НАКРИТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

піймати (захопити) зненацька

Правильніше: накрити мокрим рядном
Мова – не калька: словник української мови

напасти з докорами

Правильніше: докоряти; накрити мокрим рядном
Мова – не калька: словник української мови

зустріти в штики

Правильніше: накрити модним рядном
Мова – не калька: словник української мови

дуже велике (товсте) обличчя

Правильніше: решетом не накрити; як не лусне
Мова – не калька: словник української мови

гостро висловити своє незадоволення

Правильніше: накрити мокрим рядном
Мова – не калька: словник української мови

вилаяти кого-небудь раптово (зненацька)

Правильніше: накрити мокрим рядном
Мова – не калька: словник української мови

Накрити горщик кришкою

Правильніше: Накрити горщик покришкою

як сніг на голову

Правильніше: накрило мокрим рядном
Мова – не калька: словник української мови

низький ростом

Правильніше: вбився в ріст як заєць у хвіст; виріс як кіт навсидячки; такий малий, накрив би його решетом; такий малий, що й не видно; ледве від землі відріс; приземок; коротун; цурупалок
Мова – не калька: словник української мови

несподівано (зненацька) напав

Правильніше: накрив (напнув) мокрим рядном
Мова – не калька: словник української мови

безособові форми на -но, -то

Почнемо з того, що незмінювана форма дієслова твориться від пасивних дієприкметників шляхом зміни закінчення на суфікс -о: прочитаний – прочитано, виготовлений – виготовлено, забутий – забуто. Вона, як і безособові дієслова, вживається в ролі присудка в безособових реченнях. При цій формі не буває підмета, але є прямий додаток, виражений знахідним (чи родовим) відмінком без прийменника: звіт заслухано, всі роботи розглянуто, помилок не виявлено.
Згадаймо відому українську народну пісню:
Ой у полі жито
Копитами збито,
Під білою березою
Козаченька вбито.
Ой убито, вбито,
Затягнено в жито,
Червоною китайкою
Личенько накрито.
У кожному з цих речень нема підмета, а в ролі присудка виступають віддієслівні безособові форми на -но, -то: збито, вбито, затягнено, накрито. Такі форми є й у російській мові (сказано – сделано), але там вони вживаються далеко рідше, ніж в українській. Натомість російська ширше послуговується пасивними дієприкметниками у функції присудка: "В прошлом году сняты новые документальные фильмы", "Обязательства выполнены досрочно". Українською треба сказати: "знято нові документальні фільми", "зобов'язання виконано достроково". Це не значить, що пасивних дієприкметників узагалі слід уникати. Їх насамперед використовують як означення, переважно поширені: "зняті торік документальні фільми були вдалі", "достроково виконані зобов'язання піднесли престиж підприємства". Тут присудком уже виступають дієслова були, піднесли
Використовувати форму на -но, -то слід замість пасивних дієприкметників, коли є потреба наголосити на дії, а не на ознаці. Маємо писати: споруджено нову станцію метрополітену, а не споруджена нова станція метрополітену. Але: бійці були виснажені після важкого бою. Безособова форма виражає дію, що відбулася недавно. Іспит складено, підручники здано. Якщо ж ідеться про дію давноминулу, то додаються дієслова було чи буде. Цю вулицю було прокладено на початку ХІХ сторіччя; незабаром буде відзначено ювілей журналу.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)