МІЛКИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
мілкий
Правильніше:
плиткий; неглибокий
Мова – не калька: словник української мови
Дрібни́й, мілки́й
Слово дрібний означає «малий», «незначний за обсягом» (дрібна рибка, дрібний дощ, дрібні діти). «Через вузьку пересип скрізь були прокопані єрики, себто канави, кудою ціле літо йшла дрібна кефаль з моря в озеро жирувати на плавнях». (І. Нечуй-Левицький.)
Дрібний вживається і в переносному значенні, характеризуючи суспільну чи економічну роль чогось. «Не можна тему простої людини трактувати в мистецтві як буденну, дрібну тему». (О. Довженко.)
У переносному значенні дрібний може характеризувати й суспільне чи економічне становище людини: дрібний буржуа, дрібний власник, дрібний службовець, чиновник та ін. «Г р е к (до дрібного крамаря): То винні все закони ваші римські — заборонили чесні товариства». (Леся Українка.)
Мілкий означає «неглибокий» (мілка тарілка, мілка річка, мілка оранка). «Повище виру Стрий розлився широко, зате й мілкий там брід, яким іде й громадська дорога до Н.» (І. Франко.) «Його низьке чоло, що забігало у заросль волосся, як мілке плесо у лози, покрили зморшки». (М. Коцюбинський.)
Нечіткість у вживанні слів мілкий і дрібний у переносному значенні часто може бути виправдана тим, що мовець або той, хто пише, вкладає в це поняття різний зміст. Наприклад, тема може бути мілка, тобто неглибока, і дрібна, тобто маленька. Порівн. у І. Франка в «Маніпулянтці»: «Яким мілким видавався їй її власний ранішній суд!», де без аналізу контексту важко встановити, що саме означає тут мілкий — «неглибокий», «поверховий» чи «дріб'язковий», «нікчемний».
Щоб з'ясувати, який з двох прикметників слід ужити, треба підставити в речення їхні синоніми: до дрібний — малий, невеликий; до мілкий — неглибокий. Сказати, наприклад, «неглибокі гроші» не можна, цей вираз позбавлений змісту, а невеликі (тобто дрібні) гроші — словосполучення цілком можливе. Тому потрібно говорити дрібні гроші. Заміна слів дрібний і мілкий синонімами і в інших випадках дає змогу зробити правильний вибір.
Барвіночку мій хрещатий,«Молода вдова лишилася сама з двома дрібними дітьми, без засобів до життя, без свояків і приятелів». (І. Франко.) «Полк мав просуватися вперед окремими загонами і дрібними групами і, можливо, діяти певний час децентралізовано». (О. Гончар.)
Зелений, дрібний.
Ой, я ж тебе викохала,
Хороший, рясний!
(Леся Українка.)
Дрібний вживається і в переносному значенні, характеризуючи суспільну чи економічну роль чогось. «Не можна тему простої людини трактувати в мистецтві як буденну, дрібну тему». (О. Довженко.)
У переносному значенні дрібний може характеризувати й суспільне чи економічне становище людини: дрібний буржуа, дрібний власник, дрібний службовець, чиновник та ін. «Г р е к (до дрібного крамаря): То винні все закони ваші римські — заборонили чесні товариства». (Леся Українка.)
Мілкий означає «неглибокий» (мілка тарілка, мілка річка, мілка оранка). «Повище виру Стрий розлився широко, зате й мілкий там брід, яким іде й громадська дорога до Н.» (І. Франко.) «Його низьке чоло, що забігало у заросль волосся, як мілке плесо у лози, покрили зморшки». (М. Коцюбинський.)
Нечіткість у вживанні слів мілкий і дрібний у переносному значенні часто може бути виправдана тим, що мовець або той, хто пише, вкладає в це поняття різний зміст. Наприклад, тема може бути мілка, тобто неглибока, і дрібна, тобто маленька. Порівн. у І. Франка в «Маніпулянтці»: «Яким мілким видавався їй її власний ранішній суд!», де без аналізу контексту важко встановити, що саме означає тут мілкий — «неглибокий», «поверховий» чи «дріб'язковий», «нікчемний».
Щоб з'ясувати, який з двох прикметників слід ужити, треба підставити в речення їхні синоніми: до дрібний — малий, невеликий; до мілкий — неглибокий. Сказати, наприклад, «неглибокі гроші» не можна, цей вираз позбавлений змісту, а невеликі (тобто дрібні) гроші — словосполучення цілком можливе. Тому потрібно говорити дрібні гроші. Заміна слів дрібний і мілкий синонімами і в інших випадках дає змогу зробити правильний вибір.
дрібний – мілкий
Слово дрібний передає значення «малий за розміром, обсягом», «невеликий на зріст; юний». Дрібна рибка, дрібний дощ, дрібні діти. «Зорі між дрібними хмарками наче таночки заводять» (Леся Українка).
Вживається цей прикметник і переносно, характеризуючи суспільне чи економічне становище людини. Дрібний буржуа, дрібний власник, дрібний чиновник. Означає також «незначний, другорядний». «Ця пригода зовсім здається тобі дрібною, але вона мені багато дала» (Юрій Яновський).
Мілкий – що має невелику глибину. Мілка річка, мілка оранка, мілка миска. У переносному значенні – «неістотний».
Нечіткість у вживанні слів дрібний і мілкий переносно часто може бути виправдана тим, що мовець або той, хто пише, вкладає в це поняття різний зміст. Наприклад, тема буває мілка, тобто неглибока, і дрібна, тобто маленька. Порівняймо у Івана Франка в «Маніпулянтці»: «Яким мілким видавався їй її власний ранішній суд!», де без аналізу контексту важко збагнути, що саме означає тут мілкий – «неглибокий», «поверховий» чи «дріб'язковий», «нікчемний».
Щоб з'ясувати, який з двох прикметників слід ужити, мовознавець Євгенія Чак радить підставити в речення їхні синоніми: до дрібний – малий, невеликий; до мілкий – неглибокий. Сказати, наприклад, «неглибокі гроші» не можна, цей вислів позбавлений змісту, а невеликі (тобто дрібні) гроші – словосполучення цілком можливе. Тому треба говорити дрібні гроші. Заміна слів дрібний і мілкий синонімами і в інших випадках дає змогу зробити правильний вибір.
Вживається цей прикметник і переносно, характеризуючи суспільне чи економічне становище людини. Дрібний буржуа, дрібний власник, дрібний чиновник. Означає також «незначний, другорядний». «Ця пригода зовсім здається тобі дрібною, але вона мені багато дала» (Юрій Яновський).
Мілкий – що має невелику глибину. Мілка річка, мілка оранка, мілка миска. У переносному значенні – «неістотний».
Нечіткість у вживанні слів дрібний і мілкий переносно часто може бути виправдана тим, що мовець або той, хто пише, вкладає в це поняття різний зміст. Наприклад, тема буває мілка, тобто неглибока, і дрібна, тобто маленька. Порівняймо у Івана Франка в «Маніпулянтці»: «Яким мілким видавався їй її власний ранішній суд!», де без аналізу контексту важко збагнути, що саме означає тут мілкий – «неглибокий», «поверховий» чи «дріб'язковий», «нікчемний».
Щоб з'ясувати, який з двох прикметників слід ужити, мовознавець Євгенія Чак радить підставити в речення їхні синоніми: до дрібний – малий, невеликий; до мілкий – неглибокий. Сказати, наприклад, «неглибокі гроші» не можна, цей вислів позбавлений змісту, а невеликі (тобто дрібні) гроші – словосполучення цілком можливе. Тому треба говорити дрібні гроші. Заміна слів дрібний і мілкий синонімами і в інших випадках дає змогу зробити правильний вибір.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
лишитися без засобів існування (без підтримки)
Правильніше:
як рак на мілкому (на мілі, на мілині)
Мова – не калька: словник української мови
лишився біля розбитого корита
Правильніше:
лишився (зостався) з поламаним возом (з розбитим коритом, з розколеними ночвами); лишився (зостався) без нічого (ні з чим); лишився (зостався) на мілкому
Мова – не калька: словник української мови
залишитися на бобах
Правильніше:
лишитися (зостатися) без нічого (ні з чим, із нічим); лишитися (зостатися) на мілкому
Мова – не калька: словник української мови
Мілка тема
Правильніше:
Дрібна тема