ПРИКРІСТЬ — СЛОВОВЖИВАННЯ

яка досада!

Правильніше: яка шкода! яка прикрість!
Мова – не калька: словник української мови

щоб зробити шкоду (заподіяти прикрість)

Правильніше: на капость
Мова – не калька: словник української мови

причинити горе (досаду) кому

Правильніше: завдати жалю (журби, туги, скорботи, горя, прикрощів, неприємностей) кому; зробити (учинити) прикрість кому
Мова – не калька: словник української мови

нишком зробити прикрість кому-небудь

Правильніше: підвезти візка кому
Мова – не калька: словник української мови

неприємність

Правильніше: прикрість
Мова – не калька: словник української мови

досада

Правильніше: прикрість
Мова – не калька: словник української мови

вийшла історія (прикрість)

Правильніше: сталася історія (прикрість); трапилася неприємність
Мова – не калька: словник української мови

прикрість – прикрощі

Розрізняються значенням.
Прикрість – те, що викликає негативні емоції; неприємність. Зробити прикрість. Не знати прикростей. Прикрощі – 1. Неприємні події, лихі пригоди, невдачі, злигодні. «Може, й прикрощі нам даються для того, щоб повніше відчути радість буття» (з журналу).
2. Почуття незадоволення, досада. Прикрощі невдачі.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

докучати; завдавати прикростей кому-небудь

Правильніше: лізти в печінки
Мова – не калька: словник української мови

без усяких неприємностей

Правильніше: без жодної прикрості
Мова – не калька: словник української мови

коли слід уживати дієслово носити?

Це слово передає зміст «узявши когось, щось, переміщати, доставляти кудись», «надягати на себе, мати на собі або при собі». Наприклад: «З найближчих сіл лісовими стежками бійці несли на плечах важкі човни» (Олесь Гончар), «Катерина по садочку ходить, на рученьках носить сина» (Тарас Шевченко), «Прийшов старий Кулик, що один на все село носив ще оселедець» (Панас Мирний). Виступає і в переносному значенні, в образних висловах, де мовиться про рух, дію: «Таки явивсь! Де тебе носило так довго?» (Леся Українка); високо нести голову, важкий хрест нести, лиха година несе, носити камінь за пазухою, ноги не носять.
Але його в українській мові не пов'язують з речами нерухомими, які не можуть щось нести. Коли йдеться про найменування вулиць, бульварів, парків, закладів, організацій, товариств тощо, тоді краще вдаватися до дієслів зватися або мати назву. «Наша вулиця зветься (а не носить назву) Жилянська», «Житловий масив має назву Відрадний».
Лексему приносити треба замінити іншими дієсловами, скажімо, в таких фразах:
принесло збитків на суму... – завдало збитків на суму...
приносити шкоду – завдавати шкоди
принести подяку – скласти подяку
принести переворот у техніці – зробити переворот у техніці
приносити неприємності – завдавати прикростей
приносити присягу – присягати.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)