ОБОЄ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
обоє
Правильніше:
обидва
Мова – не калька: словник української мови
обоє рябоє
Правильніше:
з одного сукна ґудзики; зійшовся яким з таким; одного засолу огірочки; родом кури чубаті
Мова – не калька: словник української мови
Мене цікавлять збірні числівники обидва, обидві, обоє. Розкажіть про них докладніше.
Обидва вживаємо для позначення чоловічого та середнього роду – «і той і цей», «і те і це», «і один і другий». По обидва боки вулиці, в обидва кінці, обидва вуха. Числівник обидві поєднується з іменниками жіночого роду в значенні «і та і ця», «і одна і друга». Обидві руки, обидві половинки дверей. Обоє не пов'язане з певним граматичним родом. «Обоє рябоє» (приказка), «Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє» (Леся Українка). У непрямих відмінках форми однакові для всіх трьох родів. Незрідка це слово означає подружню пару. Наприклад, у Коцюбинського: «Обоє вони, і чоловік, і жінка, не були людьми лихими».
З іменниками, що виступають лише в множині, обидва, обидві та їхні форми не вживаються. Неправильно: біля обох воріт. Треба: біля цих і тих воріт. При іменниках чоловічого й середнього роду та слові обидва прикметники переважно мають форму родового відмінка множини. Обидва високих на зріст юнаки. Обидва новеньких відра. При іменниках жіночого роду – форма називного відмінка множини. Обидві маленькі дівчинки.
З іменниками, що виступають лише в множині, обидва, обидві та їхні форми не вживаються. Неправильно: біля обох воріт. Треба: біля цих і тих воріт. При іменниках чоловічого й середнього роду та слові обидва прикметники переважно мають форму родового відмінка множини. Обидва високих на зріст юнаки. Обидва новеньких відра. При іменниках жіночого роду – форма називного відмінка множини. Обидві маленькі дівчинки.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Збірні числівники
В українській мові часто вживаються збірні числівники обоє, двоє, троє, четверо, дванадцятеро тощо.
Числівник обоє можна вживати тільки тоді, коли йдеться про чоловіка й жінку: «А ідіть лишень сюди; та йдіть обоє» (Т. Шевченко); «Обоє рябоє» (приповідка).
До числівників двоє, троє, десятеро звертаються, коли кажуть про людей: «У салоні їх дожидало троє людей» (Леся Українка), — а також коли вони поєднуються з особовими займенниками: «Нас було четверо: білявий та чорнявий чоловіки, парубок рябий та я» (Марко Вовчок), — та з іменниками, що мають тільки множину: «Нащо тобі аж троє ножиць?» (із живих уст).
Числівник обоє можна вживати тільки тоді, коли йдеться про чоловіка й жінку: «А ідіть лишень сюди; та йдіть обоє» (Т. Шевченко); «Обоє рябоє» (приповідка).
До числівників двоє, троє, десятеро звертаються, коли кажуть про людей: «У салоні їх дожидало троє людей» (Леся Українка), — а також коли вони поєднуються з особовими займенниками: «Нас було четверо: білявий та чорнявий чоловіки, парубок рябий та я» (Марко Вовчок), — та з іменниками, що мають тільки множину: «Нащо тобі аж троє ножиць?» (із живих уст).
Два чоботи — пара
Правильніше:
Обоє рябоє; яке їхало, таке й здибало
обоїх, обоїм
Правильніше:
обох, обом
Мова – не калька: словник української мови
Обабіч, з обох боків і по обидві сторони, по обидва боки
Якщо конструкцію по обидві сторони, по обидва боки вжито для позначення місця дії, то стилістично краще буде вжити: обабіч; з обох боків.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Радник заявив про концентрацію військ по обидві сторони кордону. | Радник заявив про концентрацію військ з обох боків кордону. |
По обидва боки шляху росли високі тополі. | Обабіч шляху росли високі тополі. |
обоїм
Правильніше:
обом
Словник-антисуржик.
Біля обох воріт
Правильніше:
Біля цих і тих воріт
Обидвох держав
Правильніше:
Обох держав
Обидвома ногами
Правильніше:
Обома ногами