ПОДИХ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Замініть іменник подих, якщо мовиться про вбирання і випускання повітря органами дихання; вдих і видих, на варіант: дух, віддих, дихання.

АЛЕ:

подих — подув; вплив.

І раптом розхвилюєшся в тривозі, відчуєш теплий подих вітерця (Д. Луценко). 

Чого він чекав, чого сподівався? То був дим, імла, що розвіялись од подиху дійсності (Михайло Коцюбинський).

Правильніше: перевести подих

Правильніше: зводити дух; віддихувати; відсапувати

Правильніше: за одним духом; без віддиху

Правильніше: затамувати подих

Правильніше: піти на небо; піти з цього світу; віддати кінці (дух); віддати останній подих; відійти у вічність; відійти в царство небесне; відійти (піти) в небуття; відкинути ноги; дати (врізати) дуба; піти до бога вівці пасти; піти під білу березу

Перевірте, чи не пропущено кому для виділення відокремлених обставин, виражених дієприслівниками.

АЛЕ:

КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ
Якщо одиничні дієприслівники, тісно прилягаючи до дієслова-присудка (звичайно в постпозиції до нього), уживаються не у власне дієслівному значенні (що роблячи), а в значенні прислівника (у функції обставини способу дії: як)	Не розмірковуючи він кинувся на допомогу; Вона сиділа замислившись (Ю. Яновський). Читав лежачи.
Якщо дієприслівник або дієприслівниковий зворот перебувають у складі стійкого звороту (фразеологізмів, складених прийменників і сполучників тощо)	Працював не покладаючи рук. Слухаю затамувавши подих. Зважаючи на обставини вирішили діяти відразу.
Якщо дієприслівник або дієприслівниковий зворот уживаємо серед однорідних членів речення поряд з іншими частинами мови у функції обставин способу дії	Він діяв упевнено й ні на кого не зважаючи
Якщо дієприслівниковий зворот, утворений дієприслівником і сполучним словом який, уживаємо в складі підрядної означальної частини складнопідрядного речення	Перед мандрівниками стояли гори, перейшовши які вони зможуть вийти до моря.
Якщо перед дієприслівниковим зворотом стоїть підсилювальна частка і (й)	Вони бралися до роботи й не знаючи повністю її обсягу.

«Вершник перевів подих, кинув оком на юрбу»; «Йому навіть подих перехопило. Скільки тут хліба!» Навівши ці фрази, взяті з творів сучасних українських письменників, тонкий знавець нашої мови Борис Антоненко-Давидович звернув увагу на недоречність у них слова подих. Адже воно означає не «дихання», а «подув»: «Клени обсипаються від найменшого подиху вітерця» (Олесь Донченко), або вказує на нові впливи: «Подих нової епохи дійшов і до цього маленького міста» (з журналу). Російські відповідники – дуновение, веяние.
Навпаки, там, де йдеться про дихання, українська класика вдавалася до слів дух («Вона аж зблідла, дух забивсь» – Іван Нечуй-Левицький; «Молодиця не переведе духу, верещить» – Марко Вовчок), віддих («Він затамовує навіть віддих, боячись подати знак життя» – Михайло Коцюбинський), дихання («Інші квіти в диханні весни розцвітуть» – Володимир Сосюра).
Російському вислову задержать дыхание відповідають затамувати (зупинити, затримати) дух («Вони проминули ще десяток склепів, затамувавши дух» – Юрій Смолич), затамувати віддих («Олег, затамувавши віддих, визирнув з-за димаря» – Олесь Донченко). А зворот перевести дыхание перекладається українською звести дух, перевести (відвести) дух, відсапнути («Лаговський важко одсапнув з того прудкого ходіння» – Агатангел Кримський), відітхнути («Я став, відітхнув важко, озирнувся довкола і знов відітхнув» – Іван Франко). У російського нельзя дух перевести – українські відповідники не можна дух відвести, не здихнутися.

«Вершник перевів подих, кинув оком на юрбу»; «Йому навіть подих перехопило. Скільки тут хліба!» — читаємо в творах сучасних українських письменників і мимоволі згадуємо статтю М. Рильського «Словник і питання культури мови», надруковану в «Радянській Україні» 3 й 4 квітня 1963 р., де тонкий знавець української мови звертає між іншим увагу на недоречність у таких фразах слова подих. Адже це слово означає не «дихання», а «подув»: «Клени обсипаються від найменшого подиху вітерця» (О. Донченко), — або вказує на нові впливи: «Подих нової епохи дійшов і до цього великого міста» («Вітчизна»). Російські відповідники — дуновение, веяние.
Навпаки, там де йдеться про дихання, українська класика вдавалась до слів дух («Вона аж зблідла, дух забивсь». — І. Нечуй-Левицький; «Молодиця не переведе духу, верещить». — Марко Вовчок), віддих («Він затамовує навіть віддих, боячись подати знак життя». — М. Коцюбинський), дихання («Інші квіти в диханні весни розцвітуть». — В. Сосюра).
Російському вислову задержать дыхание відповідають українські затамувати (зупинити, затримати) дух («Вони проминули ще десяток склепів, затамовуючи дух». — Ю. Смолич), затамувати віддих («Олег, затамувавши віддих, визирнув з-за димаря». — О. Донченко); російському перевести дух (дыхание) — українські вислови звести дух («А ви дайте мені дух звести». — Марко Вовчок), перевести (відвести) дух («Вийшовши на високу гору, вони стали проти самого пам'ятника, щоб перевести трохи дух». — І. Нечуй-Левицький), відсапнути («Лаговський важко одсапував з того прудкого ходіння». — А. Кримський), відітхнути («Я став, відітхнув важко, озирнувся довкола і знов відіткнув». — І. Франко). Російському вислову нельзя дух перевести відповідають українські не можна дух відвести, не здихнутися, не здихатися («Аж не здишеться, мов тільки що вловлений горобчик». — П. Куліш).

Правильніше: за кожним подихом

Правильніше: до загину

Правильніше: навік; до смерті; по світа сонця