ЖИЛА — СЛОВОВЖИВАННЯ | Горох — українські словники

«Жив-був дід та баба», — чуємо початок казки в радіопередачах, а то читаємо і в дитячих книжках. Але такий вислів є характернішим для російських народних казок: «Жил-был старик со старухой»; українська народна казка з діда-прадіда починалась висловом жити собі: «Жив собі дід та баба, була в них курочка ряба» (казка) або жити-поживати: «Жив-поживав козак заможний Клим» (Л. Глібов).
Вислів жити-бути трапляється в художній літературі («Жила-була в гаю сорока». — Л. Глібов), але не слід заміняти ним усі інші українські народні вислови, а тим більше відкидати їх.

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

як-небудь, аби було з'єднане докупи; неміцно

Правильніше: на живу нитку

Мова – не калька: словник української мови

я живу по вулиці руській

Правильніше: я живу на вулиці руській

Мова – не калька: словник української мови

хто-небудь живе в злиднях

Правильніше: лихо обсіло

Мова – не калька: словник української мови

флора й фауна

Правильніше: усе живе

Мова – не калька: словник української мови

усне мовлення

Правильніше: живе слово

Мова – не калька: словник української мови

у цілковитій залежності від кого-небудь

Правильніше: під чоботом чиїм (кого) бути (жити)

Мова – не калька: словник української мови

у своє задоволення жити

Правильніше: собі на втіху (на втіху собі, до своєї уподоби) жити; безтурботно (безжурно, у розкошах, розкошуючи) жити; розкошувати

Мова – не калька: словник української мови

у ньому ледве душа тримається

Правильніше: у нього тільки душа в тілі; він тільки живий та теплий; живе, як без лою каганець; душа в нім лиш на волоску держиться; душа в ньому на плечі (на рамені); він на тонку пряде

Мова – не калька: словник української мови

у гріхах жити

Правильніше: грішно жити

Мова – не калька: словник української мови

тяжко експлуатувати кого-небудь

Правильніше: тягти (тягнути, витягати, витягувати) жили; пити кров; видавлювати соки; дерти шкуру

Мова – не калька: словник української мови

тріпати (мотати) нерви кому

Правильніше: шарпати (лоскотати) нерви кому; сотати нерви з кого; варити воду з кого; не давати жити кому; бути сіллю в оці; ссати кров; тягти душу

Мова – не калька: словник української мови

той, що живе між горами

Правильніше: межигірець

Мова – не калька: словник української мови

той, що живе біля кордону

Правильніше: прикордонець

Мова – не калька: словник української мови

товариш мій, а хліб їж свій

Правильніше: з сусідом живи, а тин городи

Мова – не калька: словник української мови

терпіти горе (страждання)

Правильніше: жити як собака; битися як риба об лід; тягнути біду

Мова – не калька: словник української мови

терпимо

Правильніше: сяк-так; можливо; не найгірше; можна жити; може бути

Мова – не калька: словник української мови

сидіти на двох стільцях (між двома стільцями)

Правильніше: торгувати на два базари; жити на дві хати; їздити на двох конях; танцювати на двох весіллях

Мова – не калька: словник української мови

сваритися

Правильніше: жити як кішка з собакою; дулі в'язати; каламутити воду в ступі; скакати в очі

Мова – не калька: словник української мови

ртуть

Правильніше: живе срібло

Мова – не калька: словник української мови

робити щось недбало

Правильніше: шити на живу нитку

Мова – не калька: словник української мови

почати жити економніше

Правильніше: затягнути ремінці

Мова – не калька: словник української мови

отримувати подачки від когось

Правильніше: жити з чиєїсь ласки

Мова – не калька: словник української мови

окремо жити

Правильніше: нарізно (різно, окремо, окреме, осібно) жити; жити навідрізні (на відлуці)

Мова – не калька: словник української мови

ображати; кривдити

Правильніше: вражати словом; зачіпати за живе; зачіпати честь; ятрити душу; краяти душу

Мова – не калька: словник української мови

ні в чому собі не відмовляти

Правильніше: жити на широку ногу

Мова – не калька: словник української мови

нерідні люди, що живуть далеко від рідної землі

Правильніше: чужа чужина

Мова – не калька: словник української мови

не маючи законних підстав (надійного становища)

Правильніше: на пташиних правах жити

Мова – не калька: словник української мови

не мати перспектив

Правильніше: жити одним днем

Мова – не калька: словник української мови

не думати про майбутнє

Правильніше: жити сьогоднішнім днем

Мова – не калька: словник української мови

не до жиру, аби живу

Правильніше: захотів пишно, аби затишно

Мова – не калька: словник української мови

не давати спокою

Правильніше: не давати жити; витися гадюкою коло серця

Мова – не калька: словник української мови

не давати жити кому

Правильніше: не давати просвітку (просвітлої години) кому; зав'язати світ кому

Мова – не калька: словник української мови

насипати солі на рану; наступити на мозоль

Правильніше: впекти в живе

Мова – не калька: словник української мови

мучити, мордувати; катувати

Правильніше: мотати жили; лій топити; пекти залізом і вогнем

Мова – не калька: словник української мови

мати лише матеріальні інтереси

Правильніше: жити єдиним хлібом

Мова – не калька: словник української мови

ладити з кимось (між собою)

Правильніше: жити душа в душу; жити в згоді (в злагоді, без чвар)

Мова – не калька: словник української мови

кров застигла в жилах

Правильніше: похололо на душі

Мова – не калька: словник української мови

кататися як сир в маслі

Правильніше: жити як у раю

Мова – не калька: словник української мови

кавказ населяє багато народів

Правильніше: на кавказі живе (проживає) багато народів

Мова – не калька: словник української мови

зачепити найуразливіше

Правильніше: улучити в живу рану

Мова – не калька: словник української мови

зачепити за живе

Правильніше: уразити кого; дійняти (дійти, дошкулити) до живого кому

Мова – не калька: словник української мови

зажити по-новому

Правильніше: почати жити по-новому

Мова – не калька: словник української мови

задіти за живе

Правильніше: вдарити по струні; дошкулити кому (кого); допекти [до серця] кому; дійняти до живого кого; уразити (упекти) в живе кого; зачепити (взяти) за печінки кого

Мова – не калька: словник української мови

з вовками жити – по-вовчому вити

Правильніше: на вовчому хуторі по-вовчому гутори; хто з псами лягає, той з блохами встає

Мова – не калька: словник української мови

жити

Правильніше: топтати землю (ряст); по світі ходити; бути під сонцем; бути живим і здоровим

Мова – не калька: словник української мови

жити у нестатках (у бідності, у нужді)

Правильніше: їсти сухий хліб

Мова – не калька: словник української мови

жити приспівуючи

Правильніше: жити, лиха не знаючи; жити вибрикуючи; жити, лихом (горем) покотивши; жити розкошуючи; жити, як мед пити

Мова – не калька: словник української мови

жити подачками

Правильніше: жити на ласкавому хлібі; у руки дивитися

Мова – не калька: словник української мови

жити по нових законах

Правильніше: жити за новими законами

Мова – не калька: словник української мови

жити під чиїмось надійним захистом

Правильніше: мов за кам'яною стіною

Мова – не калька: словник української мови

жити не вінчаючись

Правильніше: жити на віру

Мова – не калька: словник української мови

жити на чиї кошти

Правильніше: жити чиїм коштом

Мова – не калька: словник української мови

жити на панський лад

Правильніше: помазатися з панами

Мова – не калька: словник української мови

жити на мінімальному рівні

Правильніше: не зводити кінців докупи

Мова – не калька: словник української мови

жити за чужий рахунок

Правильніше: жити чужим коштом; жити на дурницю

Мова – не калька: словник української мови

жити за своїми правилами

Правильніше: баламутити світом

Мова – не калька: словник української мови

жити з розрахунком

Правильніше: жити ощадно (ощадливо)

Мова – не калька: словник української мови

жити з капіталу

Правильніше: жити з копійки

Мова – не калька: словник української мови

жити з горем пополам

Правильніше: жити, лиха (горя) прикупивши; жити, від біди тікаючи

Мова – не калька: словник української мови

жити душа в душу

Правильніше: жити як одна душа (як один дух); [мов] одним духом жити; жити у добрій злагоді (згоді)

Мова – не калька: словник української мови

жити день за днем

Правильніше: жити одноманітно; жити аби день

Мова – не калька: словник української мови

жити власним трудом

Правильніше: жити з власної (зі своєї) праці

Мова – не калька: словник української мови

жити в тяжких умовах, зазнаючи нестачі в усьому

Правильніше: нудити світом

Мова – не калька: словник української мови

жити в тяжких умовах

Правильніше: животіти

Мова – не калька: словник української мови

жити в страху

Правильніше: боятися своєї тіні

Мова – не калька: словник української мови

жити в одинокості

Правильніше: самотіти

Мова – не калька: словник української мови

жити в нужді (в неволі); терпіти утиски

Правильніше: їсти біду

Мова – не калька: словник української мови

жити в надмірному багатстві

Правильніше: тонути (потопати) в розкошах

Мова – не калька: словник української мови

жити в злагоді

Правильніше: жити душа в душу

Мова – не калька: словник української мови

жити в бідності (нужді, нестатках)

Правильніше: тягти життя; годувати злидні

Мова – не калька: словник української мови

жити безтурботно

Правильніше: сидіти в запічку (на печі)

Мова – не калька: словник української мови

жити без клопоту

Правильніше: жити й горя не знати

Мова – не калька: словник української мови

жилі будинки

Правильніше: житлові будинки

Мова – не калька: словник української мови

живуть, як собака з котом

Правильніше: не помиряться, як два коти над салом

Мова – не калька: словник української мови

живе подачками

Правильніше: у руку дивиться

Мова – не калька: словник української мови

жива природа, усе живе

Правильніше: живло

Мова – не калька: словник української мови

жив-був дід та баба

Правильніше: жили собі дід та баба

Мова – не калька: словник української мови

експлуатувати

Правильніше: визискувати; пити кров; гнути в три дуги; дерти шкуру; висотувати (витягати) жили; тягнути [останні] жили; видавлювати (вижимати, витягати) всі соки; три шкури дерти; луску шкребти; точити кров

Мова – не калька: словник української мови

дуже хвилювати (непокоїти)

Правильніше: брати за живе; палити душу

Мова – не калька: словник української мови

дуже довго жити

Правильніше: заживати чужого віку

Мова – не калька: словник української мови

дотримуватися чужих поглядів

Правильніше: жити чужим розумом

Мова – не калька: словник української мови

добре заробляти

Правильніше: жити зарівно

Мова – не калька: словник української мови

всяк свого щастя коваль

Правильніше: всяка пташка своїм носиком живе

Мова – не калька: словник української мови

ворогувати; конфліктувати

Правильніше: бути на ножах; жити як кіт з собакою

Мова – не калька: словник української мови

вони між собою не в ладу

Правильніше: між ними незлагода (незгода); вони не ладнають між собою (один з одним, одна з одною, одне з одним); живуть, як кішка з собакою

Мова – не калька: словник української мови

виявляти велике бажання жити

Правильніше: хапатися за життя

Мова – не калька: словник української мови

виснажити роботою

Правильніше: вигнати сім потів (сьомий піт); вимотати (висотати) усі жили

Мова – не калька: словник української мови

викликати відчуття жаху

Правильніше: заморозити кров у жилах

Мова – не калька: словник української мови

вести тяжке, безрадісне життя

Правильніше: безрадісно (безпросвітно) жити; просвітку не мати

Мова – не калька: словник української мови

вести замкнуте життя

Правильніше: жити відлюдно (замкнено, замкнуто, відлюдьком)

Мова – не калька: словник української мови

вести веселе життя

Правильніше: жити весело

Мова – не калька: словник української мови

бути самостійним (незалежним)

Правильніше: жити на свою руку

Мова – не калька: словник української мови

бути незадоволеним життям, не хотіти жити бути незадоволеним чим-небудь

Правильніше: крутити носом від чого

Мова – не калька: словник української мови

бути не в ладах з ким

Правильніше: бути (жити) не в злагоді (не в згоді) з ким; не ладнати з ким; незлагода (незгода) з ким (між ким); немає згоди між ким

Мова – не калька: словник української мови

бути живим; існувати; жити

Правильніше: по світу (по світі, по землі) ходити; топтати землю (ряст)

Мова – не калька: словник української мови

бути в хороших відносинах з ким

Правильніше: у добрості (злагоді) жити з ким; мати добрі взаємини (стосунки) з ким

Мова – не калька: словник української мови

бути в ладах з ким

Правильніше: бути (жити) з ким у [добрій] злагоді (згоді, ладі)

Мова – не калька: словник української мови

брати за живе

Правильніше: брати за душу

Мова – не калька: словник української мови

блудити

Правильніше: жити в блуді; ходити блудом; ходити манівцями

Мова – не калька: словник української мови

бідно жити

Правильніше: тонко прясти

Мова – не калька: словник української мови

Розташовуватися, бути, міститися, перебувати, стояти і знаходитися

Перевірте вживання дієслова знаходитися і в разі потреби замініть:

розташовуватися, лежати — про географічне положення;

міститися — входити до складу, бути всередині;

перебувати — у якому-небудь місці (про людей);

стояти — у якому-небудь місці (про транспорт);

знаходити собі раду, давати собі раду, не розгублюватися — зміркувати, додуматися сказати, зробити що-небудь;

бути — у загальному значенні;

або перефразуйте речення.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Київ знаходиться* на березі Дніпра.*	Київ лежить* на березі Дніпра.*
Його кабінет знаходився* в будівлі ради.*	Його кабінет містився* в будівлі ради.*
Діти знаходяться* у безпечному місці.*	Діти перебувають* у безпечному місці.*
Літаки знаходяться* в ангарі.*	Літаки стоять* в ангарі.*
Він умів знаходитися* у скрутній ситуації.*	Він умів давати* собі раду у скрутній ситуації.*
Він знаходився* у бідності.*	Він жив* бідно.*
Хлопець знаходився у* цілковитій залежності від батька.*	Хлопець цілковито залежав* від батька.*
Жінка знаходилася* вдома.*	Жінка була* вдома.*
Юнак знаходився* на військовій службі.*	Юнак служив* у війську.*

АЛЕ:

знаходитися — бувати виявленим у результаті розшуків; відшукуватися.

Ганна все копалась у комоді. Хустка все чомусь не знаходилася, а Гордія брала нетерплячка (Борис Грінченко).

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Наживо і в живу, вживу

Замініть конструкцію в живу, вживу, якщо йдеться про дію, котра відбувається у момент мовлення, перед очима мовця або про прямий ефір, на стилістично кращий варіант: наживо.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
бачити всі матчі вживу	бачити всі матчі наживо
вести репортаж в живу	вести репортаж наживо

АЛЕ:

Вчені змогли вживити мікросхеми в живу троянду.

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Вживання прийменника при

Уникайте неправильного чи невиправданого вживання прийменника при. Варіанти заміни: біля, коло, край (дороги), за (умови, гетьмана), під час (штурму), у разі (виникнення), у присутності (матері), або дієприслівниковий зворот — шукаючи вихід.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
при вході	біля входу
при першій появі	*щойно з'явиться*
при (всьому) цьому	*а проте*
при температурі у 10 градусів	за температури у 10 градусів
при такій звістці	на таку звістку
при одній думці	на саму згадку
при свідках	перед свідками
при виді вчителя	побачивши вчителя
при виникненні	у разі виникнення
при нападі	під час нападу
при умові	за умови жити
при гетьманаті	за часів гетьманату
жити при Польщі	жити за Польщі
при дорозі	край дороги

АЛЕ: Національна академія державного управління при Президентові України (вказує на підпорядкованість структур); при університеті працює їдальня (вказує на просторову близькість); бути при доброму здоров'ї, при тямі, при ясному розумі; допомогти при нагоді (вказує на супутні обставини й умови).

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

житловий і жилий

Ці лексеми хоч і близькі звучанням, але відмінні значенням, тобто вони не синоніми, а пароніми. Як відомо, вміння розрізняти паронімічні слова і правильно вживати їх – неодмінний складник культури мови.
Житловий має такі значення: пов'язаний з житлом, який стосується житла, жител; пристосований, призначений для життя людей. Закономірним є вживання цього прикметника зі словами: будівництво, будинок, вагончик, відділ, корпус, масив, побут, проблема, фонд, забудова, комісія, кооператив, криза, норма, площа, спілка, питання, право, приміщення, управління, справи, умови тощо.
Жилий (уживають зрідка) – залюднений, обжитий. «Фельдфебель повертається до жилого кутка теплушки» (Юрій Яновський). До іменника будинок можна застосувати обидва прикметники, тільки словосполучення матимуть різне значення: житловий будинок – призначений для життя, жилий будинок – той, у якому живуть люди; заселений. «Щоб потрапити до жилої частини будинку, треба було... ввійти спершу в простору, ще не розгороджену переділками нежилу» (Наум Тихий).

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Займатися, працювати, жити з чогось, трудитися чимось, робити щось, заходжуватися коло чогось, узятися за щось

Відповідно до російського дієслова заниматься в нас часто кажуть займатися, вельми поширюючи значеннєвий масштаб цього слова й витискаючи ним здавна відомі українські вислови, наприклад: «займатись пасічництвом», замість пасічникувати; «займатися вчителюванням», замість учителювати; «займатися столяруванням», замість столярувати.
Основне значення дієслова займатися — «починати горіти, спалахувати»: «І в той час скирти і клуня зайнялися» (Т. Шевченко). Значення цього дієслова часом поширювали, вживаючи стосовно навчання:
«Революцією я тоді не займався, проте зовсім темним не був, читав різні книжки...» (Ю. Яновський).
Є багато висловів, які можуть заміняти дієслово займатися: жити з чогось або чимось («І дід, і батько його жили з кравецтва». — З живих уст; «Він живе хліборобством». — Б. Грінченко), трудитися чимось («У нас тут усі трудяться гончарством». — Із живих уст), робити щось («Наталці треба не письменного, а хазяїна доброго, щоб умів хліб робити». — І. Котляревський).
Усі ці вислови, взяті з народних джерел, цілком можуть замінити оті штучні конструкції з дієсловом займатися на зразок «займатися кравецтвом», «займатися хліборобством».
Замість казати: «Брат зараз займається й не може піти в кіно», — слід: «брат зараз працює», замість: «Треба займатись самим собою», — правильніше: «треба заходитись коло самого себе» або: «треба взятися за самого себе».

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

Без золота, без каменю, без хитрої мови

Ми вже бачили, що багато мовних зворотів, яких ми вживаємо, мають своїх близнят у живій мові народу. Наводимо кілька прикладів.
1. Вислів багато важити заміняють на відігравати велику роль: «У нашому ділі багато важить бригадир». — «У нашому ділі велику роль відіграє бригадир».
2. Вислів жити своєю головою заміняють на бути самостійною людиною: «Вона ніколи не житиме своєю головою». — «Вона ніколи не буде самостійною людиною».
3. Вислів брати (взяти) під своє крило заміняють на брати (взяти) під своє покровительство: «Когось же треба взяти під своє крило». — «Когось же треба взяти під своє покровительство».
4. Вислів як на мене заміняють на згідно з моїми поняттями, вислів як на інших — на згідно з поняттями багатьох: «Як на інших, то хто б став про це говорити». — «Згідно з поняттями багатьох, то хто став би про це говорити».
5. Вислів держати себе заміняють на поводитися: «Держи себе як годиться». — «Поводься, як вимагають правила пристойності».
6. Вислів чого це заміняють на з якої речі: «Чого це я маю пасти задніх?» — «З якої речі я повинен відставати?»
7. Слово по-дурному заміняють на безрезультатно (без жодних результатів), даремно (російське понапрасну): «Ходить він, ходить, і все по-дурному». — «Ходить він, ходить і все без жодних результатів».
8. Вислів краще, ніж хто заміняють на краще, ніж хто-небудь інший, краще, ніж де — на краще, ніж деінде (де-небудь в іншому місці): «У клубі веселіше, ніж де». — «У клубі веселіше, ніж деінде».
9. Вислів так і знай, що заміняють на можна бути впевненим, що: «Так і знай, що буде дощ». — «Можна бути впевненим, що буде дощ».
10. Вислів гострий на язик — кровне близня слову дотепний: «Дивись, який гострий на язик!» — «Дивись, який дотепний».
11. Слово знай — близня слів безупинно, безперестану: «Дівчата, знай, співають». — «Дівчата безупинно співають».
12. Вислів хай там як заміняють на як би не: «Хай там як вороги скачуть, нічого не зроблять». — «Як би вороги не скакали, а нічого не зроблять».
13. Вислів із цього не буде діла заміняють на це абсолютно безперспективно: «З тупого шила не буде діла». — «Тупе шило — абсолютно безперспективний інструмент».
А тепер пригляньмось до наших близнят у невеликому тексті.
1. Багато важило й те, що вона жила своєю головою, нікого не брала під своє крило й з усіма була проста. Як на інших, то й їй не слід було б держати себе так. По-дурному це все. Гостре на язик вуличне інформбюро, знай, переконувало всіх: «Хай там як вона старається — з того всього не буде діла».
2. Велику роль відігравало й те, що вона була самостійною людиною, нікого не брала під своє покровительство й з усіма трималася просто. Згідно з поняттями багатьох, то їй не слід було б поводитися так. Це все не дасть жодних результатів. І дотепне вуличне інформбюро безупинно переконувало всіх: «Як би вона не старалась, її старання — абсолютно безперспективна справа».
Прочитавши обидва уривки, ми ще доходимо висновку, що ніколи не зле, вивчаючи літературну мову, прислухатись і до гомону вічно свіжого джерела, яким є жива народна мова.
Цю нотатку, а з нею ще 11 виявлено в рукописному фонді автора.

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

Жив-був

Правильніше: Жив-поживав (жив собі)

Довідник з українського слововживання. М. Волощак

Жилий масив

Правильніше: Житловий масив

Довідник з українського слововживання. М. Волощак

Жив у кочегарці

Правильніше: Жив у кочегарні

Довідник з українського слововживання. М. Волощак

Жили на відшибі

Правильніше: Жили на узбіччі

Довідник з українського слововживання. М. Волощак