НЕМИНУЧИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Перевірте вживання прикметника вірний і в разі потреби замініть:

правильний — який відповідає дійсності, істинний; який відповідає встановленим правилам, нормам; безпомилковий;

надійний  — на який цілком можна покластися;

неминучий — якого не можна уникнути, обійти, обминути, який обов'язково має наступити, відбутися;

слушний — який відповідає, підходить, найбільш прийнятний, зручний, вигідний.

АЛЕ:

вірний — який заслуговує довір'я; постійний у своїх поглядах і почуттях; відданий, незрадливий.

Це мій вірний друг.

Правильніше: невідкличний

Замініть скалькований прикметник неуникний на стилістично правильний варіант: неминучий.

Правильніше: неминучий

Часом їх взаємозамінюють. Цього робити не слід, адже лексеми виражають неоднакові поняття.
Неминучий – якого не можна уникнути, обійти; який обов'язково має настати, відбутися, чого не обминеш; певний, очевидний; неодмінний. Нове підвищення цін неминуче. «Зачав Василько плакати. Віщував, що бійка неминуча» (Лесь Мартович); «Як на неминучу смерть, виряджалися селяни до волості» (Андрій Головко).
Неминущий – який ніколи не минає, не втрачається, не забувається; вічний, постійний. Неминуща слава. «Є, одначе, у минулому щось таке, що хочеться назвати неминущим, вічним» (Олександр Довженко); «Без наявності найширшого синтезу годі створити образ великої узагальнювальної сили і неминущого невичерпного змісту» (Андрій Малишко)
Письменники та публіцисти ще полюбляють лексему непроминущий, але вона поки що не прижилася в нашому мовленні.

Правильніше: невідклично

Правильніше: конечна (доконечна, нагла, нагальна, неминуча) потреба (необхідність)

Правильніше: неминуча поразка

Правильніше: неминуча (видима, нехибна) смерть

Правильніше: Неминуча смерть