ДУЖЕ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Замініть дієслово виглядати (якимсь), якщо мовиться про зовнішній вигляд, відчуття чи емоцію, на стилістично кращий варіант: мати (якийсь) вигляд; відчувати (щось).

АЛЕ:

виглядати — визирати; виднітися або ставати видним; чекаючи кого-, що-небудь, дивитися, вдивлятися кудись.

З-за печі часто виглядала, прикинувшись, буцім куняла І мов вона хотіла спать (Іван Котляревський).
А тут й Супруненкова хата виглянула з-за комори (Панас Мирний).
Біля воріт давно вже виглядала синів стривожена мати (Михайло Стельмах).

Словник української мови у 20 томах містить лексему ВИГЛЯДАТИ³ –  мати певний зовнішній вигляд.

Для урізноманітнення мовлення замініть конструкцію дуже мало на влучний синонім: обмаль.

Замініть прикметник престарілий на стилістично кращий варіант: літній, (дуже) старий, досугий.

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію багато в чому, коли мовиться про спосіб дії, на стилістично кращий варіант: значно, дуже, вельми, істотно, суттєво.

АЛЕ:

Він багато в чому вбачає загрозу.

Прислівник, що вказує на інтенсивність якоїсь ознаки дії або ознаку іншої ознаки. Вживається з дієсловами (дуже поспішав), прикметниками (сполучаючись із звичайним ступенем — дуже гарний), дієприкметниками (дуже посивілий), іншими прислівниками (дуже сміливо).
Інколи прислівник дуже неправильно вживають у сполученні зі словами, що означають найвищу міру якості: «дуже величезний». Виникає тавтологія не тільки семантична, а й граматична (порівн. правильне: дуже великий або величезний).

Правильніше: охоче, дуже радо, залюбки

1. Чи можна замінювати прислівник винятково прислівником виключно?
Замість того, щоб використовувати синонімічні прислівники на позначення високої міри ознаки – винятково, дуже, надзвичайно, зловживають штучно створеним словом виключно. Правильні вислови: винятково (дуже, надзвичайно) здібний студент, винятково (дуже, надзвичайно) щастить і неправильні: виключно здібний студент, виключно щастить. У ролі частки бажано замість виключно вживати звичні слова тільки, лише. Уміти говорити і не лише словами; допомогу подаватимуть тільки тим, хто перебуває за межею бідності.
2. Виняток – виключення
Виняток – відхилення від звичайного, від загального правила. «Винятки, очевидячки, минаємо» (Михайло Коцюбинський). Без винятку – не виключаючи нікого, нічого. За винятком – виключаючи кого-, що-небудь; крім когось, чогось. «Усі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на свого шкіпера» (Микола Трублаїні). Неправильно без виключення, за виключенням. У російського прикметника исключительный український відповідник винятковий – «який нечасто трапляється, особливий, надзвичайний». Уживається зі словами випадок, талант, здібності, пам'ять, причина, точність, ситуація, мужність, умови тощо.
Прислівник винятково також слід застосовувати в значенні «надзвичайно, дуже; не так, як усі». Винятково обдарована людина.
Іноді замість виняток помилково ставлять виключення – іменник, утворений від дієслова виключати. Виключення означає «усунення, унеможливлення, припинення дії». «Виключення з інституту засмутило не так недисциплінованого студента, як його батьків». Виключення зі списку, з депутатської фракції, з товариства. Прикметник виключний передає зміст «такий, що поширюється лише на один предмет». Виключне право. Треба вживати виняткові обставини, виняткова гостинність, виняткові заходи, а не виключні обставини, виняткова мужність, виняткові умови, винятковий випадок, а не виключний випадок і т. ін.
Те саме стосується і прислівника виключно. Він доречний у тому разі, коли виступає в значенні «тільки, лише». Виключно для тебе. А ось, наприклад, у фразах «Обставина, що має виключно велику вагу», «Виключно важливий факт» це слово доцільно замінити на винятково.
3. Виключно чи винятково?
Виключно – штучно створений прислівник, яким зловживають мовці, зокрема науковці, публіцисти, хоч на позначення високої міри ознаки є більш підхожі, питомі слова винятково, дуже, надзвичайно. Правильні словосполучення: слухали винятково уважно, дуже ввічливий, надзвичайно сумлінна. Неправильні: слухали виключно уважно, виключно ввічливий, виключно сумлінна.
У ролі видільно-обмежувальної частки бажано замість виключно вживати тільки, лише, як це робили наші класики. «Я люблю тільки таку гру, де я певна, що виграю» (Леся Українка), «Софія Петрівна сердито обвела оком цілу родину, але співчував їй тільки Антоша» (Михайло Коцюбинський), «Лише мох вкриває собою оте віковічне, ніким не займане каміння» (Анатолій Шиян).

Прислівник, що вказує на інтенсивність якоїсь ознаки і поєднується з дієсловами (дуже квапився), з формою звичайного ступеня прикметників (дуже глибокий), дієприкметниками (дуже потемнілий), іншими прислівниками (дуже тепло). Іноді його помилково вживають у сполученні зі словами, які означають найвищу міру якості: «дуже величезний». Виникає тавтологія не тільки семантична, а й граматична (порівняйте правильне: дуже великий чи величезний).

Прислівник досить часто вживають недоречно, як, скажімо, в такому вислові: «Не всі господарі приватних будинків подбали про належну підготовку опалювальних печей. І це обходиться для них досить недешево» (з газети). Досить, поєднуючись із прикметниками, іншими прислівниками, має вказувати на високу міру або велику кількість чогось: досить огрядний чоловік, досить міцно стиснув руку, досить далеко відійшов од гурту. Ось чому в наведеному реченні природно звучало б обходиться досить дорого, бо йдеться про високу міру виявлення ознаки. Тоді досить було б синонімічне з прислівником дуже (дуже дорого).

Сучасна українська літературна й ділова мова знає іменник порівняння й широко ним користується: «З насолодою підшукував він найобразливіші порівняння, щоб роздмухати своє обурення» (З. Тулуб); «У порівнянні підсумків цьогорічного сезону з минулим — нема ніякої тенденційності» (з газети). В обох цих фразах слово порівняння звучить цілком природно, по-українському. А візьмімо інші фрази, де цей іменник стоїть із прийменниками в і при як відповідник російських висловів по сравнению, сравнительно: «При порівнянні середніх місячних температур виходить, що найтеплішим місяцем у північній півкулі є липень», — і ми вже відчуваємо якусь штучність у вислові, бо тут правильно було б сказати за нашою мовною традицією: як порівняти середні місячні температури (порівнюючи середні місячні температури), з порівняння… виходить. Так само й у фразах «У порівнянні з феодалізмом, капіталізм був кроком уперед», «На підприємствах металургійної промисловості України за перше півріччя цього року значно зросла кількість винахідників і раціоналізаторів порівняно з тим же періодом минулого року» краще було б написати: «як порівняти з феодалізмом», «як порівняти з тим же періодом минулого року».
Як відповідник до російського вислову по сравнению є ще в українській мові прийменник проти, який буває дуже до речі, коли йдеться про порівняння когось або чогось із кимось або чимось: «Проти нас трьох нема в світі дужчого» (Б. Грінченко); «І стіл був багатший проти звичайного» (Л. Смілянський). Отож можна було в наведених фразах написати: «проти феодалізму капіталізм був...», «проти того ж періоду минулого року...».
Похідний від дієслова порівняти прислівник порівняно буде слушний там, де мовиться, що певна дія або якість виявляється достатньою мірою: «Ніч була тиха і порівняно тепла, повівав вологий вітер» (Я. Гримайло), — хоч і тут можна було замінити прислівником відносно: ніч була тиха й відносно тепла (не дуже тепла, не дуже жарка).

Правильніше: Дуже забруднена річка

Правильніше: Стали глибоко віруючими

Правильніше: Дуже болісно реагує

Правильніше: Дуже культурна людина

Правильніше: Зал дуже великий

Правильніше: Дитину дуже нудить

Правильніше: Це дуже просто

Правильніше: Студенти дуже зацікавилися розповіддю

Правильніше: не дужий зробити

Правильніше: у (при) силі

Правильніше: скрутить волові шию (роги)

Правильніше: вітер буйний (навальний, дужий); вітрюга, вітрюган, вітрище

Правильніше: не скаржитися на здоров'я

Правильніше: дужий; сильний; міцний; жилавий