ОЧІ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: кидати оком (очима) на кого (по кому); скидати очі (оком, очима) на кого; метати (глипати, вергати, стріляти) очима на кого; зиркати на кого (по кому); позирати на кого

Правильніше: мигтіти (миготіти, мерехтіти) в очах (перед очима); набігати на очі

Правильніше: впадати в око (в очі, у вічі); спадати на очі; набігати на очі; брати очі [на себе]; вбирати [в себе] очі

Правильніше: заздрими очима (заздрісно) дивитися; заздрим оком поглядати (позирати); заздрити очима; очі поривати на що

Правильніше: впав у вічі (в око, в очі) хтось; впало у вічі (в око, в очі) щось

Правильніше: проникати очима; втуплювати очі; витримувати очі

Правильніше: пускати бісики; грати (прясти, стригти, стріляти) очима

Правильніше: треба позичити в сірка очей

Правильніше: з сорому очі не вилізуть

Правильніше: тішити око (очі, зір); милувати (радувати) око; чарувати зір

Правильніше: гострий на око (на очі)

Правильніше: на власні очі бачив

Правильніше: з очима мало не на лобі

Правильніше: пильно (прикро) дивиться в очі (у вічі); дивиться, як в очі не вскочить

Правильніше: упав (запав) в око (в очі) хто кому; сподобався хто кому; уподобав хто кого

Правильніше: брати всі очі на себе; приковувати зір (очі); вбирати (пригортати) очі; падати в око

Правильніше: датися у вічі

Правильніше: упитися (уп'ястися) очима (поглядом, зором); уп'ясти (уп'ялити) очі; їсти очима

Правильніше: аж очі вбирає

Правильніше: кидати пісок у вічі; наводити полуду (більмо) на очі; возити попа в решеті

Правильніше: галасвіта, галай-світа; світ за очі (за очима); куди ведуть (поведуть, несуть, понесуть, утраплять) очі; куди очі спали (світять); навмання

Правильніше: про людське око; про людські очі; для годиться

Правильніше: щоб (аби) відвести очі; щоб відвернути (відхилити) увагу

Правильніше: дивуватися, чудуватися; дивом дивуватися; не надивуватися; не вірити своїм очам; самому собі не вірити; робити великі очі; роззявляти рота; очі на лоб вивертати

Правильніше: дивитися просто у вічі (в очі) кому

Правильніше: дивитися просто у вічі (в очі)

Правильніше: ставити на очі (на віч); зводити на очі (на вічі)

Правильніше: казати у вічі

Правильніше: зняти полуду з очей; розв'язати комусь очі

Правильніше: мати гостре око (гострі очі)

Правильніше: близько лікоть, та не вкусиш; бачать очі, та зась; якби знаття, що в кума пиття, то б сам пішов і дітей забрав

Правильніше: на свої очі бачити

Замініть скальковану конструкцію кидатися в очі на стилістично кращий варіант: впадати в око, спадати на очі.

Деякі іменники середнього роду в називному та знахідному відмінках множини закінчуються на -а: відро – відра, вухо – вуха, озеро – озера, яблуко – яблука, очко (зменшене від око) – очка (пам'ятаєте, в пісні: «чорні очка, чорні очка, як терен»). А ось від іменника око замість множини вживають стару форму двоїни – очі. Слово ж очко (спортивний термін) має у множині форму очки.

У діловому мовленні кальок особливо багато. «У кімнатах кидається в очі безпорядок» – читаємо в протоколі обстеження гуртожитку. Виділений вислів – буквалістичний переклад з російського бросаться в глаза. Проте жодної потреби в ньому не було, бо є природний український – упадати (упасти) в очі: «Щоразу впадали йому в око поодинокі берізки...» (Павло Загребельний). Є ще близький до цього зворот убирати очі: «Кожух такий, що очі вбирає» (Степан Руданський). Цей вислів уживається тільки в позитивному плані, тоді як перший – упадати в очі – може мати позитивне й негативне забарвлення.

«Кидається в очі низька успішність учнів з алгебри й геометрії та англійської мови», — читаємо в протоколі обстеження одної школи. Тут виділений вислів скальковано з російського бросаться в глаза. Але в цьому не було ніякої потреби, бо є природний український — упадати (упасти) в очі: «Вона мені й тоді ще в око впала, що яке то молоде й хороше, та нещасливе» (Ганна Барвінок); «Коли раптом упала мені в очі невелика пожовкла і пошарпана книжечка» (Леся Українка); «Щоразу впадали йому в око поодинокі берізки...» (П. Загребельний); «В око ще одна купецько-чиновнича прикмета впадала...» (О. Ковінька).
Є ще близький до попереднього вислів убирати очі: «Кожух такий, що очі вбирав» (С. Руданський); «Червоне поле в білих розводах очі вбирало» (К. Гордієнко). Цей вислів виступає тільки в позитивному плані, тимчасом як перший — упадати в очі — може мати позитивне й негативне забарвлення: «упадає в очі низька успішність».

Правильніше: впадати в очі

Правильніше: Бачити на власні очі

Правильніше: як сіль на очі

Правильніше: мружити очі; мружитися, жмуритися

Правильніше: полуда на очі впала

Правильніше: очі беруться сном

Правильніше: стемніти на очі

Правильніше: зробити великі очі

Правильніше: з переляку очкур луснув

Правильніше: куди ноги несуть; куди очі поведуть (бачать)

Правильніше: сліпати

Правильніше: позичати очі в сірка

Правильніше: за очі бере

Правильніше: докоряти (дорікати) кому за що; закидати кому що; випікати очі кому чим

Правильніше: збивати з пантелику; забивати баки; збивати на манівці; наводити полуду на очі (ману в очі); перти тумана в очі; замилювати очі; туманити голову

Правильніше: різати очі

Правильніше: жити як кішка з собакою; дулі в'язати; каламутити воду в ступі; скакати в очі

Правильніше: бачили очі, що купували – їжте, хоч повилазьте

Правильніше: тикати (тицяти, штрикати) в очі [пальцем]; тикати носом

Правильніше: очі на лоба вивертати

Правильніше: спуститися на землю; подивитися правді в очі

Правильніше: дивитися правді в очі

Правильніше: спасти на очі комусь

Правильніше: витріщати очі

Правильніше: туману пустити

Правильніше: напускати ману в очі; пускати дим в очі; пускати блахмана

Правильніше: замилювати очі; напускати туману

Правильніше: нівечити очі

Правильніше: лудити очі

Правильніше: брати на себе очі; убирати в себе очі

Правильніше: не любить правди, як пес мила

Правильніше: уриті в землю очі

Правильніше: спустити (опустити, впустити) погляд на землю; поставити вниз очі; очі втупити в землю

Правильніше: навертати на очі

Правильніше: поки сонце зійде, роса очі виїсть

Правильніше: відкрити (розкрити) очі

Правильніше: податися безбач

Правильніше: світ за очі піти

Правильніше: піт очі заливає кому; піт буйною росою (буйним перлом) тече (ллється) з кого; піт котиться рясними краплями з кого

Правильніше: підвести очі

Правильніше: зводити (підводити) очі до неба

Правильніше: підлазить, як чорт під монастир

Правильніше: побачити щось на свої (власні) очі

Правильніше: ремствуй на себе; бачили очі, що купували

Правильніше: очі світяться (горять)

Правильніше: очі набігають (заходять) кров'ю; очі червоніють

Правильніше: очі рогом лізуть

Правильніше: і на очі б не бачити; радий би й повік не бачити; радніший би не бачити

Правильніше: очі блищать (сяють)

Правильніше: бити в очі

Правильніше: пошити в дурні; поводити за ніс ; залишити з носом; замилити очі; обвести навколо пальця

Правильніше: потупити погляд; устромити очі в землю

Правильніше: світ за очі піти

Правильніше: трапила (наскочила, наткнулася) коса на камінь, та камінь не подається; наскочив чорт на біса; хоч на споді лежатиму, та в очі плюватиму; добрий на доброго й наскочив; наскочив удівець на вдову; наскочила кулага на врага

Правильніше: настирно (настирливо) лізти; лізти в очі, як (мов) оса (як сльота); лізти сльотою

Правильніше: надокучати, набридати; обридати; надокучати; лізти в очі осою; нав'язати на зубах

Правильніше: наводити полуду на очі

Правильніше: сидіти в печінках; намуляти очі; лізти межи очі; прогризти голову

Правильніше: муляти очі

Правильніше: намозолювати (намулювати) очі

Правильніше: на похиле дерево й кози скачуть (плигають); на убогого всюди капає; бідному усюди біда; бідному все вітер в очі; нещасному макару нема талану

Правильніше: язиком грати; світити в очі

Правильніше: муляти (мозолити) очі

Правильніше: ніс у ніс; очі в очі

Правильніше: де твої очі були?

Правильніше: вибивати (випікати, викидати) очі; тикати в очі

Правильніше: гострити очі

Правильніше: і на очі мені не навертайся (не потикайся)

Правильніше: визвірити очі

Правильніше: поставити рогом очі

Правильніше: згорати від (з) сорому; позичати в сірка (рябка) очі

Правильніше: брати всі очі на себе

Правильніше: наводити полуду (більмо) на очі

Правильніше: закрити на щось очі

Правильніше: залити очі (сліпи); залитися; смикнути; торкнути; лизнути; [кварту] вилити в горлянку; улити в себе; залити за комір

Правильніше: заплющити (зімкнути) очі

Правильніше: насипати пороху на очі

Правильніше: завидющі очі

Правильніше: лудити очі

Правильніше: аж за очі хапати

Правильніше: ледве ноги волочу; рук не чую; на очі не бачу

Правильніше: скубти моркву; без вогню варити; виїдати очі

Правильніше: цвікати (цвіркати, цвірінькати) в очі чим

Правильніше: колоти очі докорами; цвікати в очі; їсти поїдом

Правильніше: виплакувати очі

Правильніше: роззути очі

Правильніше: перед людські очі

Правильніше: дивиться, як теля на нові ворота (двері); витріщив очі, як цап на нові ворота; дивиться, як чорт на попа; дивиться, як кошеня в каганець; витріщився, як коза на різника

Правильніше: відкрити очі на світ

Правильніше: у живі очі казати

Правильніше: позичити очі в сірка

Правильніше: вони ззирнулися (зглянулися); очі їхні ззирнулися; очі зглянулися із (між) собою

Правильніше: показувати правду; виводити з омани

Правильніше: ману пускати (напускати)

Правильніше: заснітити очі

Правильніше: тикати (тицяти, штрикати) в очі пальцем

Правильніше: замилювати (замазувати) очі

Правильніше: зробити великі очі

Правильніше: вище лоба очі не ходять

Правильніше: вилупити (витріщити, вирячити, випнути, вип'ясти, вибалушити) очі; вирячитися (вилупитися, вибанчитися) на кого

Правильніше: повиймати очі

Правильніше: вбирати очі

Правильніше: розплющити очі

Правильніше: очевидьки бреше

Правильніше: бачити на власні очі

Правильніше: стояти над прірвою; ходити коло смерті; зазирати смерті в очі

Правильніше: брати всі очі на себе

Правильніше: у живі очі брехати

Правильніше: бігти (тікати, гнати, мчатися, летіти) світ за очі (куди очі, куди ведуть очі); бігти (втікати, гнати, мчатися, летіти) галасвіта (навмання, навмани, навманці)

Правильніше: у живі очі бреше; без сорому (безсоромно, не соромлячись) бреше (брехню точить)

Правильніше: скакати в очі

Правильніше: розплющувати (заплющувати) очі

Правильніше: витріщити (вирячити, вилупити) очі

Правильніше: Світ за очі

Правильніше: Розплющити очі

Правильніше: Тривога душу (серце) обпече

Правильніше: скільки сягає око (захопиш оком)

Правильніше: дивитися (глядіти, стежити) пильно (пильними очима, уважними очима, пильним оком, уважним оком, унятливим оком) на кого (на що); пильно зорити [очима] за ким (за чим)

Правильніше: стежити очима за ким (за чим); зорити за ким (за чим); пасти оком (очима) кого (що)

Правильніше: зводити очима; кидати оком

Правильніше: ухопити очима; охопити оком

Правильніше: голим (простим) оком; на голе око

Правильніше: оком не стинати

Правильніше: ока (очей) не відведеш

Правильніше: не спускати очей (ока) з чогось

Правильніше: у самісіньке око; просто в око; прямісінько у вічі; як в око; як в око влучив (вліпив); приткнув, як ужа вилами

Правильніше: перед очима

Правильніше: перед очима (на очах) у всіх; публічно; прилюдно, привселюдно

Правильніше: куди не гляне око

Правильніше: кидати оком; метнути оком (поглядом); позиркувати; стріляти (стригти) очима

Правильніше: аж свічки (каганці, зірки) в очах засвітилися; аж в очах заіскрилося; аж зіниці засвітилися

Правильніше: заздрим оком поглядати; заздрими очима дивитися

Правильніше: докинути оком (очима)

Правильніше: водити оком; лупати (пасти, втуплятися) очима

Правильніше: бути на видноті (перед очима, на оці, в оці, на очах) в кого

Замініть скалькований вислів на виду на стилістично правильний варіант: на видноті, перед очима, на оці.

Багато трапляється помилок із словами вид і вигляд — їх ставлять одне замість одного або користуються ними там, де треба вживати інших висловів. Пишуть, наприклад: «Цього року в нас добрі види на врожай». Краще було б: «У нас добрі сподіванки (перспективи) на врожай». Іменник вид означає насамперед лице: «На її виду ще й досі було знати сліди давньої краси» (І. Нечуй-Левицький); «Поганому виду нема стиду» (М. Номис). Цей іменник може бути й синонімом слова зір: «Видом видати, слихом слихати» (Т. Шевченко). Російський вислів быть на виду по-українському звичайно передається бути на видноті (перед очима, на оці): «На стіні, на видноті висів канчук-трійчатка» (О. Ільченко). Однак підо впливом діалекту, де трапляється вислів «на виду» в розумінні — на видноті, перед очима, чуємо в сучасній популярній пісні М. Машкіна: «Вся краса твоя чудова у мене на виду». Розуміється, це, як і взагалі діалектизми, не варт поширювати в літературній мові, якщо на те нема особливої художньої потреби — передати колорит місцевої говірки, лишити незайманою пряму мову персонажа твору тощо.
Неприродно звучить по-українському фраза: «У вигляді кари йому наказано переписати весь твір». Відповідно до російського вислову в виде наказания по-українському буде за кару: «Кілька годин просидів за кару» (С. Ковалів). Так само російському в виде голубя, в виде подарка або в виде опыта — по-українському відповідає подібний до голуба (як голуб), як подарунок або як спроба (на спробу, за спробу).
Такого ж ґатунку фраза: «Він зробив це для вигляду», — замість — про око (про людське око, про людські очі), для годиться: «Щовечора збиралися до школи про людські очі, ніби на співанку» (А. Головко); «Бачу, не сердиться, а гнівається для годиться» (М. Стельмах).
Замість вислову зробити (робити) вигляд, який часто бачимо на письмі й чуємо в розмові, краще сказати удати, удавати: «Не удавай, немов не розумієш» (Леся Українка).
Замість такого ж хибного «І вигляду не показав, що йому соромно» треба — і взнаки (навзнаки, знаку) не давав (не подавав): «Проте Орися й знаку не подала» (А. Головко).
Відповідниками російського слова вид у розумінні «пейзаж, ландшафт» в українській мові є краєвид («Вийшла в поле й стала, задивившись у далечінь на чудовий краєвид». — М. Коцюбинський) або вигляд («Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку і за річку». — І. Нечуй-Левицький).
Українськими відповідниками до російського вид у розумінні «сорт, варіант» будуть різновид, ґатунок, рід, сорт, категорія: «На основі безпосереднього звернення до традиції народного мистецтва виробляється й утверджується новий жанровий різновид — декоративний естамп...» («Образотворче мистецтво»); відміна («Є ще сім відмін сієї приказки». — М. Номис); а в біології — вид, різновид: «Слід розповісти дітям про армію наших агробіологів-мічурінців, про творців нових видів рослин і тварин» («Літературна газета»).
Російському вислову вид на жительство в українській мові відповідає — посвідка на прожиття. У художній літературі, коли хочуть надати фразі бюрократично-канцелярського звучання, користуються словом вид: «Як же ми тебе приймемо, що в тебе ні виду ніякого, нічого» (Панас Мирний).

Правильніше: мов полуда з очей спала

Правильніше: око в око

Правильніше: скільки ока

Правильніше: розглядати очима

Правильніше: зиркати [очима] сюди й туди

Правильніше: нишпорити очима (поглядом); перебігати очима

Правильніше: не ховалося ніщо від ока чийого (кого)

Правильніше: полуда розпадається на очах

Правильніше: чорно перед очима в кого (кому)

Правильніше: вірне (певне) око

Правильніше: вірне (певне) око

Правильніше: не дивись високо, бо запорошиш око

Правильніше: кліпати (блимати, лупати) очима

Правильніше: де багато баб, там дитя безпупе

Правильніше: не змигнувши (моргнувши) оком; раз-два й готово; як раз і два

Правильніше: у всіх на очах

Правильніше: око в око; достоту (достеменно) такий (так)

Правильніше: великий (лютий, цупкий) мороз; мороз аж рипить (аж шелестить, аж шкварчить); мороз аж скалки (зорі, іскри) скачуть (аж дим устає); мороз з очима; мороз-кипень; козацький мороз

Правильніше: мати на оці; не спускати з ока

Правильніше: стовбичити (стирчати) перед очима

Правильніше: ти йому стрижено, а воно тобі голено; ти йому про індики, а він тобі про гуси дикі

Правильніше: темно, хоч в око стрель

Правильніше: як з ока випав

Правильніше: сто баб – сто рад, а дитя без пупа; де багато господинь, там хата не метена

Правильніше: вирости в очах

Правильніше: давнє кохання не ржавіє; давнє кохання все перед очима

Правильніше: берегти як зіницю ока

Правильніше: аж око в'яне

Правильніше: запасти в душу (в око, в серце, в думку)

Правильніше: спала (спливла) з очей полуда

Правильніше: пасти очима

Правильніше: вистежувати когось; не спускати очей з когось; пильнувати когось

Правильніше: зникнути (щезнути, пропасти) з очей

Правильніше: відрізняти божий дар від яєчні; розумітися на чомусь; бути фахівцем; мати пристріляне око

Правильніше: рогівка ока

Правильніше: очей у вовка (рябка, сірка) позичати

Правильніше: тішити (милувати) око

Правильніше: зігнати сон з очей

Правильніше: мати око на щось (до чогось)

Правильніше: прикинути оком

Правильніше: мозок закрутився; світ перемінився

Правильніше: як в око вліпити; улучити в яблучко

Правильніше: потьмарився світ

Правильніше: свердлити очима

Правильніше: пасти очима

Правильніше: сипати іскрами з очей

Правильніше: ухопити очима

Правильніше: набивати собі ціну

Правильніше: ставити себе під удар; підставляти (свою) голову; лізти на рожен ; заглядати смерті у вічі

Правильніше: нишпорити (шарити) очима; обмацувати очима; пасти очима; водити очима

Правильніше: скинутися очима

Правильніше: зглянути оком

Правильніше: близько лікоть, та не вкусиш; гарна дівка, та засватана

Правильніше: зміряти (окинути) оком

Правильніше: темно, хоч в око стрель

Правильніше: мати на оці

Правильніше: ніби не до нього чарка п'ється; оком не зморгне; вусом (бровою) не поведе; волосом не двигне; знаку не подає

Правильніше: позичати очей у сірка

Правильніше: не втекти ока

Правильніше: зганяти сон з очей

Правильніше: незчуєшся

Правильніше: не вір чуткам, а вір очам; хто чув, той ще не бачив; не вір губі – положи на зуби

Правильніше: вирости (вигулькнути) перед очима

Правильніше: настирливий як муха восени; лізе у вічі, як (мов) [та] оса

Правильніше: мати пам'ятке око

Правильніше: не повірити своїм вухам (очам)

Правильніше: спостерігати; стежити; не спускати очей

Правильніше: скільки оком кинь

Правильніше: на видноті; перед очима

Правильніше: у вічі, як лис, а заочі, як біс

Правильніше: світ макітриться (крутиться, йде обертом)

Правильніше: кліпати очима

Правильніше: мов (немов, неначе) запона спала з очей; мов (немов, наче, неначе) полуда спала (спливла) з очей

Правильніше: синці під очима

Правильніше: міряти на око

Правильніше: міряти поглядом

Правильніше: важити (бити, цілити) на кого (на що); мати [певні] наміри (заміри) на кого (на що); рахувати (розраховувати, сподіватися) на кого (на що); накидати оком на кого (на що)

Правильніше: ховати від очей

Правильніше: вчепився, як злидні бондаря

Правильніше: скільки засягнути

Правильніше: навколо, довкола, навкруги; скрізь; куди не кинь (не глянеш, не окинеш) оком

Правильніше: врода; очей не відведеш (не відірвеш)

Правильніше: глянути кривим оком

Правильніше: кривим оком поглядати; зизом дивитися

Правильніше: перебігти оком

Правильніше: око в око

Правильніше: каганці в очах

Правильніше: із заплющеними очима

Правильніше: і барвою не поведе

Правильніше: він впав в око режисерам

Правильніше: зачепитися оком за…

Правильніше: хоч око виколи (вийми, вибий)

Правильніше: накинути оком; зауважити; помітити

Правильніше: мати око на щось (до чогось)

Правильніше: грати (прясти, стригти, стріляти) очима; підбивати клинці; пускати бісики; смалити халявки; топтати стежку (доріжку); стелитися барвінком

Правильніше: з заплющеними очима

Правильніше: блимати (світити) очима

Правильніше: спопелити очима (зором)

Правильніше: ніс у ніс (до носа); лицем в лице; око в око

Правильніше: відкритий для ока

Правильніше: виточити сльози з очей

Правильніше: про людське (чуже) око

Правильніше: для (ради) годиться; про людське око

Правильніше: про людське око; для (ради) годиться

Правильніше: дивитися із зірками в очах

Правильніше: заздрим оком поглядати

Правильніше: дивитися інакше (по-іншому)

Правильніше: лічити грудки на дорозі; рити очима землю

Правильніше: дивитися (глядіти) у вічі небезпеці

Правильніше: кривим оком глядіти (дивитися) на кого

Правильніше: за плечима та за очима

Правильніше: ген-ген; за горами й долами; де сидір козам роги править; скільки око сягає; у чорта на болоті)

Правильніше: зникати з очей

Правильніше: падати в очах; сходити на пси

Правильніше: прясти очима

Правильніше: одним оком скинути

Правильніше: кинути (блимнути) оком; зиркнути

Правильніше: геть з-перед очей

Правильніше: як маків цвіт; любо оком глянути

Правильніше: з себе гарна; хоч з лиця воду пий; хоч картину малюй; очей не відірвати

Правильніше: позичити очей у сірка

Правильніше: куди не кинь оком

Правильніше: як в око

Правильніше: мов в око вліпити; влучити в саме око ( в саму точку)

Правильніше: у чотири ока

Правильніше: вона йому впала в око

Правильніше: нахапатися зайчиків

Правильніше: холодним оком дивитися на що

Правильніше: зігнати сон з очей

Правильніше: спустити (втратити, випустити) з уваги (з ока)

Правильніше: стояти в очах

Правильніше: видно голим оком

Правильніше: піднестися (піднятися) в очах чиїх

Правильніше: як той в'юн перед очима

Правильніше: потемніло (затьмарило) в очах в кого (кому)

Правильніше: чотирма очима

Правильніше: мати пам'ятке око

Правильніше: ходити з темними очима

Правильніше: ховатися від людського ока

Правильніше: мати пристріляне око

Правильніше: бути сіллю в оці (в очах)

Правильніше: бреше не соромлячись (безсоромно, без сорому); бреше й оком не моргне

Правильніше: бреше й оком не змигне (не моргне); бреше та й дивиться; бреше, як хліб з маслом їсть

Правильніше: пасти очима пташок

Правильніше: зажера; ненажера; неситий; захланник; захланний; несите око

Правильніше: аж зірниці засвітилися

Замініть скалькований вислів радувати око на стилістично правильний варіант: тішити око.

Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм для вигляду, для виду, коли мовиться про вдавану дію, на стилістично кращий варіант: про (людське) око, для годиться.

Замініть нехарактерний для української мови вислів для видимості на стилістично кращий варіант: для годиться, на око, про (людське) око, про славу.

АЛЕ:

На ділянках доріг, на яких є труднощі для видимості учасниками дорожнього руху дорожньої розмітки, встановлюють спеціальні знаки.

Правильніше: порошинка (в оці)

Слово око – спільнослов'янське, походить з індоєвропейської мови, де ок означало «дивитися». У російській воно виступає або як застаріле, або як діалектне, або в поетичному стилі. Форма множини очи, що збігається з колишньою формою двоїни цього слова, стала підгрунтям для утворення лексеми очки (до оч додалися суфікс -к і закінчення -и). У сучасній українській мові око (очі) є літературною нормою, але назва окуляри утворилася від іншої, ніж у російській, основи, а саме: від латинського oculus, котре означає «око»; точніше – від ocularis – прикметника до oculus. Як термін у нас використовують окуляр – елемент складної оптичної системи з двоступеневим зображенням (у мікроскопі, підзорній трубі).
Оскільки в давні часи у світовій науці (зокрема в медицині) користувалися переважно латиною, то цілком природно, що й винайдений пристрій для поліпшення зору дістав назву, пов'язану з цією мовою: ocularis – очний. Від нього утворено й окуліст – лікар очних хвороб.
Українське слово очко має кілька значень. Найпоширеніше з них – «одиниця рахунку для позначення виграшів у спорті». Очки в розумінні «окуляри» у нашій літературній мові не вживаються.

Я працюю в бізнесі, який пов'язаний із закордоном. Доводиться мати справу з конкретними людьми, документами. І стає соромно, коли не знаєш, як правильно написати те чи інше прізвище, ім'я або прикметник від них. Надто, якщо такі особові назви складені з двох і більше слів, а деякі мають частки, артиклі. Прошу «Хрещатик» один з «Уроків державної мови» присвятити цій темі. Адже вона цікавить багатьох. З повагою, Віктор Іваненко, Київ.
За «Українським правописом», імена та прізвища (а також прізвиська) людей, що складаються з двох чи трьох слів або до яких входять частки, артиклі тощо, можуть писатися окремо, разом і через дефіс.
1. Окремо пишуться:
а) Прізвиська (українські й перекладені іншомовні), утворені поєднанням імені та прикметника, узгодженого з ним чи з наступним іменником, причому кожне слово – з великої літери: Іван Волове Око, Петро Чорне Лихо, Річард Левове Серце; сюди належать й особові найменування американських індіанців: Прудкий Кінь, Ясне Сонце, Гостра Стріла.
б) Псевдоніми, котрі складаються з імені та прізвища: Леся Українка, Панас Мирний, Марко Вовчок, Джек Лондон, Максим Горький.
в) Повні давньоримські особові назви, в яких перше слово означає особове ім'я, друге – родове, третє – прізвище: Гай Юлій Цезар, Марк Порцій Катон.
г) Частки, артиклі та інші службові слова (ван, да, де, ді, дю, дер, ед, ель, ла, ле, фон і т. ін.) в іншомовних особових назвах: Людвіг ван Бетховен, Леонардо да Вінчі, де ла Куева, ді Вітторіо, дю Гар, Нур ед Дін, ле Шапельє, фон дер Гольц.
До речі, скорочена частка д та ірландська частка о пишуться з власними іменами через апостроф: Д'Аламбер, Д'Артаньян, Д'Обіньє; О'Генрі, О'Коннері; частки Ван-, Мак-, Сан-, Сен-, що передують прізвищам і разом з тим становлять їхню невіддільну частину, пишуться через дефіс: Ван-Дейк, Мак-Магон, Мак-Клюр, Сан-Дієго, Сен-Сімон.
У ряді випадків частки пишуться разом із прізвищами, бо в такій формі їх засвоїла українська мова: Деліль, Дерібас, Лагарп, Ламетрі, Лафонтен, Лесаж, Фонвізін.
д) Слово дон («пан») перед особовим ім'ям як форма ввічливого звертання: дон Базіліо, дон Педро, дон Хосе. У власних назвах це слово пишеться з великої літери: Дон Жуан, Дон Кіхот. У загальному значенні слово «донжуан» пишеться разом і з малої літери.
е) Складові частини корейських, в'єтнамських, бірманських, індонезійських і таїландських особових назв: Кім Ір Сен, Лім Хон Ін; Хо Ші Мін, У Ну Мунг, У Чин Су; Вілуйо Пуспоюдо; Кулаб Сайпродіт, Луанг Вічит Ватакан.
2. Разом пишуться:
а) Українські прізвища, що складаються з дієслова в наказовій формі та іменника: Горицвіт, Затуливітер, Непийвода, Перебийніс, Тягнирядно, Убийвовк.
б) Українські прізвища, що виникли на основі словосполучень, до складу яких входять як повнозначні, так і службові слова: Великголова, Длябога, Добридень, Нетудихата, Отченаш, Панібудьласка.
в) Українські прізвища, утворені з прикметника та іменника за допомогою сполучного звука: Довгопол, Кривов'яз, Сивокінь.
г) Слов'янські особові імена, утворені від двох основ: Володимир, Всеволод, Людмила, Мирослава, Ростислав, Тихомир.
д) Складні китайські імена, які завжди виступають після прізвища: Го Можо, Ден Сяопін, Тао Юаньмінь, Сунь Ятсен. Якщо китайське ім'я становить одне слово, то обидві частини особової назви (прізвище та ім'я) пишуться окремо: Дін Лінь, Лу Сінь, Цюй Юань.
е) Тюркські, вірменські та інші особові назви з компонентами бей, заде, мелік, огли й под.; що вказують на соціальний стан, родинні стосунки: Ізмаїлбей, Турсунзаде, Керогли. Але арабське ібн пишеться окремо: Ібн Русте, Ібн Сіна, Ібн Фадлан, а тюркське паша – через дефіс: Гедік-паша, Осман-паша.
3. Через дефіс пишуться:
а) Складні особові імена: Василь-Костянтин, Жан-Жак, Зиновій-Богдан, Марія-Тереза, Мартін-Лютер, Фрідріх-Вільгельм.
б) Складні прізвища: Альтаміра-і-Кревеа, Білецький-Носенко, Жоліо-Кюрі, Квітка-Основ'яненко, Немирович-Данченко, Нечуй-Левицький, Римський-Корсаков, Чорний-Діденко.
в) Імена з кваліфікаційними прикладками, котрі часто вживаються у фольклорі для характеристики персонажів: Іван-солдат, Кирик-мужичок. Але якщо прикладка розгорнута, то ставиться тире: Іван – мужичий син, рідше – кома: Іван, селянський син.
1. Прикметники від складних особових імен, що пишуться через дефіс, зберігають це написання: Жан-Жак – жан-жаківський.
Дефіс також ставимо в прикметниках, утворених від імені та прізвища: Вальтер Скотт – вальтер-скоттівський, Жуль Верн – жуль-вернівський, Марк Твен – марк-твенівський.
2. Прикметники від китайських, корейських, в'єтнамських та індонезійських особових назв пишуться разом: Мао Цзедун – маоцзедунівський, Кім Ір Сен – кімірсенівський.
3. Прикметники від прізвищ типу ван Бетховен, фон Бісмарк утворюються тільки від іменника: бетховенський, бісмарківський. Якщо прикметник утворюється від прізвища з часткою, артиклем тощо, то він пишеться разом: де Голль – деголлівський, Нур ед Дін – нуреддінівський. Прикметники від прізвищ типу Д'Аламбер зберігають апостроф після частки: д'аламберівський.
4. Не утворюються прикметники:
а) від складних прізвищ, прізвиськ і псевдонімів типу: Гулак-Артемовський, Марко Вовчок, Дніпрова Чайка, Річард Левове Серце.
б) Від тюркських, вірменських, арабських та інших особових назв типу Керогли, Осман-паша тощо.
в) Від невідмінюваних іншомовних прізвищ типу ді Вітторіо, Ламетрі, Д'Обіньє.

Правильніше: рогівка ока

Правильніше: тішити око

Правильніше: навидноті, перед очима

Правильніше: про (людське) око, для годиться

Правильніше: Дивитися по-іншому

Правильніше: Упустити (згубити) з очей

Правильніше: Дивитися у вічі

Правильніше: Недремне око

Правильніше: Всевидюще око

Правильніше: Зникнути з очей

Правильніше: Тішити око

Правильніше: Він міркує з позиції раціонального американця

Правильніше: Зімкнути вії і не розплющувати очей до ранку

Правильніше: Рогівка ока

Правильніше: Порошинка в оці

Правильніше: Відшарування сітківки ока

Правильніше: Море помирає в нас на очах