КАРТ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Перевірте вживання багатозначного іменника карта і в разі потреби замініть:

мапа — умовно зменшене загальне зображення земної поверхні;

картка — пластина, яка використовується для ідентифікації користувача (власника).

Правильніше: карта йде кому

Правильніше: перевернути карту; висвітити козиря

Правильніше: випала козирна карта

Правильніше: козирна карта падає

Правильніше: ризикувати

Правильніше: ставити на карту щось

Правильніше: поставити все на карту

Правильніше: змішувати (переплутувати) всі карти

Правильніше: погода сплутала (змішала) нам карти

Правильніше: карта бита (побита)

Правильніше: поставити (покласти) на карту все; важити (ризикувати) всім

Правильніше: ставити на карту

Правильніше: козирна карта

Правильніше: крутити світом; крутити на всі боки; розігрувати карту; нитки сукати

Правильніше: випала щаслива карта

Правильніше: шляхівниця

Правильніше: ставити (класти) на карту все

Правильніше: остання карта

Правильніше: викладати свої карти

Правильніше: змішати карти; збаламутити; збити з пантелику; звести на манівці

Правильніше: грати з відкритим забралом (з відкритими картами)

Правильніше: відкривати (розкривати) душу; викладати карти; ділитися таємницями з кимось; звіритися

Замініть іменник карта, якщо мовиться про платіжний інструмент, на стилістично кращий варіант: картка.

АЛЕ:

карта — зображення земної поверхні, технічний документ; для гри.

Технологічна карта. Грати в карти.

Дієслово плутати використовують у прямому та переносному значенні. У прямому – це «безладно переплітати нитки, волосся», ще кажуть «плутати ногами», тобто ходити повільно, мляво, ледве переступаючи. «Плутає Федір ногами, мов не своїми, а тут ззаду Марина ще хлипа» (Панас Мирний). У переносному – «вносити безладдя, неясність у щось, помилятися, робити не те, що треба; збивати з пантелику, свідомо вводити в оману». Можна плутати поняття, плани, думки, зізнання, слова, деталі, кольори, Петра з Павлом. Бачимо цю лексему й у сталих зворотах: плутати карти – «розладнувати чиїсь плани, наміри, сподівання», плутати сліди – «змінюючи напрям руху, збивати когось з правильного шляху».
Слово путати означає «стягувати ременями, мотузками ноги якоїсь тварини, щоб обмежити її рух». Отже, путати коней, лошат.
Розрізняються семантично й похідні від цих дієслів: поплутати й попутати, поплутаний і попутаний.