ЛЕЖАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Розташовуватися, бути, міститися, перебувати, стояти і знаходитися
Перевірте вживання дієслова знаходитися і в разі потреби замініть:
розташовуватися, лежати — про географічне положення;
міститися — входити до складу, бути всередині;
перебувати — у якому-небудь місці (про людей);
стояти — у якому-небудь місці (про транспорт);
знаходити собі раду, давати собі раду, не розгублюватися — зміркувати, додуматися сказати, зробити що-небудь;
бути — у загальному значенні;
або перефразуйте речення.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Київ знаходиться на березі Дніпра. | Київ лежить на березі Дніпра. |
Його кабінет знаходився в будівлі ради. | Його кабінет містився в будівлі ради. |
Діти знаходяться у безпечному місці. | Діти перебувають у безпечному місці. |
Літаки знаходяться в ангарі. | Літаки стоять в ангарі. |
Він умів знаходитися у скрутній ситуації. | Він умів давати собі раду у скрутній ситуації. |
Він знаходився у бідності. | Він жив бідно. |
Хлопець знаходився у цілковитій залежності від батька. | Хлопець цілковито залежав від батька. |
Жінка знаходилася вдома. | Жінка була вдома. |
Юнак знаходився на військовій службі. | Юнак служив у війську. |
АЛЕ:
знаходитися — бувати виявленим у результаті розшуків; відшукуватися.
Ганна все копалась у комоді. Хустка все чомусь не знаходилася, а Гордія брала нетерплячка (Борис Грінченко).
Пиковий чи виновий?
Із якогось часу київська опера стала друкувати на своїх афішах назву п'єси «Пикова дама» замість «Винова краля», як писалось і говорилось раніш і як наводить і тепер Українсько-російський словник АН УРСР.
Нагадаймо назви мастей у картах: вино — по-російському пики, жир — трефы, дзвінка — бубны, чирва — черви («В яку масть ви ходите? Нащо жир, коли треба дзвінки або вина?» — І. Нечуй-Левицький).
Від цих іменників — назв мастей — творяться й відповідні прикметники: виновий (винова краля), жировий («Очі витріщив, як жировий туз». — М. Номис), дзвінковий (дзвінкова краля. — Словник за редакцією А. Кримського), чирвовий («У буденні дні все в халатику та в халатику або й так вискочить — боса, підтикана. А тепер, бач, яка краля чирвова». — І. Рябокляч).
Нагадаймо за одним заходом і українські назви фігур у картах: нижник або филька — по-російському валет, краля — дама, король — король. Від зображення нижника на картах походить образний російський вислів лежать валетом, цебто ногами поряд, а головами в різні боки, який по-українському буде не лежати валетом, як надруковано в одному сучасному оповіданні («В хаті було так тісно, що декому довелося спати валетом»), а лежати митусь (або митусем): «Ми звечора полягали як треба, а вранці митусем лежали, бо вночі дуже ворочались» (Словник Б. Грінченка).
Наш народ послугується всіма цими словами, отож нема чого цуратись їх українським театрам, пресі й художній літературі.
Нагадаймо назви мастей у картах: вино — по-російському пики, жир — трефы, дзвінка — бубны, чирва — черви («В яку масть ви ходите? Нащо жир, коли треба дзвінки або вина?» — І. Нечуй-Левицький).
Від цих іменників — назв мастей — творяться й відповідні прикметники: виновий (винова краля), жировий («Очі витріщив, як жировий туз». — М. Номис), дзвінковий (дзвінкова краля. — Словник за редакцією А. Кримського), чирвовий («У буденні дні все в халатику та в халатику або й так вискочить — боса, підтикана. А тепер, бач, яка краля чирвова». — І. Рябокляч).
Нагадаймо за одним заходом і українські назви фігур у картах: нижник або филька — по-російському валет, краля — дама, король — король. Від зображення нижника на картах походить образний російський вислів лежать валетом, цебто ногами поряд, а головами в різні боки, який по-українському буде не лежати валетом, як надруковано в одному сучасному оповіданні («В хаті було так тісно, що декому довелося спати валетом»), а лежати митусь (або митусем): «Ми звечора полягали як треба, а вранці митусем лежали, бо вночі дуже ворочались» (Словник Б. Грінченка).
Наш народ послугується всіма цими словами, отож нема чого цуратись їх українським театрам, пресі й художній літературі.
тяжко хворіти; не підніматися через слабість
Правильніше:
лежати пластом
Мова – не калька: словник української мови
турбувати (гнітити) когось
Правильніше:
лежати на душі (на серці)
Мова – не калька: словник української мови
нічого не робити (байдикувати)
Правильніше:
ганяти (лякати) бліх (собак); лежати лоском; дурних у решето ловити; лігма (лежнем) лежати; лежати на печі (на перинах); ворон лічити; сім неділь на тиждень справляти; і голки в руки не взяти; вигріватися на печі; ганяти вітер по вулицях (по світу); сидіти склавши руки; ані за холодну воду не братися; тинятися без діла; сидні (лежні, посиденьки, походеньки) справляти; підпирати кутки; бити байдики
Мова – не калька: словник української мови
не подавати ознак життя
Правильніше:
лежати трупом
Мова – не калька: словник української мови
не перетруджуватися
Правильніше:
лежати на печі (на перинах)
Мова – не калька: словник української мови
не бути таємницею
Правильніше:
лежати на поверхні
Мова – не калька: словник української мови
мучити душу
Правильніше:
лежати каменем на серці
Мова – не калька: словник української мови
мати гнітючу дію
Правильніше:
лягати каменем на душу; гнітити (в'ялити) серце; каменем лягати на серце; давити каменем серце; лежати на серці; як лід по серцю; свинцем на душу
Мова – не калька: словник української мови
лежати на боці (на печі)
Правильніше:
лежня справляти; байдикувати; байдики бити; лежма лежати
Мова – не калька: словник української мови
лежати мертвим грузом
Правильніше:
лежати непід'ємним вантажем
Мова – не калька: словник української мови
лежати без руху
Правильніше:
лежати нерухомо (не рухаючись)
Мова – не калька: словник української мови
лежати без діла
Правильніше:
дармувати
Мова – не калька: словник української мови
лежати (бути) хворим
Правильніше:
у недузі лежати
Мова – не калька: словник української мови
залишатися без уваги
Правильніше:
лежати під сукном
Мова – не калька: словник української мови
гнітити
Правильніше:
давити каменем на серце (на груди); лежати каменем на серці
Мова – не калька: словник української мови
бути тяжкохворим; хворіти
Правильніше:
лежати в недузі
Мова – не калька: словник української мови
бути предметом тяжких роздумів (переживань)
Правильніше:
лежати на душі (на серці)
Мова – не калька: словник української мови
бути предметом турбот (піклувань)
Правильніше:
лежати на плечах
Мова – не калька: словник української мови
бути пасивним, не діяти
Правильніше:
лігма (лежнем) лежати
Мова – не калька: словник української мови
бути легким, доступним для розуміння (пізнання)
Правильніше:
лежати на поверхні
Мова – не калька: словник української мови
бути зруйнованим (ущент розбитим)
Правильніше:
лежати в руїнах
Мова – не калька: словник української мови
бути доступним
Правильніше:
лежати на поверхні
Мова – не калька: словник української мови
бути в гарячці
Правильніше:
у гарячці (на гарячку) лежати
Мова – не калька: словник української мови
розташуватися, розташований, розміститися, стати 2, отаборитися, лежати, стояти, розміщати
Помилково думають ті, хто вважає, ніби російським расположиться, расположенный цілком відповідають українські розташуватися, розташований, і кажуть: «Супермаркет розташований поблизу стадіону». Насправді дієслово розташуватися означає «тимчасово розміститися, стати, отаборитися»; до того ж, на переконання деяких мовознавців, воно стосується тільки людей, людського колективу, а не будівель, міст тощо: «Біля села була невеличка станційка, де розташувався штаб полку» (Олесь Досвітній).
У інших випадках варто вживати слова розміщати, розмістити, розміщатися, розміститися, отаборитися («От і цар отаборився над морем» – казка), стояти («Село Келеберда стоїть на лівому березі Дніпра» – Юрій Яновський), лежати («Перед ним лежав на десятки кілометрів рівний степ» – Петро Панч).
У інших випадках варто вживати слова розміщати, розмістити, розміщатися, розміститися, отаборитися («От і цар отаборився над морем» – казка), стояти («Село Келеберда стоїть на лівому березі Дніпра» – Юрій Яновський), лежати («Перед ним лежав на десятки кілометрів рівний степ» – Петро Панч).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Розташуватися, розміститися, отаборитись, стояти, лежати
помилково думають ті, хто вважає, ніби українські слова розташуватися, розташований цілком відповідають російським расположиться, расположенный, і кажуть: «Наш завод розташований неподалеку від залізниці»; «Місто Одеса розташоване на березі Чорного моря».
Дієслово розташуватись означає «тимчасово розміститися, стати, отаборитися»; до того ж воно стосується тільки людей, людського колективу, а не будівель, міст тощо: «Біля села була невеличка станційка, де розташувався штаб полку» (О. Досвітній); «Що ти розташувався тут, як на базарі?» (з живих уст). В інших випадках треба вдаватись до дієслів розміщати, розмістити («Він розстебнув портфель і вийняв кілька записних книжок, блокнотів і довгих аркушів паперу. Це все він розмістив на своїх колінах». — О. Іваненко), розміщатися, розміститися («Комсомольський клуб розмістився в колишньому будинку пана пристава». — А. Шиян), отаборитися («От цар і отаборився над морем». — Казка), стояти («Село Келеберда стоїть на лівому березі Дніпра». — Ю. Яновський), лежати («Перед ним лежав на десятки кілометрів рівний степ». — П. Панч).
Звичайно, у перших двох фразах треба було написати: «Завод стоїть недалеко від залізниці»; «Місто Одеса лежить (чи розкинулось) на березі...».
Дієслово розташуватись означає «тимчасово розміститися, стати, отаборитися»; до того ж воно стосується тільки людей, людського колективу, а не будівель, міст тощо: «Біля села була невеличка станційка, де розташувався штаб полку» (О. Досвітній); «Що ти розташувався тут, як на базарі?» (з живих уст). В інших випадках треба вдаватись до дієслів розміщати, розмістити («Він розстебнув портфель і вийняв кілька записних книжок, блокнотів і довгих аркушів паперу. Це все він розмістив на своїх колінах». — О. Іваненко), розміщатися, розміститися («Комсомольський клуб розмістився в колишньому будинку пана пристава». — А. Шиян), отаборитися («От цар і отаборився над морем». — Казка), стояти («Село Келеберда стоїть на лівому березі Дніпра». — Ю. Яновський), лежати («Перед ним лежав на десятки кілометрів рівний степ». — П. Панч).
Звичайно, у перших двох фразах треба було написати: «Завод стоїть недалеко від залізниці»; «Місто Одеса лежить (чи розкинулось) на березі...».
Знаходитися, знайтися, бути, перебувати, лежати
«Моя квартира знаходиться на другому поверсі»; «Діти цілий день знаходяться в теплому, світлому приміщенні»; «Острів Цейлон знаходиться в Індійському океані», — читаємо в сучасних оповіданнях, і в статтях, і навіть у підручниках, але в усіх цих фразах форми дієслова знаходитися стоять не на своєму місці. Це дієслово має в українській мові далеко вужчий семантичний діапазон, ніж у російській дієслово находиться, де ним користуються, щоб визначити місце перебування або географічне становище. Дієслова знаходитись, знайтись кажуть тоді, коли є потреба щось шукати: «Як ножем пробито, то знайдуться ліки, а як закохання — пропала навіки» (П. Чубинський); «Загубив учора шапку, й тільки сьогодні знайшлась вона на печі» (з живих уст), — або в таких фігуральних висловах, як: «Дитина знайшлася», цебто — народилась.
Коли мовиться про місце перебування когось чи чогось або географічне становище, тоді треба шукати інших українських слів: «Штаб полку містився в школі» (П. Панч); «Доки Шура перебувала на вогневій, жодне погане слово не зривалося ні в кого з уст» (О. Гончар); «Цейлон лежить поблизу Індостану» (Українсько-російський словник АН УРСР).
Іноді можна випустити дієслово-присудок, маючи на думці особову форму дієслова бути, як те слід було б зробити в першому реченні: «Моя квартира — на другому поверсі». Можна сказати й так: «Моя квартира міститься на другому поверсі». У другій фразі слід написати: «Діти цілий день перебувають у теплому, світлому приміщенні», — а в третій: «Острів Цейлон лежить в Індійському океані».
Коли мовиться про місце перебування когось чи чогось або географічне становище, тоді треба шукати інших українських слів: «Штаб полку містився в школі» (П. Панч); «Доки Шура перебувала на вогневій, жодне погане слово не зривалося ні в кого з уст» (О. Гончар); «Цейлон лежить поблизу Індостану» (Українсько-російський словник АН УРСР).
Іноді можна випустити дієслово-присудок, маючи на думці особову форму дієслова бути, як те слід було б зробити в першому реченні: «Моя квартира — на другому поверсі». Можна сказати й так: «Моя квартира міститься на другому поверсі». У другій фразі слід написати: «Діти цілий день перебувають у теплому, світлому приміщенні», — а в третій: «Острів Цейлон лежить в Індійському океані».
щось, що можна вкрасти
Правильніше:
щось легко (погано) лежить
Мова – не калька: словник української мови
ця дорога веде в місто
Правильніше:
ця дорога веде (прямує) до міста; цей шлях лежить до міста
Мова – не калька: словник української мови
хто-небудь тяжко переживає (страждає)
Правильніше:
серце каменем лежить; на серці кипить у кого
Мова – не калька: словник української мови
утримування сім'ї лежить на мені
Правильніше:
утримувати родину – [це] мій обов'язок (моя повинність)
Мова – не калька: словник української мови
тяготить
Правильніше:
лежить тягарем на серці; колупає серце
Мова – не калька: словник української мови
слухами земля повниться
Правильніше:
чутка йде (поголос іде) по всьому світі; вісті не лежать на місці; на воротах слава не висить
Мова – не калька: словник української мови
під лежачий камінь вода не тече
Правильніше:
під лежачий камінь вода не біжить; якби все вовк лежав, то вже б досі й здох; якби пес не сидів, то б зайця зловив
Мова – не калька: словник української мови
не має нічого спільного з…
Правильніше:
близько не лежить біля…
Мова – не калька: словник української мови
не лежить душа
Правильніше:
серце не приймає
Мова – не калька: словник української мови
найшла коса на камінь
Правильніше:
трапила (наскочила, наткнулася) коса на камінь, та камінь не подається; наскочив чорт на біса; хоч на споді лежатиму, та в очі плюватиму; добрий на доброго й наскочив; наскочив удівець на вдову; наскочила кулага на врага
Мова – не калька: словник української мови
на бога надійся, а сам не лінуйся
Правильніше:
боже, поможи, а сам не лежи; не лежи, небоже, то й бог допоможе
Мова – не калька: словник української мови
лежить, оглушений ударом
Правильніше:
лежить, приголомшений ударом
Мова – не калька: словник української мови
київ знаходиться на правому березі дніпра
Правильніше:
київ лежить (стоїть) на правому березі (боці) дніпра
Мова – не калька: словник української мови
душа серце не лежить до чогось
Правильніше:
душі (серця) не має до чогось; не йде на душу
Мова – не калька: словник української мови
дорога лежить на…
Правильніше:
дорога (шлях) веде до…
Мова – не калька: словник української мови
від гріха не втечеш
Правильніше:
зарікалася свиня кізяк їсти, коли біжить, аж троє лежить
Мова – не калька: словник української мови
Стоять незасіяні поля
Правильніше:
Лежать незасіяні поля
Село розташоване
Правильніше:
Село лежить