ПРИГОДА — СЛОВОВЖИВАННЯ

Перевірте вживання:

нагода — зручні для здійснення чого-небудь обставини, підхожий для чого-небудь момент;

і пригода — те, що трапилось (часто непередбачене, несподіване); подія, випадок; а також користь.

ТИПОВА ПОМИЛКА:

Мені стала в нагоді ваша порада. — Мені стала в пригоді ваша порада.

Мені трапилася пригода запропонувати йому свої послуги коректора. — Мені трапилася нагода запропонувати йому свої послуги коректора.

Іменники пригода та нагода – наче камінь спотикання для тих, хто негаразд знає або тільки починає вивчати українську мову. В одній з попередніх публікацій побіжно згадувалося про вживання їх. Однак читачі просять докладніше розповісти про це, що ми й робимо.
Обидві лексеми часом ставлять не там, де треба, не тільки через їхню звукову схожість, а й тому, що серед багатьох значень вони мають також значення російського слова случай. «Словник має стати в нагоді вчителеві й школяреві, професорові й студентові, письменникові й перекладачеві» (треба в пригоді); «Мені ще не випало пригоди побувати в Ужгороді» (треба нагоди). «Ще на формуванні (взводу) сталася пригода, після якої ми з Оленченком подружили» (Іван Багмут); «Олексій дав оправити портрет у рамки за скло і послав при нагоді до матері» (Панько Куліш).
Щоб уникати прикрих помилок, слід запам'ятати, що нагода означає «зручні, сприятливі для здійснення чого-небудь обставини, підхожий момент». А пригода вказує на те, що сталося (часто непередбачено, несподівано); на якусь подію або й на лихо. «Серед ночі, при місяці, при тяжкім болі тіла, всі денні пригоди вставали перед ним, як страховище» (Панас Мирний).
Цей іменник може також виражати потребу, користь: «Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води» (народна пісня), від чого походить вислів стати в пригоді: «Не бий мене, чоловіче добрий, я тобі у великій пригоді стану» (казка).
Отже, стати в пригоді – знадобитися, бути корисним, зробити послугу тощо. Замість цього словосполучення в усному мовленні, а іноді й у засобах масової інформації безпідставно вживають не узвичаєне в літературній мові стати в нагоді, що виникло внаслідок плутання двох висловів – стати в пригоді й мати нагоду: «Ось коли хлопцеві стали в нагоді знання, набуті в профтехучилищі» (з газети). Такого ненормативного звороту варто уникати.

Ці два слова — немов камінь спотикання для тих, що негаразд знають українську мову й тому часто ставлять їх не там, де треба: «Словник має стати в нагоді вчителеві й школяреві, професорові й студентові, письменникові й перекладачеві», — читаємо в рецензії; «Мені ще не випадало пригоди їздити до Ужгорода», — чуємо з уст.
Ці помилки виникають, мабуть, через те, що обидва слова мають серед багатьох своїх значень також значення російського слова случай: «При нагоді я скористаюсь вашою порадою»; «Зі мною сталась така пригода». Щоб уникнути прикрих помилок, як у наведених фразах, треба запам'ятати, що іменник нагода означає «випадок» (здебільшого сприятливий): «Нагоди стріляти їй не трапилося» (М. Шеремет), або випадок, що зумовив якусь дію: «Ольга мала деякі дані підозрівати, що Завадка шукає нагоди заговорити до неї...» (І. Вільде). А іменник пригода вказує на якусь подію, на якісь бувальці: «Кожна пригода — до мудрості дорога» (прислів'я), або й на лихо: «Раз сталася така пригода. Остапові зсунулась пов'язка з рани, і він ніяк не міг дати собі ради з нею» (М. Коцюбинський); від цього є вислови стати пригоді, стала пригода — відповідники до російських быть беде, произошло несчастье: «Ой на козаченьків, ой на запоріжців та пригодонька стала» (історична дума).
Іменник пригода може означати також потребу, користь: «Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води» (народна пісня), — від чого є вислів стати в пригоді: «Не бий мене, чоловіче добрий, я тобі у великій пригоді стану» (казка).
Тим-то й у наведених на початку неправильних фразах треба було висловитися: «Словник має стати в пригоді...», «Не випадало ще нагоди їздити...».

Правильніше: ускочив (устряв) у неприємну історію (у лихо, у біду, у халепу, у рубаху); сталася пригода кому (на кого); ушелепався хто

Правильніше: стати в пригоді

Правильніше: пригодитися, знадобитися; стати в пригоді

Правильніше: у пригоді стати кому; придатися (здатися, знадобитися) кому

Правильніше: стати в пригоді

Правильніше: прислужитися; у послузі стати; стати в пригоді кому

Правильніше: шукач пригод

Правильніше: веселі пригоди

Правильніше: стати в пригоді

Правильніше: безперешкодно; безбідно; безнапасно; без пригод

Правильніше: пройдисвіт; дурисвіт; шахрай; ошуканець; ризикант; відчайдух; урвиголова; шукач пригод; знайдибіда

«Знадобитися», «бути корисним», «зробити послугу» та ін.

Підскочив Вовк і до Кота мовляє:
«Котусю-братику! Скажіть мені скоріше,
Хто із хазяїнів отут усіх добріший?
Я хочу попрохать, щоб хто мене сховав
На сей недобрий час. Я б у пригоді став!..»
(Л. Глібов.)

«Хоч він був непрактичний зовсім, бійці, з властивою, мабуть, тільки нашим людям добродушністю, цінили вже саме прагнення Ференца чесно трудитись, стати їм у пригоді. (О. Гончар.)
Замість цього сталого словосполучення в усному мовленні, а інколи і в періодичній пресі вживають не узвичаєне в літературній мові стати в нагоді утворене внаслідок плутання двох словосполучень: стати в пригоді і мати нагоду. «Поки панич вітався з Яношем, — не надто сердечно, а все-таки чемно, — ми мали нагоду придивитися йому ближче». (І. Франко.) «Через деякий час весь командний пункт мав нагоду спостерігати таке…» (О. Гончар.) «Ось коли хлопцеві стали в нагоді знання, набуті в профтехучилищі». (З газети.) Ці словосполучення слід розрізняти.

Правильніше: Ця книжка може йому ще знадобитися (пригодитися), придатися, стати в пригоді

Правильніше: Стала в пригоді

Правильніше: Розповів про цю пригоду