ПЕРИСТІ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Ні, бо передають різний зміст.
Перистий – у якого листя формою, будовою схоже на перо (про рослину). «Великі шиби уквітчалися голчастою сосною, перистим папоротником, шовковою травою і всякими іншими дивовижними візерунками, що вишив та вимережив славний морозенко» (Степан Васильченко).
Перістий – 1. З плямами іншого кольору (про масть тварин). «Пропало троє коней перістих» (Іван Нечуй-Левицький); «Перістих гудив Лев овець» (Сергій Воскрекасенко). 2. Який має неоднорідне забарвлення; смугастий, строкатий. «Ой гарбузе ти перістий! Із чим тебе будем їсти?» (Словник Бориса Грінченка). Переносно: неоднорідний. «Перістий натовп селян, звиклих до праці, покірно й разом нахилився, і важко загупала мокра з великих лопат земля» (Григорій Епік). Є ще в українській мові прикметник пірчастий із тим самим значенням, що й у слова перистий. «Між пірчастими складними листками горобин ефектно звисають зібрані у щитки оранжеві плоди» (з журналу). Пірчасті хмари (хмарини) – те саме, що перисті хмари (хмарини).
Отож синонімами тут виступають перистий і пірчастий.