ЗАХОДИТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

ЗМІСТ

фантазувати

Правильніше: вигадувати; видумувати; придумувати; вимишляти; мудрувати; заходити в хмару; мріяти; марити; снити
Мова – не калька: словник української мови

тримати парі

Правильніше: битися (заходити, іти) в заклад
Мова – не калька: словник української мови

приходити в протиріччя

Правильніше: заходити в суперечність
Мова – не калька: словник української мови

постороннім вхід заборонений

Правильніше: стороннім нема входу; стороннім заходити не вільно (не можна, заборонено)
Мова – не калька: словник української мови

не заходити (не заїжджати) кудись

Правильніше: обминати десятою дорогою
Мова – не калька: словник української мови

ламати собі голову

Правильніше: сушити (клопотати, морочити) [собі] голову (мозок); морочитися; у голову заходити
Мова – не калька: словник української мови

зав'язувати відносини

Правильніше: заходити у стосунки
Мова – не калька: словник української мови

говорити непрямо

Правильніше: говорити загадками; заходити здалека; позавгорідно (манівцями) казати
Мова – не калька: словник української мови

говорити здалеку

Правильніше: здалека заходити
Мова – не калька: словник української мови

Іти́, їхати, захо́дити, прихо́дити, посила́ти (по)

В усній українській мові в конструкціях з цими словами часом неточно вживають прийменники. Коли треба передати послідовність дій або порядок пересування людей чи предметів, цілком закономірно вживати прийменник за. Наприклад: «Хлопець у вантажному таксі їхав за мотоциклом» (тобто слідом за ним). «Спортсмени зайшли в гуртожиток за дівчиною» (спочатку до гуртожитку зайшла дівчина, потім її товариші). Однак коли йдеться про мету якоїсь дії, краще вжити прийменник по. Наприклад: «Хлопець у вантажному таксі їхав по мотоцикл» (тобто маючи намір привезти мотоцикл вантажною машиною). «Збираючись на ковзанку, спортсмени зайшли в гуртожиток по дівчину» (щоб узяти її з собою). «Як тільки добре смерклось, Прохіра забігла по Гашіцу і сливе силоміць потягла її з собою». «Вже кілька днів по Лазаря не приходив жандар». (З творів М. Коцюбинського.) «Ясь послав одного з помічників садівника по свій екіпаж». (І. Нечуй-Левицький.) «П а р і с: …Я піду по плащ, бо холодно… Я хутко повернуся». (Леся Українка.) «По хліб йшла дитина». (П. Тичина.) «Чи не вийде дівчинонька рано-вранці по воду?» (Народна пісня.)
У художній літературі і в усному мовленні паралельно з конструкцією «посилати + прийменник по» виступає конструкція з прийменником за:
Із коча пан мій вилізає
І посила за молодим.
(Т. Шевченко.)
«Уже навіть хотіли посилати за ними, аж тут і Саранчук на поріг». «Хіба ще коли був отакий і Данило розпатланий і стривожений, як вибіг сам надвір до Ілька та посилав в Обухівку за Матюхою?» (З творів А. Головка.)
Значно менше поширене в сучасній українській літературній мові словосполучення «іти за хлібом», «іти за водою».

хто-небудь втрачає здатність розумно діяти

Правильніше: ум за розум заходить; глузд за розум завертає
Мова – не калька: словник української мови

термінові міри

Правильніше: невідкладні заходи
Мова – не калька: словник української мови

строгі міри

Правильніше: круті заходи
Мова – не калька: словник української мови

прийняті міри

Правильніше: ужиті заходи
Мова – не калька: словник української мови

приймати міри

Правильніше: уживати заходи (заходів); робити все можливе
Мова – не калька: словник української мови

превентивні міри (заходи)

Правильніше: запобіжні заходи
Мова – не калька: словник української мови

появляється мода на що

Правильніше: заходить мода на що
Мова – не калька: словник української мови

починається піст

Правильніше: заходить піст
Мова – не калька: словник української мови

очі наливаються кров'ю

Правильніше: очі набігають (заходять) кров'ю; очі червоніють
Мова – не калька: словник української мови

наступають свята

Правильніше: заходять свята
Мова – не калька: словник української мови

намітити заходи

Правильніше: накреслити (запланувати) заходи
Мова – не калька: словник української мови

назріває необхідність

Правильніше: заходить (настає, наспіває) потреба
Мова – не калька: словник української мови

надходить (насувається) вечір

Правильніше: заходить вечір; вечоріє
Мова – не калька: словник української мови

крайні міри

Правильніше: надзвичайні заходи
Мова – не калька: словник української мови

заходи по забезпеченню

Правильніше: заходи щодо (для) забезпечення
Мова – не калька: словник української мови

заходи по дальшому поліпшенню роботи

Правильніше: заходи щодо (до) дальшого поліпшення роботи
Мова – не калька: словник української мови

застосувати крайні заходи

Правильніше: упадати в крайнощі
Мова – не калька: словник української мови

жорсткі заходи

Правильніше: круті заходи
Мова – не калька: словник української мови

екстрені міри

Правильніше: невідкладні заходи
Мова – не калька: словник української мови

день наступає

Правильніше: день настає (надходить, заходить, починається); на день заноситься; дніє
Мова – не калька: словник української мови

втратити здатність розумно діяти

Правильніше: ум за розум заходить
Мова – не калька: словник української мови

виникає сварка

Правильніше: береться (заходить) сварка
Мова – не калька: словник української мови

намітити заходи

Правильніше: накреслити заходи
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

заходи по забезпеченню

Правильніше: заходи щодо (для) забезпечення
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Міроприємство — захід, заходи

Коли й хто почав запроваджувати в нашу мову неоковирне слово міроприємство, — невідомо, але час від часу воно з'являється в діловому листуванні й чується в доповідях: «Щоб досягти помітного успіху, треба далі поглиблювати прийняті міроприємство», «У нас провели такі міроприємство» і под.
Такого слова не було й нема в українській мові, його наспіх склепали ті, що не знали багатства нашої мови, але хотіли висловити свою думку по-українському. Відповідником до російських мера, мероприятие є захід, а в множині — заходи: «Палка молодіж у живі очі сміється старому, кепкує з його заходів» (М. Коцюбинський). Російському вислову принимать меры відповідає український уживати заходів: «Він рідко вживав різких, агресивних заходів» (О. Копиленко).
Слово захід має ще значення «зусилля»: «Не варта справа заходу» (приповідка); «Шкода заходу й труду» (І. Франко); іноді воно буває відповідником російських слів прием, присест: «За одним заходом упорав усе, що на два дні наварила» (з живих уст); «За два заходи й воза полагодили» (з живих уст).
Отож, у перших реченнях треба було сказати: «поглиблювати вжиті заходи», «запровадили (здійснили, провели) такі заходи».

прийняти заходи

Правильніше: вжити заходів
Словник-антисуржик.

міроприємства

Правильніше: (провести, організувати)
заходи, справи
Слід провести декілька додаткових заходів.
Словник-антисуржик.

Заходи по відзначенню

Правильніше: Заходи щодо відзначення

Кардинально відмінні заходи

Правильніше: Суттєво відмінні заходи

Які ж адміністративні заходи можна вжити?

Правильніше: Яких же адміністративних заходів можна вжити?

Приймати заходи щодо

Правильніше: Вживати заходів щодо

Намічено заходи

Правильніше: Накреслено заходи

Міри пожежної безпеки

Правильніше: Заходи пожежної безпеки

Заходи для догляду за взуттям

Правильніше: Засоби догляду за взуттям