ОСУДЖУВАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

розбирати по кісточках кого

Правильніше: осуджувати з голови до ніг кого; осуджувати, живої кісточки не зоставивши; переминати (перебирати, перетирати) на зубах кого; пересуджувати кого; осуджувати (обмовляти) кого [від голови до ніг (до п'ят)]; розбирати на гвинтики кого
Мова – не калька: словник української мови

осуджувати

Правильніше: несхвалювати; гудити, огуджувати; плямувати; ганьбити; хулити; шельмувати
Мова – не калька: словник української мови

відкрито осуджувати когось

Правильніше: тикати (штрикати, показувати, вказувати) пальцем (пальцями)
Мова – не калька: словник української мови

Яка семантична відмінність у дієслів засуджувати й осуджувати?

Засуджувати – 1. Визнаючи особу винною, встановлювати їй якусь міру покарання. «Через два тижні суд засудив Сергія Петровича Боровика до двох років ув'язнення» (Вадим Собко). 2. Негативно ставитися до когось, чогось. «Наталя почервоніла, опустила очі, щоб не бачити похмурого обличчя Остапчука, його іронічного погляду, що засуджував її легковажність, гарячковість, різкість» (Семен Журахович).
Осуджувати – 1. Висловлювати невдоволення чиїмись діями, вчинками. «З ним можна не погоджуватися чи осудити його, але відмовитися від нього не можна» (Михайло Томчаній).
2. Неславити, поширювати погані думки, чутки про людину чи групу людей. «З ніг до голови осудили» (Матвій Номис).
Таким чином, в обох дієсловах багато спільного в значенні, а розрізняються вони відтінками.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Осуджувати до страти

Правильніше: Засуджувати до страти