ПАСОК — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: пасок

Правильніше: Свячення пасок розпочнеться

Правильніше: зазнати невдачі в чому; піймати (ухопити, з'їсти) облизня; ухопити шилом патоки (меду); облизати макогона; поживитися, як сірко паскою (як пес макогоном); ухопити, як собака обметиці; халявки попекли; полетіти у прірву; зламати (спалити, обпалити) крила; зломити карк; сісти маком (на мілину, на лід); дулю з маком з'їсти

Замініть іменник Пасха, Паска на стилістично кращий варіант: Великдень.

Ці три лексеми в розумінні «назва релігійного свята Воскресіння Христового» є стилістичними синонімами. Слово пасха (за походженням давньоєврейське) – церковнокнижне. На нього натрапляємо в українських перекладах Біблії: «Надходила юдейська пасха». Використовується згаданий іменник у різних стилях нашої мови. Слово паска – фонетичний варіант пасхи. «У пробоїнах бійниць стирчали горлаті жерла гармат, з котрих і у великі свята, як от на різдво чи на паску, стріляли» (Панас Мирний). У художній літературі, фольклорі воно в цьому значенні є широковживаним. Проте основна назва Воскресіння Христового – Великдень (Великий день), яка засвідчується ще в текстах ХІ ст., зокрема в Остромировому євангелії. То буквальний переклад відповідного грецького найменування. «Тіснота як у церкві на Великдень! І протовпитися не можна» (Іван Нечуй-Левицький), «Вечір за вечором просиджували вони з Гафійкою у прибраній, як на Великдень, хаті» (Михайло Коцюбинський). Від Великдень утворено прикметник великодній.