ПЕРЕШКОДЖАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Замініть дієслово мішати, якщо мовиться про перешкоджання, на: заважати, перешкоджати.

АЛЕ:

Мішати — за допомогою мішалки, ложки і т. ін. перегортати, збовтувати, перемішувати що-небудь; сполучати що-небудь різнорідне.

Всипала я кукурудзяне борошно в окріп, мішаю ложкою мамалигу (Нечуй-Левицький).

Правильніше: не давати ходу; ставати на заваді (на дорозі); кидати колоди під ноги; сидіти кісткою в горлі

Правильніше: підставляти ногу; вставляти (встромляти) палиці в колеса

Правильніше: крізь пальці дивитися на щось

Правильніше: заважати працювати; перешкоджати в роботі

Правильніше: заважати; перешкоджати

1. Чи можна вживати як синоніми дієслова заважати й мішати?
Заважати (недоконаний вид), завадити (доконаний) мають значення «створювати перешкоди в чомусь». Наприклад: «Велика батьківська шапка насунулась йому аж на ніс і заважала бачити» (Олександр Довженко), «Сказав би я правду, та що з неї буде? Самому завадить» (Тарас Шевченко).
У розмовному стилі іноді замість заважати використовують мішати. Але така заміна з погляду літературної норми не виправдана, бо це дієслово означає «плутати, змішувати щось із чимось»: « – Не так-бо було... ви, отче Єремію, мішаєте одне з другим» (Іван Нечуй-Левицький), «Лікарка мішає карти, як шулер перед гарячою грою» (Іван Ле). А також воно передає зміст «повертати круговим рухом рідину чи масу за допомогою чогось»: «Мішати ложкою кашу».
2. Заважати – перешкоджати
Дієслова недоконаного виду. Виступають у значенні «бути на перешкоді комусь, чомусь, ставати на заваді в чомусь». Уживаються паралельно. Але дієсловом доконаного виду перешкодити в цьому значенні користуються частіше, ніж завадити. «Сьогодні, коли ніщо не перешкодить, почну писати» (Михайло Коцюбинський), «Данило поспішав, бо могла вдарити відлига і перешкодити походові» (Антон Хижняк).
3. Місити – мішати
Місити – розминати якусь густу в'язку масу, змішуючи її. Місити діжу, місити тісто, місити глину. Від цього дієслова походить іменник місилка, який позначає знаряддя для місіння чогось. Місилка тіста. Переносно: завдавати ударів, бити. «А дрібнота Уже за порогом як кинеться, по улицях, Та й давай місити Недобитків православних, А ті голосити» (Тарас Шевченко), «Ніколи б не повірив, що він за в'язку сушняку може... катувати людей важкими носаками, місити чобітьми» (Михайло Стельмах).
Мішати виступає в кількох значеннях: 1. повертати круговим рухом якусь рідину чи масу за допомогою чогось («мішати ложкою манну кашу»); 2. з'єднувати щось в одну масу чи рідину («мішати масло з сиром»). Має похідне мішалка – пристрій для розмішування чогось. Лабораторна мішалка, механічна мішалка.
В усному мовленні це дієслово іноді використовують ще у двох значеннях: 1. створювати перешкоду в чомусь, ставати на заваді («не мішай готувати уроки»); 2. плутати, вважаючи щось за інше («він мішає сон з дійсністю»). Однак таке вживання лексеми мішати в українській літературній мові не виправдане.

Правильніше: йому все заважає (перешкоджає); йому все на заваді (на перепоні, не перешкоді); йому й муха на заваді

Правильніше: він мені перешкоджає (заважає)