ПРИЙМАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Перевірте вживання іменника прийом і в разі потреби замініть:

приймання, прийняття — якщо йдеться про дію;

захід — окремий момент дії, роботи;

або перебудуйте речення, використавши дієслово приймати або прикметник приймальний.

АЛЕ:

Тренер карате показав дітям новий прийом. 

Замініть скальковану конструкцію приймати, прийняти участь на стилістично правильний варіант: брати, взяти участь.

Правильніше: приймати

Правильніше: ставати на чийсь бік

Правильніше: заступати (ставати) на чергування

Правильніше: брати участь

Правильніше: виносити ухвалу

Правильніше: набирати законної сили

Правильніше: мати свій розум у голові

Правильніше: вирішувати

Правильніше: складати присягу

Правильніше: брати на себе відповідальність

Правильніше: брати на свій карб

Правильніше: уживати заходи (заходів); робити все можливе

Правильніше: заживати ліків; пити ліки

Правильніше: складати присягу; присягати

Правильніше: набувати загрозливих властивостей

Правильніше: мати за чисту монету

Правильніше: брати до уваги

Правильніше: брати до відома (до уваги, на замітку, на розум); на вуса (на вус) мотати; уважати (зважати, оглядатися) на що; мати на увазі

Правильніше: брати (сприймати) серйозно (поважно, навсправжки) що

Правильніше: брати до гурту

Правильніше: приймати за спільника (до спілки, в спілку) кого

Правильніше: брати близько до серця; робити з чогось біду

Правильніше: вітати (приймати, зустрічати) дуже гостинно (з радістю, радо); зустрічати з розкритими обіймами

Правильніше: виявляти щиру гостинність

Правильніше: ставати до бою; приймати бій

Замініть скальковану конструкцію приймати до відома, прийняти до відома на стилістично правильний варіант: брати, взяти до відома.

Замініть скальковану конструкцію приймати до уваги, прийняти до уваги на стилістично правильний варіант: брати, взяти до уваги.

1. Приймати до уваги чи брати до уваги?
Нормативними в нашому мовленні є вислови брати участь, брати до уваги, брати до відома, брати до серця. Наприклад: «- Марійко, – звернувся ласкаво Василь до зажуреної дівчини, – не бери всього так близько до серця» (Іван Цюпа), «Майор сам брав участь у штурмі висоти, і його легко поранило» (Олесь Гончар), «Директор школи брав до відома повідомлення класних керівників» (з газети), «Не треба брати це до уваги» (з живих уст).
Словосполучення приймати участь, приймати до уваги (до відома, до серця) в літературній мові вважаються за помилкові.
2. Увагу відволікають чи відвертають?
а) Ось думка мовознавця Святослава Караванського:
– Чому увагу треба відволікати? Хіба це відповідає українській виразотворчій практиці? Ми звертаємо увагу на щось, привертаємо увагу до чогось, то чому маємо відволікати увагу, коли відповідно до нашого слововжитку найпростіше відвертати увагу? Якщо в побуті й голові стало фігурує вираз отвлекать внимание, то його найлегше висловити як відволікати увагу. Але звучатиме цей вираз не по-українськи, а «по-украінскі».
б) Лексеми відвертати, відвернути часто вживають у розумінні «спрямовувати чиюсь діяльність, думку, увагу тощо в інший бік». «Щоб відвернути увагу від настирливих думок, давав волю фантазії» (Олександр Ільченко). Дієслова відволікати, відволікти виступають переважно в прямому значенні – «відтягати», «відтягнути». Приміром: «Я вже живосилом одволокла Катрю од хатніх дверей» (Марко Вовчок). У розумінні «відвертати, відвернути увагу» їх використовують зрідка, тому недоречно застосовувати лише ці слова: відволікати від справи, відволікати від пошуків, не відволікайте мене, треба відволікти й заспокоїти її.
Вживання зворотних дієслів відволікатися, відволіктися в такому значенні теж не завжди вмотивоване: не час відволікатися на спогади, відволікатися від діла, відволікатися від думок (краще відриватися, відвертати свою увагу і т. ін.).
3. Чи можна паралельно з висловом брати участь уживати приймати участь?
З погляду сучасної літературної мови годиться користуватися тільки словосполученням брати участь. Звороти приймати участь, приймати до уваги (до відома, до серця) вважаються за помилкові. Щоб вони стали нормативними, потрібно дієслово приймати замінити на брати (брати до уваги). Негаразд буде по-українському сказати прийняти пропозицію, треба: схвалити пропозицію, якщо присутні на зборах поставилися до запропонованого прихильно, й ухвалити пропозицію, коли вона стала резолюцією зібрання. Узагалі, замість вислову прийняти постанову краще вживати дієслова ухвалити або постановити. Так само ухвалити закон.
Слово приймати на місці там, де воно передає зміст одержувати, брати («Хліб святий приймаємо, а вас послухаємо» – Григорій Квітка-Основ'яненко), зараховувати до установи, закладу, організації («Прийняли його в «Молоду гвардію» одним з перших» – з газети), забирати щось звідкись («Прийняла зі столу посуд» – з журналу), давати комусь притулок, пригощати («Прийняв його Бородай на зиму за харч та одежу» – Панас Мирний) тощо.

Правильніше: приймати пологи

Правильніше: ставати на його бік

1. На різних зборах штатні оратори люблять жонглювати слівцем міроприємство. Та хіба воно є в українській мові?
Звісно, немає. То неоковирна калька. У російській – мера, мероприятия, а в нас – захід, заходи. Ще класики писали: «Невже вам ніколи не спадало на думку, що всі оці наші заходи, метушіння, все це робиться, аби тільки не сидіти, склавши руки» (Леся Українка), «Більше вже місяця думаю над вашим заходом видати збірник» (Панас Мирний). А ось ближче до наших днів: «Він рідко вживав різких, агресивних заходів» (Олександр Копиленко).
Слово захід має ще значення «зусилля»: «Не варта справа заходу» (приповідка). Отже, здійснювати, проводити, поглиблювати заходи (а не міроприємства).
2. Чи синонімічні вислови приймати міри і вживати заходів?
У значенні «захід для досягнення, здійснення чогось» слово міра не використовується. Тож замість приймати міри треба вживати заходів. Також не в міру розвитку, а з розвитком, не в міру вдосконалення конструкції, а з удосконаленням конструкції.
3. Замість міроприємств – заходи
Коли й хто почав запроваджувати в мовлення неоковирне слово міроприємство, – невідомо, але воно в минулі десятиріччя нерідко з'являлося в діловому листуванні, чулося в доповідях, промовах, у виступах на зборах і виробничих нарадах. Та й нині вряди-годи вигулькне в розмові: «Мусимо щось робити, прийняти (треба вжити) якісь міроприємства...»
Такого слова не було і нема в літературній мові, його наспіх склепали ті, хто не знав нашого лексичного багатства, однак хотів висловити думку по-українському. Відповідником до російських мера, мероприятие, що виражають поняття «сукупність дій або засобів для досягнення, здійснення чого-небудь», є захід, а в множині – заходи.
Значення загального відношення при слові заходи передають звичайно такі форми, як щодо, до, для плюс родовий відмінок іменників, а також безприйменниковий родовий відмінок. Причому перші дві належать до найуживаніших. «На комбінаті реалізовано заходи щодо зміцнення трудової дисципліни», «Міська державна адміністрація вживає заходів до поліпшення соціально-побутових умов інвалідів» (з газети).
Керування з прийменником для має відтінок призначеності: «Розробити план заходів для наведення громадського порядку в мікрорайоні» (з ухвали зборів). Прийменниково-відмінкова форма по плюс місцевий відмінок, що була дуже поширена в часи так званого злиття мов, сьогодні сприймається як стилістична помилка, наприклад: «Партія намітила конкретні заходи по перебудові народної освіти» (з газети). Безприйменникова форма родового відмінка трапляється рідко. Через свою багатозначність вона менш виразна й прозора: «Вжито відповідних заходів реагування на недоліки в роботі» (з газети).
Отже, при слові заходи склався досить розгалужений ряд варіантного керування. То чи ж варто поповнювати його новими прийменниково-відмінковими формами з прийменником на, типу заходи на виконання постанови? Це типова канцелярська конструкція.

Правильніше: рішення ухвалювати слушні (правильні)

Хоч слова приймати й сприймати — дуже схожі, проте навряд чи хто скаже «сприймати до партії», «сприймати в породіллі дитину» замість — приймати. А втім бувають випадки, коли слід подумати, яке з цих слів буде більше до речі в певному контексті. Візьмімо, наприклад, таку газетну фразу: «Доповідь збори прийняли в цілому позитивно, хоч деякі місця викликали незначні заперечення». Тут треба було б написати: «збори сприйняли», — тимчасом як у другій газетній фразі «Слова секретаря райкому всі присутні прийняли оплесками» дієслово прийняли стоїть на своєму місці.
Дієслово сприймати, будучи відповідником до російського воспринимать, має далеко вужче поле застосування, ніж приймати з його багатьма значеннями. Дієслово сприймати належить до сфери розумово-чуттєвого реагування людини на ті чи ті явища зовнішнього середовища: «Спектакль сприймали дуже добре» («Минуле українського театру»); «Його слова всі тоді сприйняли як жарт» (із живих уст); усі знають вислови: «сприймати на слух», «сприймати на дотик» тощо.
Поминаючи багато різноманітних значень дієслова приймати, спинимось на тому, коли воно каже нам не тільки про внутрішнє ставлення людини до певного явища, але й свідчить про її зовнішню реакцію на це явище, як бачимо в другій газетній фразі, де на слова секретаря райкому присутні реаґували оплесками. У таких випадках дієслово приймати стає вже відповідником до російського встречать або синонімом українського зустрічати: «присутні прийняли (чи — зустріли) оплесками», «Що хата має, тим і приймає» (приказка).
Слід нагадати, що слово приймати може бути в значенні «терпіти», «зазнавати»: «Наругу од дітей приймати» (Ганна Барвінок).
Принагідно звернімо увагу на хибний вислів «приймати участь», що раз у раз трапляється на письмі й у живому мовленні, замість якого треба казати й писати — «брати участь»: «Чув Прохор, що Зінька брала участь у виставі, але, на жаль, не бачив тієї вистави» (А. Шиян).

Недобре надруковано в одній районній газеті: «У збиральній кампанії прийняли участь не тільки школярі, а й старі люди села». Тут треба було написати взяли участь, як і в інших аналогічних випадках: «Чув Прохор, що Зінька брала участь у виставі» (А. Шиян).
Дієслово приймати буде слушне там, де воно має значення «одержувати, перебирати» («Месники дужі приймуть мою зброю». — Леся Українка), «брати» («Ну, нема часу балакати, — приймай гроші». — Словник Б. Грінченка), «зачислювати до установи, закладу, організації» («Приймали там мене в селі до комсомольських лав». — М. Нагнибіда), «давати комусь притулок, пригощати» («Прийняв його Бородай на зиму за харч та одежу». — Панас Мирний), «уважати за когось» («То ви мене приймаєте за вітрогонку?» — І. Нечуй-Левицький), «забирати» («Лаврін прийняв драбину». — І. Нечуй-Левицький).
Негаразд буде по-українському сказати прийняти пропозицію; треба — схвалити пропозицію, якщо присутні на зборах поставились до запропонованого прихильно, й ухвалити пропозицію, якщо пропозиція стала резолюцією зборів. Узагалі, замість вислову прийняти постанову краще користуватись тільки дієсловом ухвалити або постановити: «Учора на зборах ухвалили колгоспники відправити в Ленінград вагон кавунів та динь» (О. Донченко).

Правильніше: вживати заходів
Преса повідомила, що вжито усіх заходів безпеки.

Правильніше: брати участь
взяти участь
Хто братиме участь у конференції?
Він взяв активну участь в обговоренні документів.

Правильніше: приймати

Правильніше: брати до уваги

Правильніше: брати до відома

Правильніше: (приймати)
вживати (вжити) заходів
Яких заходів ужито?
Слід вжити термінових заходів.

Правильніше: Брати близько до серця

Правильніше: Чистотіл вживати треба за схемою

Правильніше: Вживати заходів щодо

Правильніше: Взяти проект за основу

Правильніше: Складати присягу (присягати)

Правильніше: Брати участь

Правильніше: Слушні рішення ухвалювати

Правильніше: Приймати пологи

Правильніше: що хата має, тим приймає; що маємо, тим вітаємо

Правильніше: приймають вівторками (щовівторка, у вівторки)

Правильніше: приймальна сторона; сторона, що приймає

Правильніше: події розвиваються в небажаному напрямі

Правильніше: серце не приймає

Правильніше: зараз прийматимуть

Правильніше: за кого ти мене маєш?