НИВИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Замініть іменник поприще, якщо мовиться про сферу дільності, на стилістично кращий варіант: нива, поле, терен, арена.

Правильніше: на цій ниві

Правильніше: вік не вилами перепхати; на віку як на довгій ниві: і кукіль, і пшениця; вік звікувати – не в гостях побувати (не пальцем перекивати); вік прожити – не дощову годину пересидіти; світ великий, та слизькі дороги; життя прожити – не яблука вкусити

Правильніше: на віку, як на довгій ниві

1. Область – галузь – ділянка – сфера
Слова галузь, сфера, ділянка об'єднує спільне значення – «певна сукупність фактів, явищ, занять, що становлять окрему сторону людської діяльності, людських інтересів». З таким самим змістом, але переносно вживаються царина, лан, нива. Вони надають висловлюванню урочистості, піднесеності або, навпаки, служать засобом іронії.
Область у нас – адміністративно-територіальна одиниця. «Батько одвіз матір до родичів на село в Харківську область» (Леонід Смілянський). А також місцевість, де поширені певні явища. У такому разі цей іменник поєднується з означенням: «Гарячі джерела трапляються в областях чинних і згаслих вулканів» (з журналу). Полярна область.
Отже, згідно з лексичними нормами слід казати й писати: в економічній, культурній, медичній галузях, у галузі судочинства, права і т. ін. Очевидно, під впливом російської мови з аналогічним значенням часом помилково вживають і слово область. «Нинішнього року знизилися показники в деяких областях (треба: галузях) народного господарства», «Піднесення виробництва спостерігається в області промисловості» (з газети). Поняття «частина людського організму», буває, теж називають область замість правильного відповідника ділянка. Болі в ділянці (а не в області) грудей, хребта.
2. Ділянка – дільниця
Чи розрізняються між собою ці іменники?
Дільницею називають адміністративно самостійний об'єкт, виробничий вузол на будівництві, підприємстві, шахті, залізниці. Лексема входить до словосполучення виборча дільниця, що позначає територію округу, який об'єднує певну кількість виборців; приміщення, де працює дільнична комісія під час виборчої кампанії. Є також складальна дільниця, лікарська дільниця, дільниця народного суду тощо. Похідне – дільничний (а не дільничий). Дільничний міліціонер.
Ділянка – окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за якоюсь ознакою; частина тіла. У ділянці (а не в області) спини, грудей. Військовий термін – ділянка фронту, тобто місце дії з'єднання, підрозділу. Переносно: галузь, сфера діяльності. Отже, ділянка вулиці, ділянка поля, насіннєва ділянка, присадибна ділянка (а не участок), скронева ділянка, наукова ділянка. Як бачимо, слова дільниця і ділянка мають різні, чітко окреслені значення, і плутати їх не можна.
3. Поприще – нива, поле
Мовці чомусь вельми вподобали старослов'янське слово поприще (на поприщі), забуваючи про українські відповідники, які, безперечно, більше суголосні сучасності. Хіба не краще звучить, скажімо, на ниві? «На старшинській ниві і розкрилися повністю всі його (Багірова) таланти» (Олесь Гончар). Або інший вислів – на полі. «Сьогодні моє свято. Найбільше в житті. 55 років скромної праці на літературному полі» (Ольга Кобилянська).
Жива народна мова не знає іменника поприще, але в ній, як слушно зауважують фахівці, є схоже за звуковим складом дієслово поприщити, що викликає в людей комічні непорозуміння, коли вони читають газети чи слухають теле- і радіопередачі й натрапляють на цей непопулярний архаїзм.

Чому назви автомобілів «Волга», «Жигулі», «Нива», «Таврія», літаків «Руслан», «Антей», холодильників «Дніпро», «Мінськ» тощо треба брати в лапки?
Тому, що вони не виражають реальних властивостей відповідних об'єктів, а вживані символічно. Якщо не виділяти їх таким чином, то це буде основне, пряме, а не символічне застосування найменувань.
Написання назв у лапках часто має і змістово-розрізнювальне значення. Порівняйте: «До Астрахані пасажири дісталися Волгою» і «До Астрахані пасажири дісталися «Волгою». У першому реченні слово Волга подане без лапок отже, воно позначає річку. Тут ідеться про те, що люди прибули в кінцевий пункт подорожі водним шляхом. У другому реченні іменник Волга взятий у лапки, отже, він позначає марку авто. Мовиться, що пасажири приїхали до Астрахані машиною.
Чому «Таврія» береться в лапки, а фіат – ні?
Назви іноземних марок авто і літаків пишуться переважно без лапок і з малої літери: машини форд, фіат, ауді, мерседес, тойота, літаки мессершміт, кондор, фантом і т. ін. Однак слова української мови, виступаючи в символічному значенні, потребують окремого виділення, що досягається вживанням лапок. Оскільки символічними назвами стають здебільшого власні імена, то в них зберігається велика літера: автомашини «Таврія», «Запорожець», автобус «Богдан», літаки «Мрія», «Руслан».

«На поприщі вітчизняної науки ви попрацювали сорок років», — чуємо в одному привітальному зверненні, та й чи в одному тільки? Автори статей і промовці чомусь дуже вподобали цей архаїчний старослов'янізм поприще, забувши про всі інші українські відповідники, що, мабуть, далеко більше відповідали б нашій сучасності. Чи не краще звучить, замість старозавітного, український вислів на ниві? («Сафронов працював на ниві театрального мистецтва рівно стільки, скільки себе пам'ятав». — Ю. Смолич). Або такий же народний вислів на полі? («На літературному полі мені щастило». — М. Коцюбинський). Навіть у запозиченому арена вчувається більше сучасності, ніж у застарілому поприще («На арені боротьби з темрявою і безправ'ям народних мас Леся Українка засвічувала яскраві досвітні вогні». — З промови).
Жива народна мова не знає іменника поприще, але в ній є схоже за звуковим складом дієслово поприщити, що викликає комічні непорозуміння, коли чують під час читання газети цей непопулярний архаїзм. Бодай із цих міркувань не слід послуговуватися словом поприще й не минати відомих усім його синонімів.

Правильніше: на ниві, на полі, на арені

Правильніше: Нива мистецтва