НЕМИНУЩИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Часом їх взаємозамінюють. Цього робити не слід, адже лексеми виражають неоднакові поняття.
Неминучий – якого не можна уникнути, обійти; який обов'язково має настати, відбутися, чого не обминеш; певний, очевидний; неодмінний. Нове підвищення цін неминуче. «Зачав Василько плакати. Віщував, що бійка неминуча» (Лесь Мартович); «Як на неминучу смерть, виряджалися селяни до волості» (Андрій Головко).
Неминущий – який ніколи не минає, не втрачається, не забувається; вічний, постійний. Неминуща слава. «Є, одначе, у минулому щось таке, що хочеться назвати неминущим, вічним» (Олександр Довженко); «Без наявності найширшого синтезу годі створити образ великої узагальнювальної сили і неминущого невичерпного змісту» (Андрій Малишко)
Письменники та публіцисти ще полюбляють лексему непроминущий, але вона поки що не прижилася в нашому мовленні.