ЗУПИНЯТИСЯ — СЛОВОВЖИВАННЯ

не зупинятися ні перед чим; іти ва-банк

Правильніше: іти у вогонь і воду
Мова – не калька: словник української мови

не зупинятися на чому-небудь

Правильніше: піти далі
Мова – не калька: словник української мови

не зупинятися на досягнутому

Правильніше: не спочивати на лаврах
Мова – не калька: словник української мови

Зупиня́тися, спиня́тися

Це синоніми, які в граматичному плані відрізняються префіксами і вживаються, щоб передати факт припинення руху. «Татарське зілля витика поруч з води ясно-зелені, гострі мечі. Я спиняюсь, кладу весло і дивлюся». (М. Коцюбинський.) «Вони [робітники] зупинялися, оберталися до молодого хлопця і дружніми усмішками бадьорили його, заохочували на спів». (Іван Ле.) «Раптом він спиняється під зеленими деревами…» (О. Гончар.) «З грюкотом промчав паровоз і, гальмуючи, почали зупинятись вагони». (М. Трублаїні.)
І зупинятися, і спинятися вживають, коли йдеться про розташування або (по приїзді) тимчасове оселення десь. « …Шепочуть зелені трави мовчазним чорним могилам… Може, вони повідають про те, як на них зупинялися постоєм козаки, варили саламату, а кобза дзвеніла у тихе надвечір'я і то рокотала, як грім, то промовляла тихим жалем…» (Григорій Тютюнник.) «Партизани швидко навчились будувати собі житла. Спинявся на новому місці загін, — і за день-два виростало справжнє селище». (Ю. Збанацький.)
Часом спинятися і зупинятися вживають в одному реченні паралельно, щоб уникнути збігу однакових слів, — із стилістичною метою. Наприклад, у М. Стельмаха: «Пливе обабіч шляху жовта і червона пшениця і аж на горбку зупиняється біля озерця рожевого маку. Тільки спогади-думи не спиняються, входячи в минувшину, як дітвора у високі жита»; в О. Довженка: «Зупинившись там, де звичайно спиняються оперні співаки, Боженко відкашлявся і, надавши своєму голосу й обличчю яайніжнішого виразу, почав промову…»
Коли треба передати значення «затриматися, розглядаючи щось», вживають теж обидва слова. «Щоразу погляди зупиняються на ворожій мовчазній висоті, переносяться
далі від неї вліво, де лягли до самого моря залиті сонцем простори чужої країни, таємничі, закуті в залізобетон»
. (О. Гончар.) «Очі тонули в зелено-золотій глибині й спинялись на густих зелених вербах над водою, на блискучій тихій воді». (І. Нечуй-Левицький.)
Проте, коли йдеться про такі переносні значення, як «затриматися на чомусь для характеристики, обговорення» і «утриматися від якихось дій», у сучасній літературній мові здебільшого вживається слово спинятися, а не зупинятися. «Найглибша любов не спиняється перед самопожертвою. Не кожен зрозуміє цю велич людини…» (Л. Смілянський.)

зупинятися – спинятися

1. Переставати рухатися. «Під вікнами з гуркотом зупиняється на залізному ходу віз» (Михайло Стельмах). «Раптом він спиняється під зеленими деревами» (Олесь Гончар). 2. Прибувши куди-небудь, тимчасово оселятися, влаштовуватися там. «Ми зупинилися в недорогому, але чепурному готелі» (Олесь Досвітній). «Приїхавши до столиці у відрядження, Микола спинився у знайомих» (з журналу). 3. Затримуватися, зосереджуватися на кому-, чому-небудь. «Брюллов когось шукає між гостями, і його погляд зупиняється на старих професорах» (Оксана Іваненко), «Очі тонули в зелено-золотій глибині й спинялися на густих вербах над водою» (Іван Нечуй-Левицький). Але в переносному значенні «затримуватися на чомусь для характеристики, обговорення» та «утримуватися від якихось дій» у сучасній літературній мові вживають слово спинятися, а не зупинятися. «Усі, хто виступав на зборах, спинялися на проблемах рентабельності виробництва» (з газети). «Найглибша любов не спиняється перед самопожертвою» (Леонід Смілянський).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)