ЗІ — СЛОВОВЖИВАННЯ | Горох — українські словники

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
У Києві зі вчорашнього* дня почали відключати опалення низки споживачів житлового фонду.*	У Києві від учора* почали відключати опалення низки споживачів житлового фонду.*

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

З боку і зі сторони

Оскільки іменники бік і сторона не є взаємозамінними синонімами в усіх значеннях, замініть зі сторони на активнішу синтаксичну конструкцію: з боку.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Потрібен контроль зі сторони* іноземних і міжнародних організацій.*	Потрібен контроль з боку* іноземних і міжнародних організацій.*

АЛЕ:

Він прийшов зі сторони чужої.

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Щосили, чимдуж і з усіх сил

Замініть для урізноманітнення мовлення конструкцію з усіх сил на стилістично кращий варіант: щосили, чимдуж.

Конструкцію старатися з усіх сил доречно замінити на образне: зі шкіри пнутися.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Ми гребли з усіх сил* під мудрим керівництвом нашого батька.*	Ми гребли чимдуж* під мудрим керівництвом нашого батька.*
Так з усіх сил* кричав сліпий чоловік, який сидів біля дороги і просив милостиню.*	Так щосили* кричав сліпий чоловік, який сидів біля дороги і просив милостиню.*
«Карпати» старалися* з усіх сил перемогти, але суперник утримав нічию.*	«Карпати» зі шкіри пнулися, щоб перемогти, але суперник утримав нічию.

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Так само, і собі і у свою чергу

Замініть скалькований канцеляризм у свою чергу на стилістично кращий варіант: так само, також, і собі, зі свого боку.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Бо я у свою чергу* можу дати здачі.*	Бо я так само* можу дати здачі.*
А він у свою чергу* розлютився.*	А він і собі* розлютився.*
У свою чергу норвезька сторона висловила вдячність делегації за візит.	Зі свого боку норвезька сторона висловила вдячність делегації за візит.

АЛЕ:

Бабуся стала у свою чергу, ту, що за пенсією.

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

лізти зі шкіри

Правильніше: пнутися зі шкіри

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Становище, вихід зі становища, рада, дати раду, зарадити

Часто чуємо з уст і читаємо: «Він опинився в безвихідному становищі»; «Вона не бачила виходу з цього становища»; «Він вийшов зі скрутного становища».
Жодного з цих висловів ми не знайдемо ні в українській класичній літературі, ані почуємо з уст народу, їх штучно створили нашвидкуруч люди, далекі від народної мови й не обізнані з класичними зразками. Натомість бачимо: «Розмова вкрай схвилювала його, хлопець був безпорадний» (К. Гордієнко); «Побачу ще, як там буде; коли не дам ради, то тоді вже, певне, треба іти в найми знову» (Т. Шевченко); «Мною не турбуйтеся: я собі дам раду» (М. Коцюбинський); «Рідний брат так не зарадив би мені в тій скруті, як Іван» (із живих уст). Із цього випливає, що в наведених на початку фразах треба було висловитись так: «опинився в безпорадному становищі (стані)», «не бачила ради в цьому становищі», «дав собі раду в скрутному становищі» чи «зарадив собі в скруті».

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

З чого лізти — зі шкіри чи зі шкури?

В одному художньому творі я прочитав: «Гоппе і його лакузи із шкіри вилузувалися, намагаючись збільшити вуглевидобуток». Таких випадків, коли «вилузуються», лізуть, пнуться, рвуться чомусь зі шкіри, а не зі шкури, трапляється чимало — їх можна побачити на сторінках наших книжок і на газетних шпальтах. У чому причина? Чи не думають автори, що шкіра — більш українське слово, ніж шкура?
В українській мові є слова шкіра й шкура, до того ж слово шкура значно частіше вживається в народному мовленні, а з нього в широкому значенні проходить і в літературу, наприклад: «У нас тепло, як сядеш на сонці, то шкура злазить з лиця, так пече» (М. Коцюбинський). Проте в сучасній українській літературній мові розрізняють ці два слова, надаючи кожному з них певного значення: шкіра — «зовнішнє покриття тіла», а шкура — «покриття з шерстю або вовною», а також у фразеологічних висловах на зразок: «Так обріс тілом, що аж із шкури преться» (О. Кониський). Отож, у науковій термінології — медичній, ботанічній тощо — буде шкіра, шкірка, шкірний («Шкірні або нашкірні хвороби». — Російсько-український словник АН УРСР 1968 р.); якщо йдеться про тварин, слід писати й казати — шкура («З одного вола двох шкур не деруть». — Прислів’я; «Дужі кожум’яки… м’яли своїми міцними руками волові шкури». — О. Довженко).
Отже, «залити сала за шкуру», «бути в овечій шкурі», «лізти (вилазити, пнутися) зі шкури», «вбиратися в шкуру» тощо.

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича