ДОСАДЛИВИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ

досадливий – досадний

Розрізняються значенням.
Досадливий – який виражає досаду. «Композитор диригував, але нервувався. Виривалися нетерплячі, досадливі рухи» (зі спогадів). Досадливий погляд, досадлива усмішка. Похідне – досадливо. Досадливо поморщився, досадливо покушуючи губи. Досадний – який викликає досаду; неприємний. Досадні звістки, досадні прорахунки, досадні слова. Похідне – досадно. «Мені досадно страх, що я вже не скінчу своєї літньої роботи» (Леся Українка), «Йому досадно і соромно – він не хотів би тепер стрічатися з Наталею» (Степан Васильченко).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)