ПОКИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
чи поєднуються прислівники доки і поти?
Слова доки й доти, поки й поти, вживаючись при вираженні меж дії, виступають як взаємозалежні. «Вони танцювали доти, доки зовсім потомились» (Іван Нечуй-Левицький), «Поки щастя плужить, поти приятель служить» (Матвій Номис).
Не можна перемішувати цих спарених прислівників і ставити доти з поти, а поки з доти, як це часом бездумно роблять. Чуття мови підказує неприродність такого сполучення.
Не можна перемішувати цих спарених прислівників і ставити доти з поти, а поки з доти, як це часом бездумно роблять. Чуття мови підказує неприродність такого сполучення.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Доки — доти, поки — поти
Прислівники доки й доти, поки й поти чуються в фразах як спаровані, взаємозалежні: «Доти лях мутив, доки не наївся» (М. Номис); «Доки на передовій було спокійно, доти й Багіров поводився спокійно» (О. Гончар); «Поти все вередуватиму, аж поки купиш ласощів» (Г. Квітка-Основ'яненко); «Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море ллється, поти серце українське з панським не вживеться» (П. Куліш).
Не слід перемішувати ці спаровані прислівники й ставити доти з поки, а доки з поти, як це часом, хтозна для чого, роблять: «Слава продавця росла й ширилася доти, поки слідчий не поцікавився»; «Я поти ждав її, доки не прийшла аж увечері». Чуття мови підказує неприродність такого сполучення.
Не слід перемішувати ці спаровані прислівники й ставити доти з поки, а доки з поти, як це часом, хтозна для чого, роблять: «Слава продавця росла й ширилася доти, поки слідчий не поцікавився»; «Я поти ждав її, доки не прийшла аж увечері». Чуття мови підказує неприродність такого сполучення.
пока
Правильніше:
1. поки, заки
2. (прощання) бувай, будь здоров
2. (прощання) бувай, будь здоров
Словник-антисуржик.
Доки — поти
Правильніше:
Поки — поти
Доки — поки
Правильніше:
Доки — доти