НЕПРИЄМНИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: халепа

Правильніше: нещасний (неприємний) випадок

Між прикметниками є певна семантична відмінність. Неприємний означає, що якась особа, дія чи явище викликають у когось почуття незадоволення, незручності. Неприємна людина, неприємна робота; «Вітри тут неприємні, не дуже холодні, але такі сильні» (Леся Українка).
Слово прикрий передає більші негативні емоції. «Оцю прикру справу, що завдала нам обом стільки гірких почувань і розчарувань, а найбільше – вам і вашій чесній матері, передайте мені» (Ольга Кобилянська). Отож може бути неприємна розмова і прикра, неприємна згадка і прикра – все залежить від того, які емоції ми вкладаємо в ці слова.

Наша класична література тільки зрідка користувалась прикметником неприємний і прислівником неприємно, надаючи перевагу словам прикрий і прикро. У сучасній українській літературі слова прикрий і прикро дедалі більше поступаються перед прикметником неприємний і прислівником неприємно: «Дівчині снився якийсь неприємний сон»; «Щоб мати менше неприємних розмов з директором, він уникав його»; «Людині неприємно бачити й знати, що вона відстала від життя».
Між цими прикметниками й прислівниками є деяка семантична різниця: прикметник неприємний означає, що якась особа, дія чи явище не дають приємності людині: неприємна робота, неприємний чоловік; прикметник прикрий — емоційно наснаженіший, указує на більше враження від якості особи, дії чи явища: «Тихович не знав уже, як покласти кінець тій прикрій сцені» (М. Коцюбинський); «Колісник прикро подивився йому у вічі» (Панас Мирний). Отож, може бути неприємна розмова і прикра, неприємна згадка і прикра — все залежить від того, які емоції ми вкладаємо в ці слова.
Слід пам'ятати, що прикметник прикрий має ще значення «крутий» (прикрий берег), а також «різкий»: червоний, аж прикрий (Словник Б. Грінченка).

Правильніше: ні в які ворота (двері) не лізе

Правильніше: як ніж у серце (у горло)

Правильніше: ускочити (уплутатися) [в халепу]; ускочити (уплутатися) в [неприємну] історію; ускочити по самі вуха (вище халяв)

Правильніше: заварилася каша (катавасія)

Правильніше: убиратися із дранки в переперанку

Правильніше: ускочив (устряв) у неприємну історію (у лихо, у біду, у халепу, у рубаху); сталася пригода кому (на кого); ушелепався хто

Правильніше: потрапити в історію; ускочити в халепу

Правильніше: ускочити в сливки

Правильніше: сипати (насипати) зайцям солі на хвіст

Правильніше: лихо привело (пригнало) кудись

Правильніше: снігом сипле за шкуру

Правильніше: як батогом сікти

Правильніше: насипати на хвіст солі

Правильніше: заварити кашу (пиво, халепу)

Правильніше: наварити каші (пива)

Правильніше: штовхати в прірву

Правильніше: штовхати в прірву (в безодню)

Правильніше: наварити каші (пива, халепи)

Правильніше: як сіль в оці

Правильніше: не до мови, не до розмови

У поточному мовленні ми без потреби часто вживаємо дієслова робити, зробити з іменниками, забуваючи або не знаючи, що складну конструкцію можна замінити одним словом. Читаємо: «Петро зробив вигляд, що не розуміє співрозмовника», «Гість став на порозі, потім зробив крок уперед», «Це зробило неприємне враження на всіх присутніх». А слід було б сказати так: «Петро удав, що не розуміє співрозмовника», «Гість... ступив крок уперед», «Це прикро вразило всіх присутніх».