ПОЧИНАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: починай, іванку, зранку

Конструкція вступати в дію, в силу є калькою, замініть стилістично кращим варіантом: набувати (набирати) чинності, починати діяти.

Правильніше: починати мудрувати

Правильніше: заводити своєї

Правильніше: брунькуватися

Правильніше: сісти за стіл переговорів

Правильніше: город (тин) городити

Правильніше: починати від адама

Правильніше: знімати голос (річ)

Правильніше: город городити

Правильніше: з першого кілка; з ложки-виделки

Правильніше: починати діяти

Правильніше: розпочинати (починати) сезон

Правильніше: починати нову сторінку

Часто на письмі й в усному мовленні надуживають дієсловом почати (починати): «Одержавши цю звістку, Галя почала плакати»; «Почувши це, він почав сміятися», — хоч це дієслово має далеко вужчу сферу вживання, ніж відповідні слова в російській мові начать (начинать), де цілком природно звучать фрази: «Получив это известие, Галя начала плакать»; «Услышав это, он начал смеяться». В українській класичній літературі й фольклорі дієслово почати виступає тоді, коли мовиться про початок якоїсь дії: «Коли почав орать, так у сопілку не грать» (М. Номис); «А Настя вже шістнадцятий рочок починає» (Марко Вовчок). Коли в фразі нема наголошення про початок дії, а мовиться про якусь дію взагалі чи про перехід від одної дії до другої, тоді наша класика й фольклор уживали дієслова стати: «Стала вона до діброви учащати» (Марко Вовчок); «Ждала, ждала козаченька та й плакати стала» (народна пісня); «Ой став козак цар-зілля копати, стала над ним зозуля кувати» (народна пісня).

Правильніше: ще й кіт не женився

Правильніше: ще на світ не заводилося

Правильніше: полуда розпадається на очах

Правильніше: серце тенькає

Правильніше: забирається на тепло

Правильніше: набирає ваги

Правильніше: перше подумай, а тоді роби

Правильніше: із ворон почали, а на сороки перевели; починай, іванку, зранку

Правильніше: ранній птах

Правильніше: на зорі починає брати

Правильніше: Починає танути сніг