НЕМИНУЧОЮ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Правильний, надійний і вірний
Перевірте вживання прикметника вірний і в разі потреби замініть:
правильний — який відповідає дійсності, істинний; який відповідає встановленим правилам, нормам; безпомилковий;
надійний — на який цілком можна покластися;
неминучий — якого не можна уникнути, обійти, обминути, який обов'язково має наступити, відбутися;
слушний — який відповідає, підходить, найбільш прийнятний, зручний, вигідний.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
дати вірну відповідь | дати правильну відповідь |
вірний спосіб | надійний спосіб |
вірна смерть | неминуча смерть |
вказати вірний шлях | вказати правдивий шлях |
АЛЕ:
вірний — який заслуговує довір'я; постійний у своїх поглядах і почуттях; відданий, незрадливий.
Це мій вірний друг.
неминучий
Правильніше:
невідкличний
Мова – не калька: словник української мови
неминуче
Правильніше:
невідклично
Мова – не калька: словник української мови
крайня необхідність
Правильніше:
конечна (доконечна, нагла, нагальна, неминуча) потреба (необхідність)
Мова – не калька: словник української мови
вірний програш
Правильніше:
неминуча поразка
Мова – не калька: словник української мови
вірна смерть
Правильніше:
неминуча (видима, нехибна) смерть
Мова – не калька: словник української мови
Неминучий і неуникний
Замініть скалькований прикметник неуникний на стилістично правильний варіант: неминучий.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Гадаю, це неуникний процес. | Гадаю, це неминучий процес. |
неуникний
Правильніше:
неминучий
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
неминучий – неминущий
Часом їх взаємозамінюють. Цього робити не слід, адже лексеми виражають неоднакові поняття.
Неминучий – якого не можна уникнути, обійти; який обов'язково має настати, відбутися, чого не обминеш; певний, очевидний; неодмінний. Нове підвищення цін неминуче. «Зачав Василько плакати. Віщував, що бійка неминуча» (Лесь Мартович); «Як на неминучу смерть, виряджалися селяни до волості» (Андрій Головко).
Неминущий – який ніколи не минає, не втрачається, не забувається; вічний, постійний. Неминуща слава. «Є, одначе, у минулому щось таке, що хочеться назвати неминущим, вічним» (Олександр Довженко); «Без наявності найширшого синтезу годі створити образ великої узагальнювальної сили і неминущого невичерпного змісту» (Андрій Малишко)
Письменники та публіцисти ще полюбляють лексему непроминущий, але вона поки що не прижилася в нашому мовленні.
Неминучий – якого не можна уникнути, обійти; який обов'язково має настати, відбутися, чого не обминеш; певний, очевидний; неодмінний. Нове підвищення цін неминуче. «Зачав Василько плакати. Віщував, що бійка неминуча» (Лесь Мартович); «Як на неминучу смерть, виряджалися селяни до волості» (Андрій Головко).
Неминущий – який ніколи не минає, не втрачається, не забувається; вічний, постійний. Неминуща слава. «Є, одначе, у минулому щось таке, що хочеться назвати неминущим, вічним» (Олександр Довженко); «Без наявності найширшого синтезу годі створити образ великої узагальнювальної сили і неминущого невичерпного змісту» (Андрій Малишко)
Письменники та публіцисти ще полюбляють лексему непроминущий, але вона поки що не прижилася в нашому мовленні.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Вірна смерть
Правильніше:
Неминуча смерть