МАЛИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: малий віз

Правильніше: по хвилині (хвилі)

Правильніше: смачний борщик, та малий горщик

Правильніше: на зріст не вдався; малий (дрібний) на зріст; коротун, курдупель; куций; приземок; не доріс; як кіт навсидячки

Правильніше: низький (малий, невисокий) на зріст; низькорослий

Правильніше: вбився в ріст як заєць у хвіст; виріс як кіт навсидячки; такий малий, накрив би його решетом; такий малий, що й не видно; ледве від землі відріс; приземок; коротун; цурупалок

Правильніше: велика хмара, та малий дощ

Правильніше: копійчаний; дріб'язковий; малий; крихітний; дрібний; невеликий; жалюгідний; злиденний; миршавий; убогий

Правильніше: малий; малюк

Правильніше: хлопець не дурень

Правильніше: на розум небагатий (бідний) хто; малий розум у кого

Правильніше: діткам на молочко

Правильніше: з (як) наперсток

Правильніше: з великої хмари малий дощ

Правильніше: такий, що його й у кишеню сховав би; такий малий, що й не видно; ледве від землі відріс

Правильніше: багато галасу знічев'я (даремно); за онучу збили бучу; сваряться за міх, а в міху нічого немає; з великої хмари та малий дощ; грім рака вбив; не стільки млива, скільки дива

Правильніше: малий, малюк

Правильніше: від малого до старого; мале й велике

Правильніше: під стіл пішки ходити

Правильніше: за малим не…

Правильніше: руки короткі (куці, малі)

Правильніше: дрібненько ходити; дріботіти

Правильніше: змалку; за малих літ

Правильніше: по малій годині

Правильніше: мала надія

Правильніше: не мав лиха та оженився на свою голову

Правильніше: не мала баба клопоту – [купила порося]

Правильніше: крапля в морі

Правильніше: купа мала

Правильніше: не жалій ухналя, бо підкову згубиш

Правильніше: за малим діло стало; за малим загайка; дрібниці (дрібнички) бракує (не вистачає)

Правильніше: кинься за сарною – зайця проґавиш

Правильніше: змалку до останку; з малого малку до старого станку

Правильніше: зробити з лемеша швайку (пшик)

Правильніше: тиха вода греблі рве; з малої хмари великий дощ

Правильніше: рачки лазити

Правильніше: майже дванадцята

Замініть дієслово виглядати (якимсь), якщо мовиться про зовнішній вигляд, відчуття чи емоцію, на стилістично кращий варіант: мати (якийсь) вигляд; відчувати (щось).

АЛЕ:

виглядати — визирати; виднітися або ставати видним; чекаючи кого-, що-небудь, дивитися, вдивлятися кудись.

З-за печі часто виглядала, прикинувшись, буцім куняла І мов вона хотіла спать (Іван Котляревський).
А тут й Супруненкова хата виглянула з-за комори (Панас Мирний).
Біля воріт давно вже виглядала синів стривожена мати (Михайло Стельмах).

Словник української мови у 20 томах містить лексему ВИГЛЯДАТИ³ –  мати певний зовнішній вигляд.

Замініть нехарактерний для української мови вислів без малого у значенні «трохи не, ледве не» на стилістично кращий варіант: замалим не.

АЛЕ:

На розмову до директора запросили тільки батьків, тому ми прийшли самі, без малого.

1. Для позначення приблизної кількості в українській мові застосовуємо:
а) Сполучення прислівників близько, приблизно, до з числівниками, які ставимо у відповідному відмінку. Близько тридцяти викладачів, приблизно двісті машин, ремонт коштує до п'яти тисяч гривень.
б) Різноманітні конструкції зі словами (не) більше ніж (як), (не) менше ніж (як). «На зборах більше ніж сто присутніх», «У фермера не менше як двадцять корів».
в) Сполучення, в яких числівник стоїть після іменника (що завжди має форму родового відмінка множини): метрів десять, кілограмів сімдесят.
Візьмімо до уваги:
а) вислови порядка двох кілометрів, порядка восьми тисяч, які іноді вживають на позначення приблизної кількості, не є нормативними. Не забуваймо, що слово порядок, котре функціонує в українській та російській мовах, має свої особливості в кожній з них;
б) вислови типу без малого сотня також ненормативні.
2. Близько – біля
Близько, прийменник. Окрім іншого, широко вживається на позначення приблизної кількості при назвах міри, часу, числа. Близько восьми тисяч, близько п'яти годин, моєму дядькові уже близько шістдесяти років. «Я працював у Галичині близько двох місяців» (Олександр Довженко), «Вранці прокидаємось близько десятої години» (Леся Українка).
У такому розумінні дехто використовує і прийменник біля (коло). Як вважають автори «Словника труднощів української мови», цього робити не слід. Біля (коло) потрібно вживати тільки на позначення місця: зупинився біля будинку; «На майдані коло церкви революція іде» (Павло Тичина). Невиправдано застосовувати біля на позначення приблизної кількості «біля ста», «біля тисячі». Треба: близько (коло) ста, тисячі.

Правильніше: Майже чверть століття

Правильніше: Сестра не мала в що одягнутися

Правильніше: 3 тихим шелестом падає листя

Правильніше: Мала викрутка

Правильніше: Малі ножиці