ЛЕЖАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

ЗМІСТ

Розташовуватися, бути, міститися, перебувати, стояти і знаходитися

Перевірте вживання дієслова знаходитися і в разі потреби замініть:

розташовуватися, лежати — про географічне положення;

міститися — входити до складу, бути всередині;

перебувати — у якому-небудь місці (про людей);

стояти — у якому-небудь місці (про транспорт);

знаходити собі раду, давати собі раду, не розгублюватися — зміркувати, додуматися сказати, зробити що-небудь;

бути — у загальному значенні;

або перефразуйте речення.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Київ знаходиться на березі Дніпра. Київ лежить на березі Дніпра.
Його кабінет знаходився в будівлі ради. Його кабінет містився в будівлі ради.
Діти знаходяться у безпечному місці. Діти перебувають у безпечному місці.
Літаки знаходяться в ангарі. Літаки стоять в ангарі.
Він умів знаходитися у скрутній ситуації. Він умів давати собі раду у скрутній ситуації.
Він знаходився у бідності. Він жив бідно.
Хлопець знаходився у цілковитій залежності від батька. Хлопець цілковито залежав від батька.
Жінка знаходилася вдома. Жінка була вдома.
Юнак знаходився на військовій службі. Юнак служив у війську.

АЛЕ:

знаходитися — бувати виявленим у результаті розшуків; відшукуватися.

Ганна все копалась у комоді. Хустка все чомусь не знаходилася, а Гордія брала нетерплячка (Борис Грінченко).

Пиковий чи виновий?

Із якогось часу київська опера стала друкувати на своїх афішах назву п'єси «Пикова дама» замість «Винова краля», як писалось і говорилось раніш і як наводить і тепер Українсько-російський словник АН УРСР.
Нагадаймо назви мастей у картах: вино — по-російському пики, жир — трефы, дзвінка — бубны, чирва — черви («В яку масть ви ходите? Нащо жир, коли треба дзвінки або вина?» — І. Нечуй-Левицький).
Від цих іменників — назв мастей — творяться й відповідні прикметники: виновий (винова краля), жировий («Очі витріщив, як жировий туз». — М. Номис), дзвінковий (дзвінкова краля. — Словник за редакцією А. Кримського), чирвовий («У буденні дні все в халатику та в халатику або й так вискочить — боса, підтикана. А тепер, бач, яка краля чирвова». — І. Рябокляч).
Нагадаймо за одним заходом і українські назви фігур у картах: нижник або филька — по-російському валет, краля — дама, король — король. Від зображення нижника на картах походить образний російський вислів лежать валетом, цебто ногами поряд, а головами в різні боки, який по-українському буде не лежати валетом, як надруковано в одному сучасному оповіданні («В хаті було так тісно, що декому довелося спати валетом»), а лежати митусь (або митусем): «Ми звечора полягали як треба, а вранці митусем лежали, бо вночі дуже ворочались» (Словник Б. Грінченка).
Наш народ послугується всіма цими словами, отож нема чого цуратись їх українським театрам, пресі й художній літературі.

тяжко хворіти; не підніматися через слабість

Правильніше: лежати пластом
Мова – не калька: словник української мови

турбувати (гнітити) когось

Правильніше: лежати на душі (на серці)
Мова – не калька: словник української мови

нічого не робити (байдикувати)

Правильніше: ганяти (лякати) бліх (собак); лежати лоском; дурних у решето ловити; лігма (лежнем) лежати; лежати на печі (на перинах); ворон лічити; сім неділь на тиждень справляти; і голки в руки не взяти; вигріватися на печі; ганяти вітер по вулицях (по світу); сидіти склавши руки; ані за холодну воду не братися; тинятися без діла; сидні (лежні, посиденьки, походеньки) справляти; підпирати кутки; бити байдики
Мова – не калька: словник української мови

не подавати ознак життя

Правильніше: лежати трупом
Мова – не калька: словник української мови

не перетруджуватися

Правильніше: лежати на печі (на перинах)
Мова – не калька: словник української мови

не бути таємницею

Правильніше: лежати на поверхні
Мова – не калька: словник української мови

мучити душу

Правильніше: лежати каменем на серці
Мова – не калька: словник української мови

мати гнітючу дію

Правильніше: лягати каменем на душу; гнітити (в'ялити) серце; каменем лягати на серце; давити каменем серце; лежати на серці; як лід по серцю; свинцем на душу
Мова – не калька: словник української мови

лежати на боці (на печі)

Правильніше: лежня справляти; байдикувати; байдики бити; лежма лежати
Мова – не калька: словник української мови

лежати мертвим грузом

Правильніше: лежати непід'ємним вантажем
Мова – не калька: словник української мови

лежати без руху

Правильніше: лежати нерухомо (не рухаючись)
Мова – не калька: словник української мови

лежати без діла

Правильніше: дармувати
Мова – не калька: словник української мови

лежати (бути) хворим

Правильніше: у недузі лежати
Мова – не калька: словник української мови

залишатися без уваги

Правильніше: лежати під сукном
Мова – не калька: словник української мови

гнітити

Правильніше: давити каменем на серце (на груди); лежати каменем на серці
Мова – не калька: словник української мови

бути тяжкохворим; хворіти

Правильніше: лежати в недузі
Мова – не калька: словник української мови

бути предметом тяжких роздумів (переживань)

Правильніше: лежати на душі (на серці)
Мова – не калька: словник української мови

бути предметом турбот (піклувань)

Правильніше: лежати на плечах
Мова – не калька: словник української мови

бути пасивним, не діяти

Правильніше: лігма (лежнем) лежати
Мова – не калька: словник української мови

бути легким, доступним для розуміння (пізнання)

Правильніше: лежати на поверхні
Мова – не калька: словник української мови

бути зруйнованим (ущент розбитим)

Правильніше: лежати в руїнах
Мова – не калька: словник української мови

бути доступним

Правильніше: лежати на поверхні
Мова – не калька: словник української мови

бути в гарячці

Правильніше: у гарячці (на гарячку) лежати
Мова – не калька: словник української мови

розташуватися, розташований, розміститися, стати 2, отаборитися, лежати, стояти, розміщати

Помилково думають ті, хто вважає, ніби російським расположиться, расположенный цілком відповідають українські розташуватися, розташований, і кажуть: «Супермаркет розташований поблизу стадіону». Насправді дієслово розташуватися означає «тимчасово розміститися, стати, отаборитися»; до того ж, на переконання деяких мовознавців, воно стосується тільки людей, людського колективу, а не будівель, міст тощо: «Біля села була невеличка станційка, де розташувався штаб полку» (Олесь Досвітній).
У інших випадках варто вживати слова розміщати, розмістити, розміщатися, розміститися, отаборитися («От і цар отаборився над морем» – казка), стояти («Село Келеберда стоїть на лівому березі Дніпра» – Юрій Яновський), лежати («Перед ним лежав на десятки кілометрів рівний степ» – Петро Панч).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Розташуватися, розміститися, отаборитись, стояти, лежати

помилково думають ті, хто вважає, ніби українські слова розташуватися, розташований цілком відповідають російським расположиться, расположенный, і кажуть: «Наш завод розташований неподалеку від залізниці»; «Місто Одеса розташоване на березі Чорного моря».
Дієслово розташуватись означає «тимчасово розміститися, стати, отаборитися»; до того ж воно стосується тільки людей, людського колективу, а не будівель, міст тощо: «Біля села була невеличка станційка, де розташувався штаб полку» (О. Досвітній); «Що ти розташувався тут, як на базарі?» (з живих уст). В інших випадках треба вдаватись до дієслів розміщати, розмістити («Він розстебнув портфель і вийняв кілька записних книжок, блокнотів і довгих аркушів паперу. Це все він розмістив на своїх колінах». — О. Іваненко), розміщатися, розміститися («Комсомольський клуб розмістився в колишньому будинку пана пристава». — А. Шиян), отаборитися («От цар і отаборився над морем». — Казка), стояти («Село Келеберда стоїть на лівому березі Дніпра». — Ю. Яновський), лежати («Перед ним лежав на десятки кілометрів рівний степ». — П. Панч).
Звичайно, у перших двох фразах треба було написати: «Завод стоїть недалеко від залізниці»; «Місто Одеса лежить (чи розкинулось) на березі...».

Знаходитися, знайтися, бути, перебувати, лежати

«Моя квартира знаходиться на другому поверсі»; «Діти цілий день знаходяться в теплому, світлому приміщенні»; «Острів Цейлон знаходиться в Індійському океані», — читаємо в сучасних оповіданнях, і в статтях, і навіть у підручниках, але в усіх цих фразах форми дієслова знаходитися стоять не на своєму місці. Це дієслово має в українській мові далеко вужчий семантичний діапазон, ніж у російській дієслово находиться, де ним користуються, щоб визначити місце перебування або географічне становище. Дієслова знаходитись, знайтись кажуть тоді, коли є потреба щось шукати: «Як ножем пробито, то знайдуться ліки, а як закохання — пропала навіки» (П. Чубинський); «Загубив учора шапку, й тільки сьогодні знайшлась вона на печі» (з живих уст), — або в таких фігуральних висловах, як: «Дитина знайшлася», цебто — народилась.
Коли мовиться про місце перебування когось чи чогось або географічне становище, тоді треба шукати інших українських слів: «Штаб полку містився в школі» (П. Панч); «Доки Шура перебувала на вогневій, жодне погане слово не зривалося ні в кого з уст» (О. Гончар); «Цейлон лежить поблизу Індостану» (Українсько-російський словник АН УРСР).
Іноді можна випустити дієслово-присудок, маючи на думці особову форму дієслова бути, як те слід було б зробити в першому реченні: «Моя квартира — на другому поверсі». Можна сказати й так: «Моя квартира міститься на другому поверсі». У другій фразі слід написати: «Діти цілий день перебувають у теплому, світлому приміщенні», — а в третій: «Острів Цейлон лежить в Індійському океані».

щось, що можна вкрасти

Правильніше: щось легко (погано) лежить
Мова – не калька: словник української мови

ця дорога веде в місто

Правильніше: ця дорога веде (прямує) до міста; цей шлях лежить до міста
Мова – не калька: словник української мови

хто-небудь тяжко переживає (страждає)

Правильніше: серце каменем лежить; на серці кипить у кого
Мова – не калька: словник української мови

утримування сім'ї лежить на мені

Правильніше: утримувати родину – [це] мій обов'язок (моя повинність)
Мова – не калька: словник української мови

тяготить

Правильніше: лежить тягарем на серці; колупає серце
Мова – не калька: словник української мови

слухами земля повниться

Правильніше: чутка йде (поголос іде) по всьому світі; вісті не лежать на місці; на воротах слава не висить
Мова – не калька: словник української мови

під лежачий камінь вода не тече

Правильніше: під лежачий камінь вода не біжить; якби все вовк лежав, то вже б досі й здох; якби пес не сидів, то б зайця зловив
Мова – не калька: словник української мови

не має нічого спільного з…

Правильніше: близько не лежить біля…
Мова – не калька: словник української мови

не лежить душа

Правильніше: серце не приймає
Мова – не калька: словник української мови

найшла коса на камінь

Правильніше: трапила (наскочила, наткнулася) коса на камінь, та камінь не подається; наскочив чорт на біса; хоч на споді лежатиму, та в очі плюватиму; добрий на доброго й наскочив; наскочив удівець на вдову; наскочила кулага на врага
Мова – не калька: словник української мови

на бога надійся, а сам не лінуйся

Правильніше: боже, поможи, а сам не лежи; не лежи, небоже, то й бог допоможе
Мова – не калька: словник української мови

лежить, оглушений ударом

Правильніше: лежить, приголомшений ударом
Мова – не калька: словник української мови

київ знаходиться на правому березі дніпра

Правильніше: київ лежить (стоїть) на правому березі (боці) дніпра
Мова – не калька: словник української мови

душа серце не лежить до чогось

Правильніше: душі (серця) не має до чогось; не йде на душу
Мова – не калька: словник української мови

дорога лежить на…

Правильніше: дорога (шлях) веде до…
Мова – не калька: словник української мови

від гріха не втечеш

Правильніше: зарікалася свиня кізяк їсти, коли біжить, аж троє лежить
Мова – не калька: словник української мови

Стоять незасіяні поля

Правильніше: Лежать незасіяні поля

Село розташоване

Правильніше: Село лежить