, “Ви сказала”, “Ви засміявся”, “Ви зустріла” тощо?
Ось що писала відомий мовознавець Євгенія Чак. Якщо в реченні присудок виражений дієсловом, а підмет – займенником, то вони мають неодмінно узгоджуватися, хоч би йшлося про одну особу: «Ви говорили», «Ви приїхали» (а не «Ви говорила», «Ви приїхав»).
Дієслівний присудок часом помилково не узгоджують у числі з підметом-займенником за аналогією до випадку, коли присудок виражений прикметником. За нормами літературної мови при підметі-займеннику, який означає одну особу, але стоїть у множині, присудок-прикметник здебільшого вживається в однині: «Ви молода». Однак це стосується тільки присудків, виражених прикметниками, а на присудки-дієслова не поширюється. Дієслівні присудки обов'язково узгоджуються з підметом-займенником і стоять у множині, незалежно від того, чи такий займенник означає кілька осіб чи одну: «Ви розповідали», «Ви згадували». Так само «Ви зробили», «Ви зателефонували» ( а не «Ви зробила», «Ви зателефонував»).
Дієслівний присудок часом помилково не узгоджують у числі з підметом-займенником за аналогією до випадку, коли присудок виражений прикметником. За нормами літературної мови при підметі-займеннику, який означає одну особу, але стоїть у множині, присудок-прикметник здебільшого вживається в однині: «Ви молода». Однак це стосується тільки присудків, виражених прикметниками, а на присудки-дієслова не поширюється. Дієслівні присудки обов'язково узгоджуються з підметом-займенником і стоять у множині, незалежно від того, чи такий займенник означає кілька осіб чи одну: «Ви розповідали», «Ви згадували». Так само «Ви зробили», «Ви зателефонували» ( а не «Ви зробила», «Ви зателефонував»).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Більшість часу пішла на марні розшуки
Правильніше:
Багато часу пішло на марні розшуки
Ехо пішло гаєм
Правильніше:
Луна пішла гаєм
якщо станеться щось непередбачуване
Правильніше:
коли піде щось не так
Мова – не калька: словник української мови
як у воду канув
Правильніше:
як під шум пішов; як за сім земель пішов
Мова – не калька: словник української мови
як прийшло, так і пішло
Правильніше:
як набув, так і забув; як зробив, так і відбудеш; яким мечем воював, таким і поліг; як нажив, так і прожив
Мова – не калька: словник української мови
як на те пішло
Правильніше:
раз так; як до того йдеться
Мова – не калька: словник української мови
щось зміниться на краще; буде все гаразд
Правильніше:
підуть лади
Мова – не калька: словник української мови
шукай вітра в полі
Правильніше:
за водою пішло
Мова – не калька: словник української мови
цей номер не пройде
Правильніше:
це не вдасться (кому); так не піде; цієї не поспіваєш; це не вигорить
Мова – не калька: словник української мови
це принесе йому вигоду
Правильніше:
з цього він матиме вигоду (користь, пожиток, зиск); з цього він скористується (покористується); це йому піде на пожиток (на користь); це дасть йому вигоду (користь, пожиток, зиск)
Мова – не калька: словник української мови
це займе (потребує) багато часу
Правильніше:
це багато візьме (відбере, забере) часу; на це багато піде часу
Мова – не калька: словник української мови
хтось довго не повертається
Правильніше:
пішов за море збирати помідори
Мова – не калька: словник української мови
хворий пішов на поправку
Правильніше:
хворий почав (став) поправлятися (видужувати, одужувати)
Мова – не калька: словник української мови
усе пішло насмарку
Правильніше:
усе пішло нанівець; усе пішло (звелося) нінащо; усе пішло намарне
Мова – не калька: словник української мови
у холод кинуло кого
Правильніше:
мороз пішов по кому
Мова – не калька: словник української мови
туди йому й дорога
Правильніше:
так йому й треба; катюзі по заслузі; своїм шляхом пішов
Мова – не калька: словник української мови
склалося не так, як треба
Правильніше:
пішло шкереберть
Мова – не калька: словник української мови
ситуація нормалізувалася (налагодилася)
Правильніше:
ситуація пішла на лад
Мова – не калька: словник української мови
розійдемося в різні сторони
Правильніше:
підемо різно
Мова – не калька: словник української мови
пропало
Правильніше:
пішло з димом
Мова – не калька: словник української мови
пропало даром що
Правильніше:
пішло марно (пусто) що; змарнувалося що; пропало марно що
Мова – не калька: словник української мови
прийшло махом – пішло прахом
Правильніше:
як прийшло, так і пішло
Мова – не калька: словник української мови
половина першої
Правильніше:
пів на першу
Мова – не калька: словник української мови
пішов по масло, та й в печі погасло
Правильніше:
пошли дурня по масло, то й в печі погасне
Мова – не калька: словник української мови
пішов на консультацію до юриста
Правильніше:
звернувся за консультацією до юриста
Мова – не калька: словник української мови
пішло насмарку
Правильніше:
зійшло на пси
Мова – не калька: словник української мови
пішли на концерт
Правильніше:
ходімо на концерт
Мова – не калька: словник української мови
пішли на каву
Правильніше:
ходімо на каву
Мова – не калька: словник української мови
пів п'ятої
Правильніше:
пів на п'яту
Мова – не калька: словник української мови
не пішло на користь
Правильніше:
не пішло в руку
Мова – не калька: словник української мови
минуло (пройшло) без вороття
Правильніше:
було-було й за водою пішло
Мова – не калька: словник української мови
мені пішов п'ятий рік
Правильніше:
мені на п'ятий рік переступило
Мова – не калька: словник української мови
лід тронувся
Правильніше:
крига скресла (рушила, пішла)
Мова – не калька: словник української мови
кинути в холод
Правильніше:
узяти холодом (морозом); обсипати снігом [за шкіру]; усипати морозом; затрусити; мороз пішов по кому; мороз пішов [по шкурі, (поза плечі)] кому
Мова – не калька: словник української мови
йому пішов двадцятий рік
Правильніше:
йому повернуло на двадцятий рік
Мова – не калька: словник української мови
його акції впали
Правильніше:
його вага (значення) впала; він утратив вагу (значення); він спустився до низин; він пішов униз; зійшов ні в честь, ні в славу
Мова – не калька: словник української мови
зник без сліду; зник, як у воду канув
Правильніше:
як вода змила; за водою пішов; запропастився
Мова – не калька: словник української мови
згоріло
Правильніше:
димом пішло
Мова – не калька: словник української мови
забулося
Правильніше:
вилетіло з голови; пішло в непам'ять; кануло (відійшло) в забуття
Мова – не калька: словник української мови
забігали мурашки по спині
Правильніше:
мороз поза шкірою пішов
Мова – не калька: словник української мови
друга неділя пішла
Правильніше:
на другий тиждень повернуло
Мова – не калька: словник української мови
давайте підемо нагору
Правильніше:
ходімо нагору
Мова – не калька: словник української мови
гроші пропали
Правильніше:
гроші пішли за вітром
Мова – не калька: словник української мови
видно, так на роду написано
Правильніше:
лиха конем не об'їдеш; скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла підуть своїм чередом
Мова – не калька: словник української мови
було, та сплило
Правильніше:
було, та загуло; було, та за водою (за вітром) пішло; було колись – минулося; що було, те минуло; один був, та й той загув; як у воду впало; як мітлою зметено; димом догори пішло; пропало, як з воза впало
Мова – не калька: словник української мови
безслідно зник
Правильніше:
і сліду не стало чийого; у нікуди пропав хто; загув і слід за ким; як за водою пішов хто; як вода вмила (змила) кого; наче (мов) корова язиком злизала кого; як віл лизнув кого; [щез] як здимів; як димом здимів хто; як лизень злизав кого; наче голка в соломі (в снігу) пропав
Мова – не калька: словник української мови
бачить око, та зуб не йме
Правильніше:
близько лікоть, та не вкусиш; бачать очі, та зась; якби знаття, що в кума пиття, то б сам пішов і дітей забрав
Мова – не калька: словник української мови
Числівник пів з іншомовними компонентами
За Правописом 2019 (§ 36 1. 7) невідмінюваний числівник пів зі значенням ‘половина’ з наступним іменником — загальною та власною назвою у формі родового відмінка однини пишемо окремо: пів аркуша, пів відра, пів години, пів літра, пів міста, пів огірка, пів острова, пів яблука, пів ящика, пів ями, пів Європи, пів Києва, пів України.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Він дав мені пів'яблука. | Він дав мені пів яблука. |
| На майдані зібралося пів-Києва. | На майдані зібралося пів Києва. |
АЛЕ: Якщо ж пів з наступним іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишемо разом: піваркуш, південь, півзахист, півколо, півкуля, півлітра (розм. ‘пляшка з горілкою або іншою випивкою ємністю 0,5 літра’), півмісяць, півоберт, півовал, півострів.
Дієслова в наказовому способі, нумо і давай, давайте
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію з дієсловом давай, давайте, якщо мовиться про спонукання до дії, на стилістично кращий варіант, використавши наказовий спосіб дієслова або спонукальні частки.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| А давайте підемо щедрувати! | А ходімо щедрувати! |
| Давайте вже голосувати! | Голосуймо вже! |
| А давай потанцюємо! | Нумо танцювати! Нумо до танцю! |
АЛЕ:
Дієслово давайте вживається у прямому значенні, керуючи іменником:
Давайте ваші зошити. Якщо тебе ображатимуть, то сміливо давай здачі.
напів... – пів... – полу...
Напів... Цей компонент складного слова означає «частково, не зовсім, не до кінця, не повністю»; утворені з ним лексеми мають зміст «наполовину з чимось іншим, з домішкою, з елементами чогось». Напівбезробітний, напіврідкий, напівзруйнований, напівдержава, напівколонія, напівфабрикат. Однак слід мати на увазі, що надмір утворень з напів... надзвичайно уодноманітнює, примітивізує мову. І тому їх варто варіювати з іншими синонімами: у напівтемряві лісу – в сутінках лісу, напіввідчинені двері – прочинені двері, напівзаплющити очі – приплющити очі.
Пів... З цим складником утворюються слова, які означають половину того, що виражено другим компонентом; пишеться разом: півбіди, піввідерний, півжиття, півкуля, півлітра, півметровий, півмільйонний, півмісяця, піваркуша, півострів (з власними назвами через дефіс: пів-Європи, пів-Києва). До речі, про півострів. Найменування, які виступають у ролі граматичної прикладки до нього і виражаються відмінюваним іменником, звичайно не узгоджуються у відмінку з означуваним словом: на півострові Таймир, біля півострова Лабрадор. Узгодження буває в широковідомих найменуваннях, які часто подаються без родової назви (тобто без слова півострів): на півострові Алясці (на Алясці), з півострова Камчатки (з Камчатки). Невідмінювані найменування півостровів – чоловічого роду: екваторіальний Сомалі.
У значенні «напів...» пів... виступає в словах: півбак, півбаркас, піввірш, піввісь, півголосний, півзахисник, півзахід, півпальто, півфінал. Як самостійне пів... уживається в синтаксичних конструкціях типу о пів на восьму.
Полу... Цей компонент (нині непродуктивний) використовується в значеннях «напів...» і «пів...» лише в деяких утвореннях: полудень, полудрабок, полукіпок, полумисок, полустанок тощо.
Пів... З цим складником утворюються слова, які означають половину того, що виражено другим компонентом; пишеться разом: півбіди, піввідерний, півжиття, півкуля, півлітра, півметровий, півмільйонний, півмісяця, піваркуша, півострів (з власними назвами через дефіс: пів-Європи, пів-Києва). До речі, про півострів. Найменування, які виступають у ролі граматичної прикладки до нього і виражаються відмінюваним іменником, звичайно не узгоджуються у відмінку з означуваним словом: на півострові Таймир, біля півострова Лабрадор. Узгодження буває в широковідомих найменуваннях, які часто подаються без родової назви (тобто без слова півострів): на півострові Алясці (на Алясці), з півострова Камчатки (з Камчатки). Невідмінювані найменування півостровів – чоловічого роду: екваторіальний Сомалі.
У значенні «напів...» пів... виступає в словах: півбак, півбаркас, піввірш, піввісь, півголосний, півзахисник, півзахід, півпальто, півфінал. Як самостійне пів... уживається в синтаксичних конструкціях типу о пів на восьму.
Полу... Цей компонент (нині непродуктивний) використовується в значеннях «напів...» і «пів...» лише в деяких утвореннях: полудень, полудрабок, полукіпок, полумисок, полустанок тощо.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Пів до третьої
Правильніше:
Пів на третю
Пішов на консультацію до юриста
Правильніше:
Звернувся за консультацією до юриста
Депутати підуть на зустріч інтересам киян
Правильніше:
Депутати захистять інтереси киян
Наполягають, щоб він пішов у відставку
Правильніше:
Наполягають на його відставці
Пішов у відпуск
Правильніше:
Пішов у відпустку