КРАЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: бік; край

Правильніше: геркулесові стовпи

Правильніше: гаплик; кінець; край

Для урізноманітнення мовлення замініть конструкцію з дієсловом покінчити (з чимось) на один з варіантів: покласти край (чомусь); упоратися (з чимось), відбути (щось); заподіяти смерть.

Замініть дієслово присікати, якщо мовиться про припинення чогось, на стилістично кращий варіант: класти, покласти край, припиняти; перетинати, переривати.

АЛЕ:

присікати — обрубувати.

Гілки теж присікають на верхівках.

Уникайте неправильного чи невиправданого вживання прийменника при. Варіанти заміни: біля, коло, край (дороги), за (умови, гетьмана), під час (штурму), у разі (виникнення), у присутності (матері), або дієприслівниковий зворот — шукаючи вихід.

АЛЕ: Національна академія державного управління при Президентові України (вказує на підпорядкованість структур); при університеті працює їдальня (вказує на просторову близькість); бути при доброму здоров'ї, при тямі, при ясному розумі; допомогти при нагоді (вказує на супутні обставини й умови).

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію перегнути палицю (палку) на стилістично кращий варіант: перебрати міру, перехопити через край, передати куті меду, переборщити.

Правильніше: класти край, припиняти

«На полях книжки було багато дрібно писаних олівцем нотаток», — читаємо в одному сучасному оповіданні. Чому написано «на полях», а не на берегах? Адже білі краї книжки чи зошита звались і звуться по-українському береги: «Одну по одній перегортав сторінки. Плями на берегах таїли в собі приємні і неприємні згадки» (Н. Рибак); «Книжка з золотими берегами» (Словник Б. Грінченка).
Словом береги інколи позначають краї чогось, наприклад: «Пофарбовані в біле береги тротуарів здавалися примарною стрічкою» (О. Донченко); часом це слово відповідає російському кайма: «...Одарка мережила крайки, Маланка гаптувала береги» (К. Гордієнко).
Часто помиляються тепер, називаючи краї капелюха або бриля полями: «Поля його капелюха намокли від дощу й сумно звисали». По-українському вони звуться криси: «Солом'яний бриль широкими крисами ховав од сонця його смагляве обличчя» (Ю. Яновський). Від цього слова в західноукраїнських гірських районах капелюх із широкими крисами зветься крисаня: «На нім крисаня аж горить» (М. Шеремет).
Слово криси виступає іноді як синонім іменника краї: «Синє полум'я хитнулось, хлюпнуло в чорні криси цистерни» (М. Коцюбинський).

Правильніше: Відмовляються покидати рідний край

Правильніше: Випадам покладено край

Залежить це часто від наголосу в слові. У ненаголошеній позиції маємо закінчення – і (-ї), в наголошеній – у (-ю): у димі й у диму, у раї і в раю.
Однак утворюються такі співвідносні пари не від усіх односкладових іменників, зазначають лінгвісти. Мова узвичаїла за більшістю з них закінчення – і (-ї), за деякими – у (-ю): у лісі, у світі, в шумі, в дзьобі, у творі, але в снігу, на шляху. Між цими рядами усталених відмінкових форм перебуває група іменників, що допускає (залежно від наголосу) обидва закінчення. При цьому на вибір закінчення (флексії) можуть впливати прислівникова функція прийменниково-відмінкової форми чи, навпаки, її «предметний характер». У першому випадку форма тяжіє до закінчення – у (-ю): на борту корабля, живемо з людьми в ладу.
Порівняймо форми з флексією – і, в яких відчувається предметність: на високому борті вантажівки, в музичному ладі. Зазначимо, що межа такого розподілу варіантів дуже умовна. Тому і прислівникові форми, і ті, що передають предметність, можуть мати в сучасній літературній мові обидва закінчення, наприклад: сад у цвіті (у цвіту), в першому ряді (ряду), в рідному краї (в краю).

Правильніше: край (покрай, на краю, скраю, кінець) міста (села)

Правильніше: длятися (тягатися) з чим; тягти без краю в свою дудку; молоти щось одне

Правильніше: туга крає серце

Правильніше: терпіння вичерпується (виходить, доходить [до] краю); не стає терпіння (терпцю); терпець уривається

Правильніше: стояти над безоднею (на краю безодні)

Правильніше: краяти серце

Правильніше: краяти продукти (тканину)

Правильніше: краяти

Правильніше: ущерть; по [самі] вінця

Правильніше: довести діло (справу) до кінця (до краю); завершити діло (справу)

Правильніше: повний ущерть; повний аж по самі вінця

Правильніше: вражати словом; зачіпати за живе; зачіпати честь; ятрити душу; краяти душу

Правильніше: без кінця, без краю, без кінця-краю

Правильніше: туга (журба, клопіт) серце крає; сумно (смутно, тоскно)

Правильніше: на краю прірви

Правильніше: про мене – нехай вовк траву їсть; аби лихо тихо

Правильніше: кидатися з однієї крайності в другу (до другої); кидатися з одного краю в другий (до другого)

Правильніше: стояти над прірвою

Правильніше: доводити до краю; сягати краю; завер-шувати; викінчувати; упоратися з чим

Правильніше: пекти мозок (душу, серце); завдавати серцю рани; різати без ножа; щипати за серце; гризти душу; розбивати (роздирати, краяти, рвати, гнітити, кусати, нівечити, точити, мучити) серце; заливати сала за шкуру; заганяти шпильки під нігті

Правильніше: від краю до краю

Правильніше: людність краю

Правильніше: на краю світу; де сидір козам роги править; не близький (далекий, такий) світ; там, де дідько добраніч каже; як (мов, ніби) на кінці світу; сім верст до небес і все пішки; у чорта в зубах; де вже й перець не росте

Правильніше: доходитися до краю (до нікуди, до скруту)

Правильніше: довести до краю

Правильніше: довести до краю що; дійти краю чого; довершити (завершити, вивершити) що

Правильніше: до краю; геть до останньої межі

Правильніше: добити до копила

Правильніше: ущерть; по вінця

Правильніше: до краю; скільки мога; по саме нікуди

Правильніше: нескінченно; без краю; без кінця-краю; [до] без кінця; до безміру

Правильніше: діло доходить кінця (краю); діло ось-ось уже кінчається (закінчується)

Правильніше: дійти до скруту (до краю, до нікуди); зійти на пси (жебри); бути на межі

Правильніше: він мало не загинув

Правильніше: від дошки до дошки; від палітурки до палітурки; від а до я; від краю до краю; від початку до кінця

Правильніше: стояти над прірвою; ходити коло смерті; зазирати смерті в очі

Правильніше: бігти по краю поля

Правильніше: повно-повнісінько; напхано; переповнено; як натоптано; натоптом; напхом (до країв, до верху, до берегів) напхано; повно (тільно) напхано; ущерть наповнено; повний по саму зав'язку; нема де й голці впасти; ніде й голкою штрикнути; і голки не встромиш; ніде й пальцем ткнути; як києм набито; і києм не протиснеш; і курці ніде клюнути (ступити); як оселедців у бочці

Правильніше: повний-повнісінький; переповнений; як набитий; як натоптаний; натоптом натоптаний; напхом (до країв, до верху, до берегів) напханий; повно (тільно) напханий; ущерть наповнений

Правильніше: ні кінця ні краю

Білі краї книжки чи зошита звуться береги, а не поля, як дехто вважає. "Одну по одній перегортав сторінки. Плями на берегах таїли в собі приємні і неприємні згадки" (Натан Рибак). Лексемою береги іноді позначають краї чогось, наприклад: "Пофарбовані в біле береги тротуарів здавалися примарною стрічкою" (Олесь Донченко); часом цей іменник відповідає російському кайма: "... Одарка мережила крайки, Маланка гаптувала береги" (Кость Гордієнко).
Помиляються ті, хто називає краї капелюха, бриля полями: "Поля його капелюха намокли від дощу й сумно звисали". По-українському вони звуться криси: "Солом'яний бриль широкими крисами ховав од сонця його смагляве обличчя" (Юрій Яновський). Від цього слова походить карпатська крисаня – капелюх з розлогими крисами. "На нім крисаня аж горить" (Микола Шеремет).
Буває, що слово криси виступає синонімом іменника краї: "Синє полум'я хитнулось, хлюпнуло в чорні криси цистерни" (Михайло Коцюбинський).

Правильніше: вкрай знервований

Правильніше: вкрай стомлений

Правильніше: Моя хата скраю

Правильніше: Вкрай виснажений