ОСВІЧУВАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Перше з дієслів у літературній мові вживають здебільшого переносно – «показувати, розкривати, пояснювати, розповідати». Наприклад: «Твори Івана Карпенка-Карого на історичну тему правдиво висвітлювали героїчну історію українського народу» (з журналу). Зрідка ця лексема виступає й у прямому значенні: «До місця події під'їхав зустрічний «опель» і, не розминаючись, спинився, яскраво висвітлюючи фарами» (Іван Ле). Освітлювати – кидати проміння світла на когось, щось. «Вогонь палахкотів у печі й освітлював хату» (Василь Стефаник). Можна сказати: освітлений багаттям, полум'ям, прожектором, лампою, сонцем, а переносно – щастям, радістю, благородством. Цим словом ще користуються на означення рідини, з якої вилучено сторонні домішки й вона стала прозорою, світлою. Освітлена вода, освітлений сік.
Помилкою є вживання дієслова освітлювати (освітлення) у значенні «пояснювати, розкривати щось» замість висвітлювати (висвітлення). Приміром: «Я як представник центральної преси мушу написати критичну статтю про вашу фронтову газету. Вона не освітлює (?) на повний голос рядових героїв» (Олександр Корнійчук). Освічувати – робити когось обізнаним, поповнювати чиїсь знання, навички. «Я пробував освічувати селян, освічувати у всіх питаннях громадянського, матеріального і духовного життя» (Іван Франко). Отже, у висловах освічена вулиця, освічене електричними вогнями місто слова освічена, освічене слід замінити на освітлена, освітлене.