МАЙДАН — СЛОВОВЖИВАННЯ

Майдан і площа

Для урізноманітнення мовлення замініть іменник площа, якщо мовиться про незабудовану частину населеного пункту, на: майдан.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
На площі в ценрі міста зібралися люди. На майдані в центрі міста зібралися люди.

АЛЕ:

Площа трикутника дорівнює 16 квадратних сантиметрів.

площа

Правильніше: майдан
Мова – не калька: словник української мови

майдан

Правильніше: площа
Мова – не калька: словник української мови

софіївський заповідник, софійський майдан, софійський собор

Кажуть і пишуть Софійський собор, Софійський майдан, Софійська вулиця, але Софіївський заповідник. Чим це пояснити?
Як наголошує мовознавець Євгенія Чак, різне морфологічне оформлення лексем пов'язане з тим, що софійський – прикметник від ім'я Софія, а софіївський – від іменника Софіївка.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Чому така неповага до лексеми майдан? На весь Київ лише один майдан – Незалежності...

Справді, не тільки на табличках, де написано назви вулиць, а й у газетах, теле- і радіопередачах рідко коли побачиш чи почуєш давнє слово майдан, хоч постійно використовують його зменшену форму майданчик (не площадка): будівельний, сходовий, спортивний, дитячий, танцювальний тощо. Майже всюди майдан безпідставно заміняють площею. Первісне значення цього слова – рівна ділянка поверхні землі: «І ось, нарешті, вершина... площа значних розмірів, безладно завалена голим камінням» (Олесь Гончар). Переносно вживається у висловах: виробнича площа, засівна площа, газетна площа, площа трикутника і под. Іменника площа в розумінні частини населеного пункту немає в двох найбільших дожовтневих словниках української мови – Бориса Грінченка (наддніпрянському) та Євгена Желехівського і Софрона Недільського (галицькому). Іншомовне майдан з'явилося в нас спочатку як назва незабудованого місця, де сходяться вулиці. «На майдані коло церкви революція іде» (Павло Тичина), «Майдан на хвилину ожив, залюднився» (Михайло Коцюбинський). Саме так цю лексему фіксують усі українські словники. Згодом вона набула переносних значень: лісова галявина; рівне поле; низовина, оточена лісом або будівлями; острів, укритий рослинністю; озеро в полі тощо.
Отож для називання незабудованої частини населеного пункту слід надавати перевагу іменникові майдан, а слово площа в цьому розумінні використовувати як рідше вживаний синонім.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Площа й майдан

Не тільки на таблицях, де написано назви вулиць, а й у публіцистиці, часом навіть у художніх творах майже зникло давнє слово майдан, хоч послідовно зберігається зменшена його форма майданчик (дитячий майданчик, будівельний тощо). Словом площа майже всюди чомусь заміняють майдан: «площа Перемоги», «площа Міцкевича», «На центральній площі села мусить бути сад, у саду пасіка», «Кілька підвід під'їхало до базарної площі».
В українській мові є обидва ці слова, та означають вони не одне й те ж. Слово площа є просторове або геометричне поняття: «Будинки мають кілька вимірів. Але основний один — площа» (О. Копиленко), «площа забудови», «площа трикутника» тощо. А незабудоване місце, де сходиться кілька вулиць, — байдуже, на селі чи в місті, — зветься майдан: «На майдані коло церкви революція іде» (П. Тичина); «Майдан на хвилину ожив, залюднився» (М. Коцюбинський).
То яка є потреба відступатись від традицій української класики й живого народного мовлення? Чому не писати, як вони вимагають: майдан Перемоги, майдан Міцкевича?

площа

Правильніше: (незабудоване місце, де сходиться кілька вулиць)
майдан
Словник-антисуржик.