НАД — СЛОВОВЖИВАННЯ

АЛЕ:

У парних конструкціях ні над… ні над… така заміна не є доречною.

Не вішай підкови ні над одними дверима, ні над іншими.

Правильніше: сміятися з когось

Сучасні українські словники зворот «працювати над собою» фіксують. Він настільки поширений, що вже перетворився на своєрідний штамп. Отож вважати його неправильним немає підстав, але, як і кожного з висловів-штампів, варто уникати.
У шкільній практиці, коли йдеться про інтелектуальну характеристику учнів, про їхні уподобання, краще писати конкретніше (адже вираз «працює над собою» все одно нічого не розкриває): «багато читає», «захоплюється художньою літературою (спортом, історією, технікою, фізикою, біологією)», «самостійно вивчає радіосправу», «бере участь у роботі художньої самодіяльності». Коли йдеться про дорослих, можна сказати, що людина «систематично підвищує свій культурний рівень, кваліфікацію» і т. ін.

Правильні обидва варіанти. При слові перевага, особливо коли воно стоїть у множині, усталився орудний відмінок іменників з прийменником перед. Наприклад: «Переваги нового методу перед традиційним були очевидні» (з газети). Значно рідше лексема перевага (зазвичай, у формі однини) сполучається з орудним відмінком іменників та прийменником над. «Перевага глибокої оранки над мілкою» (з газети).

В усному мовленні в лексемах типу надплановий (наднормовий, надпрограмний, надшвидкісний та ін.) часом паралельно з над застосовують понад (понадплановий, понаднормовий і под.). Цього робити не слід. Адже в літературній мові частіше виступає перший варіант: надплановий. Те саме стосується і словосполучення над план, яке не рекомендують замінювати на понад план.
Над як частина складних слів, що означають підвищення якоїсь міри, межі, а також як прийменник у цьому значенні не потребує додаткових слів для семантичного посилення, однак в усному мовленні, а подеколи і в художній літературі натрапляємо на поєднання над зі словом більше. Наприклад, у «Школі над морем» Олеся Донченка: «А насмішок Олег боявся більше над усе.» Із стилістичного погляду слово більше тут зайве.

Правильніше: знущатися з когось

Правильніше: знущатися з кого

Хлопець надовго виїжджав з міста. І от він повернувся, зайшов до себе в гуртожиток. Друзі радо зустрічали його, тиснули руку, обнімали і... кепкували. Так розповідав журналіст у радіопередачі. Щось не віриться, щоб приятелі при цьому глузували й насміхалися, адже саме таке значення має дієслово кепкувати. Скоріш, вони жартували, а кореспондент, який негаразд знав мову, і зморозив казна-що.
Часто дієслово збиткуватися вживають із додатком у родовому відмінку і прийменником з (збиткуватися з хлопця) замість додатка в орудному відмінку та прийменника над (збиткуватися над хлопцем). «Ще мало ти на світі пожив, щоб збиткуватися над господарями» (Михайло Стельмах).
Очевидно, неправильно застосовується це слово під впливом його синонімів – знущатися, глумитися, глузувати, які в літературній мові переважно виступають із додатком у родовому відмінку і прийменником з (знущатися, глумитися, глузувати – з кого?).

Часто це дієслово помилково вживають з додатком у родовому відмінку та прийменником з (збиткуватися з хлопця) замість додатка в орудному відмінку з прийменником над (збиткуватися над хлопцем). Така похибка трапляється під впливом синонімів згаданого слова – знущатися, глумитися, глузувати, які в літературній мові виступають із додатком у родовому відмінку й прийменником з (знущатися з кого?). Так що правильно: збиткуватися над ним.

Правильніше: глузувати з кого

«Незнайомець узяв себе в руки й, намагаючись бути спокійним, казав далі...» — читаємо в сучасному оповіданні. Але по-українському можна взяти в руки щось або когось, тільки не себе: «Ну, — гукнув Бертольд, — то байка! Я візьму співців тих в руки!» (Леся Українка). Коли доводиться сказати по-українському відповідно до російських висловів взять себя в руки, овладеть собой, то треба вдаватись до таких українських висловів: опанувати себе, запанувати над собою (Словник за редакцією А. Кримського).

Правильніше: Почали замислюватися над доцільністю рішення

Правильніше: Робота над підвищенням культури

Правильніше: Наради над дальшою організацією форуму

Правильніше: Учні насміхалися з нього

Правильніше: Верховодити ватагою

Правильніше: Ставити над (понад) усе

Правильніше: Місто Яблонець-над-Тисою

Правильніше: Під час монтажу

Правильніше: Реванш у боротьбі з демократами