ЗАТАМУВАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Затамувати дух, затамувати віддих і затримати дихання
Замініть конструкцію затримати дихання, якщо мовиться про бажання зробитися непомітним або переляк, сильне враження, на стилістично кращий варіант: затамувати (зупинити, затримати) дух, затамувати віддих.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Він аж затримав дихання, коли ішов вночі через кладовище. | Він аж затамував дух, коли ішов вночі через кладовище. |
АЛЕ:
затримувати дихання — не дихати уподовж певного часу, наприклад, пірнаючи під воду.
2010 року данець Стіг Северінсен стрибнув у басейн з акулами і затримав дихання на 20 хвилин і 10 секунд.
зупинити кровотечу
Правильніше:
затамувати (загамувати) кров
Мова – не калька: словник української мови
затаїти подих
Правильніше:
затамувати подих
Мова – не калька: словник української мови
подих – дух – дихання
«Вершник перевів подих, кинув оком на юрбу»; «Йому навіть подих перехопило. Скільки тут хліба!» Навівши ці фрази, взяті з творів сучасних українських письменників, тонкий знавець нашої мови Борис Антоненко-Давидович звернув увагу на недоречність у них слова подих. Адже воно означає не «дихання», а «подув»: «Клени обсипаються від найменшого подиху вітерця» (Олесь Донченко), або вказує на нові впливи: «Подих нової епохи дійшов і до цього маленького міста» (з журналу). Російські відповідники – дуновение, веяние.
Навпаки, там, де йдеться про дихання, українська класика вдавалася до слів дух («Вона аж зблідла, дух забивсь» – Іван Нечуй-Левицький; «Молодиця не переведе духу, верещить» – Марко Вовчок), віддих («Він затамовує навіть віддих, боячись подати знак життя» – Михайло Коцюбинський), дихання («Інші квіти в диханні весни розцвітуть» – Володимир Сосюра).
Російському вислову задержать дыхание відповідають затамувати (зупинити, затримати) дух («Вони проминули ще десяток склепів, затамувавши дух» – Юрій Смолич), затамувати віддих («Олег, затамувавши віддих, визирнув з-за димаря» – Олесь Донченко). А зворот перевести дыхание перекладається українською звести дух, перевести (відвести) дух, відсапнути («Лаговський важко одсапнув з того прудкого ходіння» – Агатангел Кримський), відітхнути («Я став, відітхнув важко, озирнувся довкола і знов відітхнув» – Іван Франко). У російського нельзя дух перевести – українські відповідники не можна дух відвести, не здихнутися.
Навпаки, там, де йдеться про дихання, українська класика вдавалася до слів дух («Вона аж зблідла, дух забивсь» – Іван Нечуй-Левицький; «Молодиця не переведе духу, верещить» – Марко Вовчок), віддих («Він затамовує навіть віддих, боячись подати знак життя» – Михайло Коцюбинський), дихання («Інші квіти в диханні весни розцвітуть» – Володимир Сосюра).
Російському вислову задержать дыхание відповідають затамувати (зупинити, затримати) дух («Вони проминули ще десяток склепів, затамувавши дух» – Юрій Смолич), затамувати віддих («Олег, затамувавши віддих, визирнув з-за димаря» – Олесь Донченко). А зворот перевести дыхание перекладається українською звести дух, перевести (відвести) дух, відсапнути («Лаговський важко одсапнув з того прудкого ходіння» – Агатангел Кримський), відітхнути («Я став, відітхнув важко, озирнувся довкола і знов відітхнув» – Іван Франко). У російського нельзя дух перевести – українські відповідники не можна дух відвести, не здихнутися.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Подих, дух, віддих, дихання
«Вершник перевів подих, кинув оком на юрбу»; «Йому навіть подих перехопило. Скільки тут хліба!» — читаємо в творах сучасних українських письменників і мимоволі згадуємо статтю М. Рильського «Словник і питання культури мови», надруковану в «Радянській Україні» 3 й 4 квітня 1963 р., де тонкий знавець української мови звертає між іншим увагу на недоречність у таких фразах слова подих. Адже це слово означає не «дихання», а «подув»: «Клени обсипаються від найменшого подиху вітерця» (О. Донченко), — або вказує на нові впливи: «Подих нової епохи дійшов і до цього великого міста» («Вітчизна»). Російські відповідники — дуновение, веяние.
Навпаки, там де йдеться про дихання, українська класика вдавалась до слів дух («Вона аж зблідла, дух забивсь». — І. Нечуй-Левицький; «Молодиця не переведе духу, верещить». — Марко Вовчок), віддих («Він затамовує навіть віддих, боячись подати знак життя». — М. Коцюбинський), дихання («Інші квіти в диханні весни розцвітуть». — В. Сосюра).
Російському вислову задержать дыхание відповідають українські затамувати (зупинити, затримати) дух («Вони проминули ще десяток склепів, затамовуючи дух». — Ю. Смолич), затамувати віддих («Олег, затамувавши віддих, визирнув з-за димаря». — О. Донченко); російському перевести дух (дыхание) — українські вислови звести дух («А ви дайте мені дух звести». — Марко Вовчок), перевести (відвести) дух («Вийшовши на високу гору, вони стали проти самого пам'ятника, щоб перевести трохи дух». — І. Нечуй-Левицький), відсапнути («Лаговський важко одсапував з того прудкого ходіння». — А. Кримський), відітхнути («Я став, відітхнув важко, озирнувся довкола і знов відіткнув». — І. Франко). Російському вислову нельзя дух перевести відповідають українські не можна дух відвести, не здихнутися, не здихатися («Аж не здишеться, мов тільки що вловлений горобчик». — П. Куліш).
Навпаки, там де йдеться про дихання, українська класика вдавалась до слів дух («Вона аж зблідла, дух забивсь». — І. Нечуй-Левицький; «Молодиця не переведе духу, верещить». — Марко Вовчок), віддих («Він затамовує навіть віддих, боячись подати знак життя». — М. Коцюбинський), дихання («Інші квіти в диханні весни розцвітуть». — В. Сосюра).
Російському вислову задержать дыхание відповідають українські затамувати (зупинити, затримати) дух («Вони проминули ще десяток склепів, затамовуючи дух». — Ю. Смолич), затамувати віддих («Олег, затамувавши віддих, визирнув з-за димаря». — О. Донченко); російському перевести дух (дыхание) — українські вислови звести дух («А ви дайте мені дух звести». — Марко Вовчок), перевести (відвести) дух («Вийшовши на високу гору, вони стали проти самого пам'ятника, щоб перевести трохи дух». — І. Нечуй-Левицький), відсапнути («Лаговський важко одсапував з того прудкого ходіння». — А. Кримський), відітхнути («Я став, відітхнув важко, озирнувся довкола і знов відіткнув». — І. Франко). Російському вислову нельзя дух перевести відповідають українські не можна дух відвести, не здихнутися, не здихатися («Аж не здишеться, мов тільки що вловлений горобчик». — П. Куліш).