МАРНІ — СЛОВОВЖИВАННЯ

ЗМІСТ

пустослів'я

Правильніше: марні слова
Мова – не калька: словник української мови

марні сподівання

Правильніше: а «може» не поможе
Мова – не калька: словник української мови

ілюзія; міраж

Правильніше: марні мрії (надії, сподівання); марево; мана
Мова – не калька: словник української мови

чекати в моря погоди

Правильніше: чекати коло (біля, край) моря (над морем) погоди (години); марно чекати (дожидати)
Мова – не калька: словник української мови

утрачений час

Правильніше: згаяний (змарнований, марно витрачений, пропащий) час
Мова – не калька: словник української мови

робити марну справу

Правильніше: підсолювати сіль
Мова – не калька: словник української мови

пуста трата часу

Правильніше: марнування (гайнування) часу; марна трата часу
Мова – не калька: словник української мови

пропало даром що

Правильніше: пішло марно (пусто) що; змарнувалося що; пропало марно що
Мова – не калька: словник української мови

піти прахом

Правильніше: розсипатися (розпастися) на порох; піти (розвіятися, розлетітися) порохом; піти за вітром (з вітром, на вітер, у прірву, за водою); піти марно (унівець, нанівець); впасти у воду
Мова – не калька: словник української мови

немає смислу

Правильніше: немає (нема) сенсу; не варто; марно
Мова – не калька: словник української мови

напрасний труд

Правильніше: даремна (марна) праця; шкода праці
Мова – не калька: словник української мови

марно; даремно

Правильніше: як (мов, ніби) у бочку данаїд
Мова – не калька: словник української мови

марно пропасти

Правильніше: ні за цапову душу; ні за понюх табаки
Мова – не калька: словник української мови

марно

Правильніше: коту під хвіст
Мова – не калька: словник української мови

марно шукати

Правильніше: ніби голку в сіні шукати
Мова – не калька: словник української мови

марно тамувати плач

Правильніше: давитися слізьми
Мова – не калька: словник української мови

марно сподіватися

Правильніше: понадіявся дід на обід і без вечері спати ліг
Мова – не калька: словник української мови

марно працювати

Правильніше: що вовком орати
Мова – не калька: словник української мови

марно погрожувати

Правильніше: сипати (насипати) зайцям солі на хвіст
Мова – не калька: словник української мови

марно намагатися знайти що-небудь

Правильніше: ловити вітра в полі
Мова – не калька: словник української мови

марно гаяти час

Правильніше: товкти воду в ступі; переливати з пустого в порожнє; дурних у решето ловити
Мова – не калька: словник української мови

марно витрачатися

Правильніше: розкидатися грішми
Мова – не калька: словник української мови

марно витрачати час; байдикувати

Правильніше: решетом у воді зірки ловити; ловити мух; тинятися з кутка в куток (без діла, дарма)
Мова – не калька: словник української мови

марно витрачати зусилля, час на що-небудь

Правильніше: розбивати лобом горіхи; носити (міряти, набирати) воду решетом
Мова – не калька: словник української мови

марно витрачати зусилля на непевну справу

Правильніше: тягти пустий номер
Мова – не калька: словник української мови

марна справа

Правильніше: дурного робота
Мова – не калька: словник української мови

легковажно (марно) витрачати гроші

Правильніше: викидати гроші на вітер
Мова – не калька: словник української мови

даром, марно, необдумано витрачати гроші

Правильніше: кидати (пускати, розкидати) на вітер гроші
Мова – не калька: словник української мови

даремно; марно; не так як слід

Правильніше: без пуття
Мова – не калька: словник української мови

даремно (марно) говорити що-небудь

Правильніше: кидати слова на вітер
Мова – не калька: словник української мови

даремна (марна) робота

Правильніше: бочка данаїд
Мова – не калька: словник української мови

виявитися марним (даремним)

Правильніше: обернутися нанівець
Мова – не калька: словник української мови

виконувати марну роботу

Правильніше: шукати голки в сіні; переливати з пустого в порожнє
Мова – не калька: словник української мови

безрезультатно

Правильніше: безуспішно; даремно, марно; шкода й заходу
Мова – не калька: словник української мови

безрезультатний

Правильніше: даремний; марний; безуспішний; пропащий
Мова – не калька: словник української мови

без толку

Правильніше: даремно; марно; без пуття; без ладу; безглуздо
Мова – не калька: словник української мови

без причин; без підстав; даремно; марно

Правильніше: ні за що ні про що
Мова – не калька: словник української мови

що губимо, а що втрачаємо?

Багато хто не відчуває помилки, вживаючи вислови губити природу, губити час, губити розум, губити пам'ять, губити інтелектуальні сили і под. Проте дієслова губити, загубити не є відповідниками до всіх значень російських терять, потерять. Ці лексеми маємо використовувати тоді, коли вони означають «втрачати (втратити) конкретний предмет, річ через недбалість, неуважність, неохайність». Загубити зошит, гаманець з грішми. «Котрий тут у нас школяр губить олівці?» (Іван Франко), «Працював Арапников погано. Був дуже неуважний. Губив матеріали досліджень» (Микола Трублаїні).
Губити застосовують також, щоб передати повільне падіння чогось: «І тільки лози Губили сльози, За всіх одні ридали» (Олександр Олесь). Або виразити ще такий нюанс значення, як «розчинятися (в гулі, шумі, натовпі й т. ін.»: «Хмар було так багато, і вони здавалися такими м'якими, що навіть гудіння мотора (літака) губило серед них свої металево дзвінкі нотки» (Юрій Бедзик).
Якщо йдеться про абстрактні поняття, то мова закріпила за російським дієсловом терять інші українські відповідники: терять голову – розгублюватися; терять сознание – непритомніти, зомлівати.
Втрачати здебільшого вживається в тих випадках, коли мовиться знову-таки про втрату або шкоду абстрактного характеру. Втрачати ілюзії, надії, спокій, розум, пам'ять, совість, сором тощо. Чи навіть про шкоду матеріальну: «Без води верблюд може прожити десять діб, втрачаючи за цей час майже третину ваги» (з журналу). У науковому стилі (медицина) знову-таки лише втрачати: хворий втратив апетит, сон, втратив багато крові.
Тим-то й наведені на початку вислови слід було написати так: знищувати природу, марнувати (гаяти) час, втрачати розум, втрачати пам'ять, втрачати інтелектуальні сили.
Іменники на позначення часових понять час, день, роки сполучаються з обома дієсловами. Старого любити – тільки дні губити; не губи часу і не втрачай днів. З прислівниками даремно, марно поєднується спільнокореневе дієслово витрачати: марно витрачати час, даремно витрачу день. Губити має ще значення «нищити»: не губи мене; в очі любить, а поза очі губить. У такому розумінні втрачати не вживають.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

зря

Правильніше: даремно,
марно
Ми даремно (марно) гаємо час
Словник-антисуржик.

Даром потратив час

Правильніше: Даремно (марно, без потреби) втратив (згаяв) час