ПОКАЗНИК — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: викладник, виложник

Правильніше: показник

Правильніше: абетковий показник

Показник — це те, по чому можна судити про розвиток і хід чогось; наочне вираження (у цифрах, графічно) результатів чиєїсь праці тощо. «Надзвичайно важливим і переконливим показником зростаючої ролі мистецтва в житті суспільства є також розквіт художньої самодіяльності, в якій виробники матеріальних благ виступають творцями благ духовних». (З журналу.) «Ставлення до праці і до суспільної власності розглядається у нас як найважливіший показник духовного рівня особи, її свідомості». «Показником найповнішого і найчіткішого розуміння тексту є можливість передати його зміст своїми словами». (З журналу.)
Покажчик має кілька значень. По-перше, це напис, стрілка або інша позначка, яка показує щось. «Дорога. Покажчики: «Холм-Топорець…» Колони, колони — підрозділ на марші». (І. Нехода.) «Хтось додумався навіть узяти такий плакат в рамку і прибити на дорожньому покажчику, що виводить на Бобринецький шлях». (В. Логвиненко.) «На центральних магістралях столиці останнім часом встановлено нові покажчики зупинок». (З газети.)
Друге значення слова покажчик — довідкова книжка або довідковий список у книжці. «Працівники Державної публічної бібліотеки Національної Академії наук України систематично видають інформаційні списки бібліографічних покажчиків різних довідників, журналів, які одержує бібліотека». (З газети.) «…Досі в жодному з відомих бібліографічних покажчиків вона [стаття] не фігурувала саме як стаття Нечуя-Левицького». (З журналу.) «…Нема часу поритися в «Полном Собрании Законов». Сьогодні трошки був копирснув, та нічого не виудив, бо алфавітний покажчик такий, що тільки в йому голову заморочиш». (Панас Мирний.)
Слова покажчик і показник часто плутають. Наприклад, у реченні «…У цьому місці стояв стовп, показник кілометрів» замість показник треба було вжити слово покажчик. Очевидно, не про довідкову літературу йдеться в реченні: «Щодо продуктивності праці в промисловості, то тут у нас гарні покажчики» (треба: показники). «Хіба не покажчик їх [козаків] перемоги і сили» (треба: показник). Це пояснюється тим, що досі значення цих слів чітко не розмежовувались. Проте в наш час слова покажчик і показник семантично диференціюються цілком виразно.

Показник – свідчення, доказ, ознака чогось; переважно у множині – наочне вираження (в цифрах, графічно) досягнень, результатів чиєїсь праці. Показник зрілості, економічні показники.
Покажчик – а) позначка, яка на щось показує. Покажчик дороги. б) Довідкова книжка чи список. Алфавітний покажчик літератури. Покажчик слів. в) Контрольно-вимірювальний прилад. Покажчик температури води.
Як бачимо, іменники показник і покажчик семантично диференціюються цілком виразно. Однак через звукову подібність їх часто плутають, надто в усному мовленні. Кажуть: «До стовпа шляховики прибили широку стрілку – показник (треба: покажчик) кілометрів»; «А з врожайності зернових ми цього року маємо просто-таки чудові покажчики (треба: показники)».

Правильніше: Показник рівня розвитку

Правильніше: цифра справна

Правильніше: Наведені показники