ПРИВОДИМ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм приводити у відповідність, приведення у відповідність до (чого) на стилістично кращий варіант: погоджувати, погодження з (чим).

Замініть нехарактерний для української мови вислів приводити у порядок на стилістично кращий варіант: упорядковувати, давати лад, приводити до ладу.

Правильніше: давати рух чому; надавати руху чому

Правильніше: поривати; захоплювати; кидати в захват кого

Правильніше: сповнювати (сповняти) жахом кого; завдавати (нагонити) жаху кому; жахати кого

Правильніше: приносити (приводити) на світ

Перевірте вживання дієслова приводити і в разі потреби використайте стилістично влучніші синоніми або замініть:

призводити, спричинювати — бути причиною якого-небудь стану у когось, якихось учинків;

наводити — повідомляти, подавати щось (цитати, слова, цифри і т. ін.) для підкріплення своєї думки;

надавати — додавати, добавляти яку-небудь якість, властивість;

зводити — про математичну операцію.

АЛЕ:

приводити — допомагати або примушувати йти з собою.

Він приведе із собою гостей.

 

Я зараз вивчаю українську мову, і вона мені дається нелегко. От ніяк не можу, наприклад, вловити відмінність між дієсловами приводити і призводити, відрізняти і розрізняти. А можливо, її і немає. Чи як? Чекаю відповіді в «Уроках державної мови». Василь Колокольцев, м. Київ.
Справді, слова приводити і призводити дуже подібні, але різниця між ними є. Перше з них уживаємо в його безпосередньому значенні: допомагати чи примушувати йти за собою (приводити до хати), спонукати прибути куди-небудь (жадоба знань привела до школи), доводити до якогось стану (приводити в належний вигляд), або в значенні переносному – породити: «Нащо нас мати привела? Чи для добра? Чи то для зла?» (Тарас Шевченко). Використовується воно і в таких висловах, як привести до пам'яті, привести в рух, привести до рівноваги тощо.
Коли ж ідеться про щось таке, що спричиняє певний негативний наслідок (наслідки), тоді послуговуємося дієсловом призводити: «Призвели до біди та й поховались» (Михайло Коцюбинський).
Відрізняють ті речі й поняття, які дуже далекі одне від одного: «Хмара насунулась і так стемніло, що неба від землі не відрізниш» (Олесь Донченко). Крім того, це дієслово означає «відокремлювати частину від цілого»: «Я роблю й маю право на своє добро. Одрізніть нас» (Іван Нечуй-Левицький).
А розрізняти – це значить бачити або знаходити відмінність між речами й поняттями, дуже близькими своєю природою: «Підлікував очі й уже міг розрізняти букви» (з газ.).
Схожі звучанням і різні семантично не тільки ці слова. От, скажімо, сплутати і спутати. Перше має значення «порушити певний порядок чого-небудь, робити безладдя; помилково сприймати одне за інше». «Що тобі у серце впало, мислі сплутало твої?» (Леонід Первомайський). Друге виражає дію: стягнути путом передні ноги коня або іншої тварини; зв'язати комусь і руки і ноги. «Увечері вони зупинились у полі під високою могилою, спутали коней» (Семен Скляренко).
Або взяти дієслова повставати і поставати. Тільки повставати: 1. Підвестися з місця. Хлопці повставали із стільців. 2. Прокинутися. Повставали вдосвіта. 3. Піднімати повстання. «Аж раз вночі ударив грім соборний – народ повстав» (Дмитро Павличко). Тільки поставати: 1. Стояти (у множині). Партизани поставали біля бліндажа. 2. Зробитися кимось. Деякі його однокурсники поставали відомими хірургами. 3. Виникнути, утворитися. «Ні, покорити її не здолаю, ту пісню безумну, що з туги постала» (Леся Українка).

Правильніше: Сповнювати жахом

Правильніше: Наводити приклад