ДОТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
до того часу
Правильніше:
доти
Мова – не калька: словник української мови
до тих пір, поки …
Правильніше:
доти, поки…; поти, поки…; доти, [аж] поки; дотіль, докіль…; до того часу, поки… (аж поки…); аж доти
Мова – не калька: словник української мови
до тих пір
Правильніше:
доти; до того часу; до тієї пори
Мова – не калька: словник української мови
Доти і до тих пір
Замініть для урізноманітнення мовлення конструкцію до тих пір на стилістично кращий варіант: доти, дотіль; поти, потіль; до того часу.
| ТИПОВО | ВДАЛІШЕ |
|---|---|
| Людина жива до тих пір, доки про неї жива пам'ять. | Людина жива доти, доки про неї жива пам'ять. |
| Доки жива мова народна в устах народу, до тих пір живий і народ. | Доки жива мова народна в устах народу, до того часу живий і народ. |
чи поєднуються прислівники доки і поти?
Слова доки й доти, поки й поти, вживаючись при вираженні меж дії, виступають як взаємозалежні. «Вони танцювали доти, доки зовсім потомились» (Іван Нечуй-Левицький), «Поки щастя плужить, поти приятель служить» (Матвій Номис).
Не можна перемішувати цих спарених прислівників і ставити доти з поти, а поки з доти, як це часом бездумно роблять. Чуття мови підказує неприродність такого сполучення.
Не можна перемішувати цих спарених прислівників і ставити доти з поти, а поки з доти, як це часом бездумно роблять. Чуття мови підказує неприродність такого сполучення.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Доки — доти, поки — поти
Прислівники доки й доти, поки й поти чуються в фразах як спаровані, взаємозалежні: «Доти лях мутив, доки не наївся» (М. Номис); «Доки на передовій було спокійно, доти й Багіров поводився спокійно» (О. Гончар); «Поти все вередуватиму, аж поки купиш ласощів» (Г. Квітка-Основ'яненко); «Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море ллється, поти серце українське з панським не вживеться» (П. Куліш).
Не слід перемішувати ці спаровані прислівники й ставити доти з поки, а доки з поти, як це часом, хтозна для чого, роблять: «Слава продавця росла й ширилася доти, поки слідчий не поцікавився»; «Я поти ждав її, доки не прийшла аж увечері». Чуття мови підказує неприродність такого сполучення.
Не слід перемішувати ці спаровані прислівники й ставити доти з поки, а доки з поти, як це часом, хтозна для чого, роблять: «Слава продавця росла й ширилася доти, поки слідчий не поцікавився»; «Я поти ждав її, доки не прийшла аж увечері». Чуття мови підказує неприродність такого сполучення.
Доки — поки
Правильніше:
Доки — доти