ЗБИТОК — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: збиток

Правильніше: зазнавати втрат (збитків); утрачатися; мати збитки (втрати)

Правильніше: зазнавати збитків (втрат); мати збитки (втрати)

Правильніше: завдати шкоди (збитків, втрат); учинити (заподіяти) шкоду (збитки, втрати); нашкодити (пошкодити, зашкодити) кому

Правильніше: збитки
завдати збитків
Ця афера завдала величезних збитків державі.

Правильніше: При цьому зазнав великих збитків

Правильніше: на злість; на збитки; щоб (аби) дозолити

Правильніше: усім смертям на збитки; щоб смерть колька взяла; щоб смерті гірко стало; щоб пекло засміялося

Правильніше: завдати збитків

Правильніше: завдало збитків на суму

Правильніше: на свою голову; собі на збитки

Правильніше: всупереч, наперекір; на збитки

Правильніше: відшкодувати втрати

Правильніше: його обсіли злидні; він обтяжений злигоднями

Це слово передає зміст «узявши когось, щось, переміщати, доставляти кудись», «надягати на себе, мати на собі або при собі». Наприклад: «З найближчих сіл лісовими стежками бійці несли на плечах важкі човни» (Олесь Гончар), «Катерина по садочку ходить, на рученьках носить сина» (Тарас Шевченко), «Прийшов старий Кулик, що один на все село носив ще оселедець» (Панас Мирний). Виступає і в переносному значенні, в образних висловах, де мовиться про рух, дію: «Таки явивсь! Де тебе носило так довго?» (Леся Українка); високо нести голову, важкий хрест нести, лиха година несе, носити камінь за пазухою, ноги не носять.
Але його в українській мові не пов'язують з речами нерухомими, які не можуть щось нести. Коли йдеться про найменування вулиць, бульварів, парків, закладів, організацій, товариств тощо, тоді краще вдаватися до дієслів зватися або мати назву. «Наша вулиця зветься (а не носить назву) Жилянська», «Житловий масив має назву Відрадний».
Лексему приносити треба замінити іншими дієсловами, скажімо, в таких фразах:
принесло збитків на суму... – завдало збитків на суму...
приносити шкоду – завдавати шкоди
принести подяку – скласти подяку
принести переворот у техніці – зробити переворот у техніці
приносити неприємності – завдавати прикростей
приносити присягу – присягати.

Сполучуваність цих лексем свідчить, що вони розрізняються значеннєвими відтінками. Словники тлумачать витрати і затрати як синонімічні, коли йдеться про кошти, матеріальні цінності, витрачену енергію, робочу силу, працю тощо. Але в термінологічному слововживанні усталився іменник витрати, приміром: грошові витрати, матеріальні та фінансові витрати, питомі витрати, витрати капіталу, витрати праці. Якщо мають на увазі тільки гроші, виділені, витрачені на щось, послуговуються взаємозамінними словами витрати і видатки. Наприклад: адміністративно-господарські витрати (видатки), бюджетні витрати (видатки), комерційні витрати (видатки), накладні витрати (видатки), судові витрати (видатки), поточні витрати (видатки).
Втрати і збитки переважно використовують у контекстах, де повідомляється про заподіяну шкоду, марне витрачання чогось. Як правило, їх важко або й неможливо компенсувати. Цілком правомірна взаємозаміна цих іменників у таких сполученнях: матеріальні, господарські, фінансові, великі втрати (збитки). Слова з виразним конкретним значенням поєднуються тільки з лексемою втрати: втрати робочого часу, втрати урожаю, зерна тощо. Втрати вживаємо також стосовно осіб, здоров'я і под.: людські втрати, втрати зору, крові, працездатності тощо. З наведеними вище іменниками в українській літературній мові усталилися вислови відшкодувати втрати (збитки); зазнати шкоди (втрат, збитків).

Правильніше: Відшкодувати збитки потерпілим

Правильніше: Непоправні збитки

Правильніше: Завдані збитки