ЛИХО — СЛОВОВЖИВАННЯ

ЗМІСТ

стряхнути з себе лихо

Правильніше: покотили горем; ударити (кинути) лихом об землю
Мова – не калька: словник української мови

попередити біду

Правильніше: запобігти лихові (горю); відвернути лихо (горе)
Мова – не калька: словник української мови

нажити біди (лиха, клопоту)

Правильніше: напитати біди (лиха, клопоту); набігти біди (лиха, біди-лиха); лихо стягти на себе; доскочити лиха; набратися (доходитися) лиха
Мова – не калька: словник української мови

як на зло

Правильніше: як на лихо
Мова – не калька: словник української мови

як на гріх

Правильніше: як (мов) на біду (на нещастя, на лихо)
Мова – не калька: словник української мови

чорт знає що

Правильніше: лихо знає що
Мова – не калька: словник української мови

хто-небудь перебуває у скрутному становищі

Правильніше: лихо обсіло
Мова – не калька: словник української мови

хто-небудь живе в злиднях

Правильніше: лихо обсіло
Мова – не калька: словник української мови

трагедія

Правильніше: нещастя; горе; біда; лихо
Мова – не калька: словник української мови

тамувати (приглушувати) тяжкі почуття (думки)

Правильніше: топити горе (лихо)
Мова – не калька: словник української мови

потрапив у неприємну історію

Правильніше: ускочив (устряв) у неприємну історію (у лихо, у біду, у халепу, у рубаху); сталася пригода кому (на кого); ушелепався хто
Мова – не калька: словник української мови

постигло горе кого

Правильніше: лихо (горе) впало на кого; спобігло горе кого; спіткало лихо кого
Мова – не калька: словник української мови

ні в що не втручаючись; виявляти байдужість

Правильніше: аби лихо тихо
Мова – не калька: словник української мови

неприємні обставини змусили прийти кудись

Правильніше: лихо привело (пригнало) кудись
Мова – не калька: словник української мови

невеликі клопоти (неприємності)

Правильніше: лихо не біда
Мова – не калька: словник української мови

не чіпай, щоб не смерділо

Правильніше: не чіпай лихо, доки тихо
Мова – не калька: словник української мови

не створюй собі проблем

Правильніше: не буди лихо поки тихо; свиня міх дере та ще й квичить
Мова – не калька: словник української мови

не було б щастя, та нещастя помогло

Правильніше: коли б не нещастя, не було б і щастя; і в нещасті щастя буває; лихо не без добра; немає злого, щоб на добре не вийшло; не бачив гіркого, не бачить і солодкого; нема біди, щоб не вийшли гаразди; нема зле, аби на добре не вийшло; так воно прилучилося, що щастя за біду зачепилося
Мова – не калька: словник української мови

наскочити на біду

Правильніше: нахопитися на лихо
Мова – не калька: словник української мови

на свою біду

Правильніше: собі на лихо (на біду)
Мова – не калька: словник української мови

на моє нещастя

Правильніше: на лихо мені
Мова – не калька: словник української мови

моя хата з краю – нічого не знаю

Правильніше: про мене – нехай вовк траву їсть; аби лихо тихо
Мова – не калька: словник української мови

мені грозить біда

Правильніше: на мене біда (лихо) кладеться
Мова – не калька: словник української мови

мав нещастя повірити йому

Правильніше: на своє нещастя (біду, лихо) повірив йому; собі на нещастя (на лихо, на біду, на безголов'я) повірив йому
Мова – не калька: словник української мови

залити горе вином (горілкою)

Правильніше: утопити лихо (горе) у вині (в горілці)
Мова – не калька: словник української мови

завдавати зло (шкоду)

Правильніше: ткати лихо; кривдити
Мова – не калька: словник української мови

з двох зол вибирають менше

Правильніше: котре лихо менше, те й вибирають
Мова – не калька: словник української мови

горе та й тільки

Правильніше: лихо (горе) та й годі
Мова – не калька: словник української мови

виливати сльозами своє горе

Правильніше: виплакувати своє горе (лихо); сплакувати (переплакувати) своє лихо (горе)
Мова – не калька: словник української мови

біда сталася з ким

Правильніше: лихо спіткало кого
Мова – не калька: словник української мови

Біда, а не…, лихо, а не…, попсуй-майстер, цигикач і горе-…

Замініть невластиву українській мові конструкцію з горе- (горе-вчений, горе-досягнення) на: біда, а не (вчений), лихо, а не (досягнення), попсуй-майстер, цигикач.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Наш горе-вчений написав багато статей. Наша біда, а не вчений, написав багато статей.
Цей горе-майстер зламав скрипку. Цей попсуй-майстер зламав скрипку.

іван волове око, петро чорне лихо, річард левове серце, прудкий кінь, ясне сонце, гостра стріла, леся українка, панас мирний, марко вовчок, джек лондон, максим горький, ван, ді, дю, дер, ед, ель, ла, ле, артиклі, га

Я працюю в бізнесі, який пов'язаний із закордоном. Доводиться мати справу з конкретними людьми, документами. І стає соромно, коли не знаєш, як правильно написати те чи інше прізвище, ім'я або прикметник від них. Надто, якщо такі особові назви складені з двох і більше слів, а деякі мають частки, артиклі. Прошу «Хрещатик» один з «Уроків державної мови» присвятити цій темі. Адже вона цікавить багатьох. З повагою, Віктор Іваненко, Київ.
За «Українським правописом», імена та прізвища (а також прізвиська) людей, що складаються з двох чи трьох слів або до яких входять частки, артиклі тощо, можуть писатися окремо, разом і через дефіс.
1. Окремо пишуться:
а) Прізвиська (українські й перекладені іншомовні), утворені поєднанням імені та прикметника, узгодженого з ним чи з наступним іменником, причому кожне слово – з великої літери: Іван Волове Око, Петро Чорне Лихо, Річард Левове Серце; сюди належать й особові найменування американських індіанців: Прудкий Кінь, Ясне Сонце, Гостра Стріла.
б) Псевдоніми, котрі складаються з імені та прізвища: Леся Українка, Панас Мирний, Марко Вовчок, Джек Лондон, Максим Горький.
в) Повні давньоримські особові назви, в яких перше слово означає особове ім'я, друге – родове, третє – прізвище: Гай Юлій Цезар, Марк Порцій Катон.
г) Частки, артиклі та інші службові слова (ван, да, де, ді, дю, дер, ед, ель, ла, ле, фон і т. ін.) в іншомовних особових назвах: Людвіг ван Бетховен, Леонардо да Вінчі, де ла Куева, ді Вітторіо, дю Гар, Нур ед Дін, ле Шапельє, фон дер Гольц.
До речі, скорочена частка д та ірландська частка о пишуться з власними іменами через апостроф: Д'Аламбер, Д'Артаньян, Д'Обіньє; О'Генрі, О'Коннері; частки Ван-, Мак-, Сан-, Сен-, що передують прізвищам і разом з тим становлять їхню невіддільну частину, пишуться через дефіс: Ван-Дейк, Мак-Магон, Мак-Клюр, Сан-Дієго, Сен-Сімон.
У ряді випадків частки пишуться разом із прізвищами, бо в такій формі їх засвоїла українська мова: Деліль, Дерібас, Лагарп, Ламетрі, Лафонтен, Лесаж, Фонвізін.
д) Слово дон («пан») перед особовим ім'ям як форма ввічливого звертання: дон Базіліо, дон Педро, дон Хосе. У власних назвах це слово пишеться з великої літери: Дон Жуан, Дон Кіхот. У загальному значенні слово «донжуан» пишеться разом і з малої літери.
е) Складові частини корейських, в'єтнамських, бірманських, індонезійських і таїландських особових назв: Кім Ір Сен, Лім Хон Ін; Хо Ші Мін, У Ну Мунг, У Чин Су; Вілуйо Пуспоюдо; Кулаб Сайпродіт, Луанг Вічит Ватакан.
2. Разом пишуться:
а) Українські прізвища, що складаються з дієслова в наказовій формі та іменника: Горицвіт, Затуливітер, Непийвода, Перебийніс, Тягнирядно, Убийвовк.
б) Українські прізвища, що виникли на основі словосполучень, до складу яких входять як повнозначні, так і службові слова: Великголова, Длябога, Добридень, Нетудихата, Отченаш, Панібудьласка.
в) Українські прізвища, утворені з прикметника та іменника за допомогою сполучного звука: Довгопол, Кривов'яз, Сивокінь.
г) Слов'янські особові імена, утворені від двох основ: Володимир, Всеволод, Людмила, Мирослава, Ростислав, Тихомир.
д) Складні китайські імена, які завжди виступають після прізвища: Го Можо, Ден Сяопін, Тао Юаньмінь, Сунь Ятсен. Якщо китайське ім'я становить одне слово, то обидві частини особової назви (прізвище та ім'я) пишуться окремо: Дін Лінь, Лу Сінь, Цюй Юань.
е) Тюркські, вірменські та інші особові назви з компонентами бей, заде, мелік, огли й под.; що вказують на соціальний стан, родинні стосунки: Ізмаїлбей, Турсунзаде, Керогли. Але арабське ібн пишеться окремо: Ібн Русте, Ібн Сіна, Ібн Фадлан, а тюркське паша – через дефіс: Гедік-паша, Осман-паша.
3. Через дефіс пишуться:
а) Складні особові імена: Василь-Костянтин, Жан-Жак, Зиновій-Богдан, Марія-Тереза, Мартін-Лютер, Фрідріх-Вільгельм.
б) Складні прізвища: Альтаміра-і-Кревеа, Білецький-Носенко, Жоліо-Кюрі, Квітка-Основ'яненко, Немирович-Данченко, Нечуй-Левицький, Римський-Корсаков, Чорний-Діденко.
в) Імена з кваліфікаційними прикладками, котрі часто вживаються у фольклорі для характеристики персонажів: Іван-солдат, Кирик-мужичок. Але якщо прикладка розгорнута, то ставиться тире: Іван – мужичий син, рідше – кома: Іван, селянський син.
1. Прикметники від складних особових імен, що пишуться через дефіс, зберігають це написання: Жан-Жак – жан-жаківський.
Дефіс також ставимо в прикметниках, утворених від імені та прізвища: Вальтер Скотт – вальтер-скоттівський, Жуль Верн – жуль-вернівський, Марк Твен – марк-твенівський.
2. Прикметники від китайських, корейських, в'єтнамських та індонезійських особових назв пишуться разом: Мао Цзедун – маоцзедунівський, Кім Ір Сен – кімірсенівський.
3. Прикметники від прізвищ типу ван Бетховен, фон Бісмарк утворюються тільки від іменника: бетховенський, бісмарківський. Якщо прикметник утворюється від прізвища з часткою, артиклем тощо, то він пишеться разом: де Голль – деголлівський, Нур ед Дін – нуреддінівський. Прикметники від прізвищ типу Д'Аламбер зберігають апостроф після частки: д'аламберівський.
4. Не утворюються прикметники:
а) від складних прізвищ, прізвиськ і псевдонімів типу: Гулак-Артемовський, Марко Вовчок, Дніпрова Чайка, Річард Левове Серце.
б) Від тюркських, вірменських, арабських та інших особових назв типу Керогли, Осман-паша тощо.
в) Від невідмінюваних іншомовних прізвищ типу ді Вітторіо, Ламетрі, Д'Обіньє.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Горе-вчений, горе-майстер, біда, а не вчений, попсуй-майстер, цигикач, цигикало, ґанджа-андибер

«Цей горе-вчений мав зухвалість заперечувати досягнення справжніх учених і вихваляв свої горе-досягнення», — читаємо в репортерській замітці. Нас дивує, що автор двічі вдається до однакової частини складених слів: «горе-вчений» і «горе-досягнення». Невже в українській мові нема інших слів, щоб уникнути цього повторення? Ні, вони є, але, мабуть, автор не знає їх. Замість «горе-вчений» можна сказати: біда, а не вчений, замість «горе-досягнення» — лихо, а не досягнення. У народній мові є дуже поширений вислів попсуй-майстер: «Цього попсуй-майстра тільки гукни — відразу переведе леміш на швайку, а з швайки зробить пшик» (із живих уст). Замість вислову «горе-музикант» у народі воліють казати цигикач («Хіба Войтенко вміє на скрипці грати? Тільки цигикає. То цигикач, а не музика». — З живих уст), цигикало.
Замість «горе-богатир» Російсько-український словник за редакцією А. Кримського пропонував іронічний вислів ґанджа-андибер від імені героя історичної думи Хвеська Ґанджі-Андибера. Що ж — і такий вислів може знадобитися в творі відповідного жанру.
А взагалі не слід користуватись одним висловом, коли є їх кілька, та ще, до того, таких соковитих, як ті, що наведено вище. Учімося в народу образності вислову! Це в народній пісні чуємо: «Ой лихо не Петрусь — лице біле, чорний вус».

З братом трапилася біда

Правильніше: З братом сталося лихо

не допустити біди

Правильніше: попередити біду; запобігти лихові (лиха, біді)
Мова – не калька: словник української мови

жити приспівуючи

Правильніше: жити, лиха не знаючи; жити вибрикуючи; жити, лихом (горем) покотивши; жити розкошуючи; жити, як мед пити
Мова – не калька: словник української мови

усі біди обрушилися на кого

Правильніше: усі лиха (біди) спали (упали) на кого (на чию голову); усі біди (лиха) окошилися на кому
Мова – не калька: словник української мови

упасти в нещастя

Правильніше: потрапити (попасти) в біду; зазнати нещастя (недолі, безталання, лиха, біди); зійти на біду; знещасливіти
Мова – не калька: словник української мови

узнати, почому фунт лиха

Правильніше: дізнатися, почім ківш лиха; уздріти смаленого вовка
Мова – не калька: словник української мови

тяжкі часи

Правильніше: лиха година; тісні часи
Мова – не калька: словник української мови

сьорбнути горя

Правильніше: набратися (зазнати, скуштувати) лиха (біди, горя)
Мова – не калька: словник української мови

сльозами горю не поможеш

Правильніше: плачем лиха не виплачеш; сльозами горя не здолаєш (не відбудеш, не заллєш); слізьми горю не зарадиш; не журись, а за діло берись; журба сорочки не дасть; не потурай журбі – вона тебе ножем під серце, а ти їй під ніс перцю; плачем ділу не пособиш; журбою поля не перейдеш
Мова – не калька: словник української мови

пробігти велику відстань

Правильніше: дати лиха закаблукам
Мова – не калька: словник української мови

причинити зло кому

Правильніше: заподіяти (зробити, учинити) зло кому; заподіяти зле (лихе) кому; завдати (наробити, накоїти) лиха (безголов'я) кому; нашкодити кому
Мова – не калька: словник української мови

попередити горе

Правильніше: лихові запобігти
Мова – не калька: словник української мови

позбутися горя

Правильніше: з лиха вибитися
Мова – не калька: словник української мови

підбадьоритися

Правильніше: ударити лихом об землю
Мова – не калька: словник української мови

перетерпіти багато горя

Правильніше: зазнати багато лиха (горя); набратися лиха (горя); випити ківш лиха; випити повну (чималу); скуштувати (спити) гіркої
Мова – не калька: словник української мови

несприятливий період у житті

Правильніше: чорна смуга; лиха (важка, гірка) година
Мова – не калька: словник української мови

невідомо; незрозуміло

Правильніше: лиха година його знає
Мова – не калька: словник української мови

не поминати лихом

Правильніше: не згадувати лихим словом
Мова – не калька: словник української мови

не падай духом

Правильніше: удар лихом об землю; не опускай руки
Мова – не калька: словник української мови

не мала баба клопоту – купила порося

Правильніше: не мав лиха та оженився на свою голову
Мова – не калька: словник української мови

не знати, почому фунт лиха

Правильніше: не бачити смаленого вовка
Мова – не калька: словник української мови

не журитися

Правильніше: ударити лихом (журбою) об землю
Мова – не калька: словник української мови

не втручайтесь не у свої справи

Правильніше: не мішайтеся між чужим лихом
Мова – не калька: словник української мови

не втрачати надії на краще

Правильніше: ударити лихом об землю; ударити журбою об землю
Мова – не калька: словник української мови

не в добрий час

Правильніше: у лиху годину (пору)
Мова – не калька: словник української мови

натерпітися

Правильніше: пізнати, почім ківш лиха
Мова – не калька: словник української мови

наробити біди

Правильніше: накоїти лиха; налихотворити; наварити пива (каші)
Мова – не калька: словник української мови

накликати на себе біду

Правильніше: напитати собі лиха
Мова – не калька: словник української мови

наживатися на чужому горі (нещасті)

Правильніше: лихом торгувати
Мова – не калька: словник української мови

користуватися нещастям інших

Правильніше: лихом торгувати
Мова – не калька: словник української мови

знати, почому фунт лиха

Правильніше: дізнатися, почому ківш лиха; побачити смаленого вовка
Мова – не калька: словник української мови

знає, почому фунт лиха

Правильніше: бачив смаленого вовка
Мова – не калька: словник української мови

зберігати оптимізм

Правильніше: ударити лихом об землю
Мова – не калька: словник української мови

заподіяти лиха кому-небудь

Правильніше: насадити болячок
Мова – не калька: словник української мови

заподіяти горе

Правильніше: наробити лиха
Мова – не калька: словник української мови

заподіяти багато горя

Правильніше: нанизати довгу нитку лиха
Мова – не калька: словник української мови

запобігти нещастю

Правильніше: зарадити лихові
Мова – не калька: словник української мови

запально танцювати

Правильніше: дати лиха закаблукам
Мова – не калька: словник української мови

зазнати багато горя

Правильніше: випити повну (немалу) чашу горя (лиха)
Мова – не калька: словник української мови

забувати біду (горе); не журитися

Правильніше: ударити (кинути) лихом об землю; ударити журбою об землю
Мова – не калька: словник української мови

забий на проблеми!

Правильніше: вдар лихом об землю
Мова – не калька: словник української мови

забий на все!

Правильніше: махни на все рукою; вдар лихом об землю
Мова – не калька: словник української мови

з потом

Правильніше: в поті чола; ледве-не-ледве; заледве; лиха прикупивши
Мова – не калька: словник української мови

з горем пополам зробити що

Правильніше: з тяжкою бідою (сяк-так, абияк, з бідою, через верхи, ледве-ледве) зробити; лиха прикупивши
Мова – не калька: словник української мови

жити з горем пополам

Правильніше: жити, лиха (горя) прикупивши; жити, від біди тікаючи
Мова – не калька: словник української мови

дуже багато неприємностей

Правильніше: торба лиха й мішок біди
Мова – не калька: словник української мови

друзі пізнаються в біді

Правильніше: вірну людину пізнаєш у лиху годину
Мова – не калька: словник української мови

доходитися до біди

Правильніше: доходитися лиха
Мова – не калька: словник української мови

допомогти горю

Правильніше: зарадити лихові
Мова – не калька: словник української мови

дати прикурити

Правильніше: дати (всипати) перцю; намилити шию; дати лиха
Мова – не калька: словник української мови

він на неї капає

Правильніше: він її обмовляє; він пускає про неї неславу (лиху славу, поговір)
Мова – не калька: словник української мови

відкласти на чорний день

Правильніше: відкласти на лиху голину
Мова – не калька: словник української мови

від долі не втечеш

Правильніше: долі не минути; своєї недолі й конем не об'їдеш; лихої долі й конем не об'їдеш; від лихої долі не сховаєшся; лиха доля й під землею надибає; ніхто не знає, де кого доля чекає
Мова – не калька: словник української мови

видно, так на роду написано

Правильніше: лиха конем не об'їдеш; скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла підуть своїм чередом
Мова – не калька: словник української мови

бути біді

Правильніше: без біди тут не обійдеться; начуваймося лиха
Мова – не калька: словник української мови

будеш знати, почім фунт лиха

Правильніше: знатимеш (дізнаєш), почім ківш лиха
Мова – не калька: словник української мови

буде тобі біда

Правильніше: лиха набіжиш
Мова – не калька: словник української мови

безталання; невезучість

Правильніше: лиха доля
Мова – не калька: словник української мови

багато

Правильніше: багацько; нетрохи; рясно; купа; сила; море; гибель; хмара; до лиха; достобіса; сила-силенна; тьма-тьмуща; кури не клюють і свині не їдять; як опеньків на горбку; як колорадських жуків; як грибів після дощу; як піску морського; як бліх у шолудивого пса; на воловій шкурі не списати; хоч греблю (гать) гати; як за гріш маку
Мова – не калька: словник української мови