ДОРОГО — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: це мені вийшло (стало) дуже (вельми) дорого; це мені багато коштувало

Правильніше: датися в копійчину; дорого обійтися

Правильніше: далося в копійчину; у копієчку вскочило; великих (добрих) грошей стало; вийшло дуже дорого

Правильніше: ламати ціну

Правильніше: у (на) ціні

Правильніше: правити як на (за) батька; на вагу золота

Правильніше: влетіти в [добру] копійку

Правильніше: Дорого обходився державі

Замініть скальковану конструкцію залізна дорога, якщо мовиться про рейковий транспорт, на правильний варіант: залізниця.

Правильніше: стати на переметі кому; зав'язати дорогу кому

Правильніше: дорогою; у дорозі

Правильніше: зав'язати дорогу

Правильніше: Вселяти впевненість у щасливій дорозі

Правильніше: на дорозі не валяється

Правильніше: ця дорога веде (прямує) до міста; цей шлях лежить до міста

Правильніше: пачить, як чорт дорогою

Правильніше: учащати куди (до кого); унаджуватися куди (до кого); топтати дорогу (стежку) куди (до кого)

Правильніше: дати дорогу

Правильніше: оминати (обходити) десятою дорогою

Правильніше: щасливої дороги!

Правильніше: так йому й треба; катюзі по заслузі; своїм шляхом пішов

Правильніше: хресна дорога

Правильніше: туди йому й дорога

Правильніше: прясти на тонку; дивитися в яму; бути на божій дорозі

Правильніше: стояти поперек дороги комусь; закривати шлях комусь

Правильніше: торувати шлях (дорогу)

Правильніше: заступити стежку (проїзд)

Правильніше: заступити дорогу

Правильніше: піти дорогою правди

Правильніше: переходити дорогу

Правильніше: грати на руку; дати дорогу; дати ключ у руки; піти назустріч

Правильніше: полотном дорога! з богом, парасю! баба з воза – коням легше!

Правильніше: бути готовим у дорогу

Правильніше: розгепана дорога

Правильніше: дорога; шлях

Правильніше: битий шлях; утоптана стежка

Правильніше: нема дороги!

Правильніше: ні взад ні вперед

Правильніше: піти іншими дорогами; обернутись іншим боком

Правильніше: на божій дорозі

Правильніше: путівець

Правильніше: обабіч дороги

Правильніше: мимоїздом заїхати до кого; мимохідь зайти до кого

Правильніше: на стежку чию ступити (спасти, попасти)

Правильніше: спуститися на слизьку стежу

Правильніше: мазати медом речі (слова); скакати на задніх лапах (лапках); мести дорогу хвостом

Правильніше: не давати ходу; ставати на заваді (на дорозі); кидати колоди під ноги; сидіти кісткою в горлі

Правильніше: самотній, самітний; як байбак у морі; сам один; один як палець (як перст) ; один як верства на шляху; один як та билина в полі; один як горох при дорозі

Правильніше: об'їздка

Правильніше: обдерти (обібрати) як овечку; живцем (до голого тіла) облупити; обголити кого; обібрати (обідрати) до нитки; облупити як барана (білку); обскубти як горох при дорозі

Правильніше: кожна хвилина дорога

Правильніше: чорний кіт дорогу перебіг

Правильніше: обминати десятою дорогою

Правильніше: охоче, залюбки; з дорогою душею

Правильніше: кожна хвилина дорога

Правильніше: наставляти (навертати, направляти) на добрий (правильний) шлях; наставляти (навертати, направляти) на добру (правильну) дорогу

Правильніше: перейти з порожніми відрами дорогу

Правильніше: через дорогу

Правильніше: на роздоріжжі

Правильніше: на півдорозі

Правильніше: кожна хвилина на вагу; не можна гаяти й хвилини (жодної хвилини); кожна хвилина лічена (рахована)

Правильніше: їхати залізницею

Правильніше: іти крутосхилами життя

Правильніше: іди собі куди йдеш

Правильніше: протерти стежку до чогось

Правильніше: добратися до серця

Правильніше: стомитися з дороги; здорожитися

Правильніше: задорожений

Правильніше: сидіти на чемоданах

Правильніше: звести на манівці

Правильніше: утерта дорога (стежка)

Правильніше: лаштуватися (лагодитися, споряджатися) в дорогу

Правильніше: хліб у дорозі не затяжить; запас їсти не просить; від прибутку голова не болить

Правильніше: залізниця

Правильніше: не сходити зі своєї дороги

Правильніше: залізниця

Правильніше: заказати дорогу

Правильніше: перебігти (перейти) комусь дорогу

Правильніше: заблукати на власному подвір'ї; заблукати між хатою й коморою; на чистому заблудити; серед села дороги не знайти

Правильніше: заблукати; збитися з дороги

Правильніше: вийти на дорогу; виблудитися

Правильніше: залюбки; з дорогою (радою) душею

Правильніше: вік не вилами перепхати; на віку як на довгій ниві: і кукіль, і пшениця; вік звікувати – не в гостях побувати (не пальцем перекивати); вік прожити – не дощову годину пересидіти; світ великий, та слизькі дороги; життя прожити – не яблука вкусити

Правильніше: капустяна голова; туман вісімнадцятий (квадратовий); голова й два вуха; під носом зійшло, а в голові не сіяно; на розум небагатий; дурному брат; курячий розум; дурний, хоч в дорогу вдар; не всі вдома

Правильніше: з дорогою душею

Правильніше: нашому тинові двоюрідний пліт; десята (сьома) вода на киселі ; через дорогу (вулицю, тин) навприсядки; ваш пес на нашій соломі спав; як чорт козі дядько; старої курки півня шваґер

Правильніше: висока ціна

Правильніше: дорога йшла горою (по горі)

Правильніше: дорога (шлях) веде до…

Правильніше: шлях до пекла торують високі (добрі) наміри

Правильніше: торувати шлях (дорогу)

Правильніше: іти своєю дорогою

Правильніше: лічити грудки на дорозі; рити очима землю

Правильніше: ґрунтівка

Правильніше: перетяти дорогу (шлях); заскочити дорогу (путь); заскочити кого

Правильніше: спровадити в далеку дорогу

Правильніше: від щирого серця; з дорогою душею

Правильніше: на ладан дихати; бути на божій дорозі; прясти на тонку

Правильніше: вагатися; не знати, на яку (на котру) ступити; бути (стояти) на двох дорогах; тертися-м'ятися

Правильніше: указувати дорогу (шлях, шляхи)

Правильніше: іти манівцем (манівцями, навмання, бездоріж)

Замініть нехарактерний для української мови вислів скатертю дорога на стилістично кращий варіант: баба з воза, кобилі легше; з богом, Парасю!

Уникайте неправильного чи невиправданого вживання прийменника при. Варіанти заміни: біля, коло, край (дороги), за (умови, гетьмана), під час (штурму), у разі (виникнення), у присутності (матері), або дієприслівниковий зворот — шукаючи вихід.

АЛЕ: Національна академія державного управління при Президентові України (вказує на підпорядкованість структур); при університеті працює їдальня (вказує на просторову близькість); бути при доброму здоров'ї, при тямі, при ясному розумі; допомогти при нагоді (вказує на супутні обставини й умови).

"Через гору шлях-доріженька, ой, широкая та пробитая, слізоньками перемитая",- співається в народній пісні. Можливо, не всі знають цю пісню, але кожному відоме в ній значення обох споріднених слів. То смуга землі, якою їздять і ходять. Дорогу, шлях прокладають у потрібному напрямку, їх будують (насипають, підвищують, аби зручно було і людям, і транспорту пересуватися). Так виникають підвісні дороги (шляхи), канатні, трамвайні, тролейбусні тощо.
Смуга для руху, взагалі сполучення, може бути й у небі чи на воді – тоді йдеться про повітряні або морські, річкові дороги (шляхи).
Спеціалістів з будівництва та експлуатації земних трас називають дорожниками (шляховиками). Вони виконують дорожньо-ремонтні роботи. Саме таке словосполучення побутує в мовленні, хоча паралельно вживається вислів ремонт шляхів. Чому автодорожній інститут, але Міншляхбуд, Держшляхбуд? У власних назвах користуються усталеними умовними найменуваннями, не допускаючи синонімії. Узвичаєні також словосполучення: дорожні знаки (а не шляхові), вулично-шляхова мережа міст (а не вулично-дорожня). Є шляхопровід, однак немає дорогопроводу. Коли мовиться про вирушання кудись неблизько, про подорож, тоді доречне буде слово путь жіночого роду або дорога. "Далекая путь, хвилини не ждуть" (Леся Українка), "В далеку дорогу піду" (Борис Грінченко).
Невелика дорога між селами зветься путівець, не пряма, а кружна – манівець.
Російські вислови дорога домой, обратный путь, на обратном пути, (не) по пути, половина дороги (пути), счастливого пути по-українському звучать так: дорога додому, дорога назад (а не зворотна дорога), по дорозі назад, повертаючись назад (а не на зворотній дорозі), (не) по дорозі, (не) по путі; половина дороги (шляху), щасливої дороги чи просто: щасливо. А сполука торная (укатанная) дорога передається як битий шлях. Відповідно до російських таким путем; туда ему и дорога нашою мовою кажуть: таким способом (або ); так йому й треба, катюзі по заслузі, своїм шляхом пішов!
Переносне тлумачення "напрям діяльності, розвитку" треба передавати словом шлях. Його вживають переважно з означенням або з іменником у родовому відмінку, перед яким стоїть прийменник до, наприклад: важкий шлях до щастя, шлях до миру.
Як синонімічні назви відтінюються ці іменники в поетичній мові: "Спільна дорога у всіх дівчат, та окремий у кожної шлях" (Максим Рильський).
Літературна норма рекомендує уникати конструкцій з прийменником типу по шляху технічного прогресу. Краще сказати й написати: шляхом технічного прогресу.

У нас дуже вподобали слово шлях, ставлячи його іноді там, де воно зовсім не до речі, й забуваючи про інші підхожі слова — дорога, путь тощо. «Я не знаю шляху до вашої квартири», — чуємо з уст; «Вона йшла вже потемки, намацуючи ногою шлях на вузькій гірській стежці»; «Він минув довгий коридор, обмацуючи шлях поперед себе», — читаємо в сучасних оповіданнях; «А яким шляхом ви досягаєте такого великого врожаю картоплі?» — читаємо в газеті. Мимоволі постає питання: невже наша мова — така бідна, що доводиться користуватись одним словом у фразах із різним значенням або з різним відтінком значення?.. Звернімось до української класичної літератури й фольклору: «В похід у дорогу славні компанійці до схід сонця рушали» (Т. Шевченко); «Олекса Безик їздив у містечко, але з дороги вернувся» (М. Коцюбинський); «Позаростали дороги, де ходили панські ноги» (з живих уст); «Через гору шлях-доріженька, ой, широкая та пробитая, слізоньками перемитая» (народна пісня).
Як бачимо, класична література й фольклор не цуралися слова дорога й широко користувались ним, бо словом шлях називають проїзну, широку дорогу, відповідно до російського тракт: «Ой три шляхи широкії докупи зійшлися, на чужину з України брати розійшлися» (Т. Шевченко). Уживають слово шлях і в переносному розумінні, близькому до поняття «широка, далека дорога»: «На шляху поступу ми — лиш каменярі» (І. Франко).
Коли мовиться про вирушання в дорогу, про подорож, тоді до речі буде слово путь жіночого роду або дорога: «Далекая путь, хвилини не ждуть» (Леся Українка); «Ми путь землі покажем нову, царем на ввесь світ буде труд» (переклад із російської); «В далеку дорогу піду» (Б. Грінченко).
Невелика дорога між селами зветься путівець: «Путівцем над річкою... тихою ступою чвалала руда конячка» (О. Довженко).
Не пряма дорога, а кружна зветься манівець: «Хто манівцями простує, той удома не ночує» (прислів'я).
Дорогу нагору називають узвіз: «До стін Китай-городка почавсь крутий узвіз» (П. Усенко).
Відповідно до російського торная (укатанная) дорога українською мовою кажуть битий шлях, бита дорога: «Ой горе тій чайці, чаєчці небозі, що вивела чаєняток при битій дорозі» (народна пісня).
Російському вислову таким путем відповідає український таким способом (або таким чином): «Батьки приводили дітей до школи, і Раїса таким способом знайомилась з селянами» (М. Коцюбинський); «Таким чином я добув вищу освіту» (з живих уст).
До речі, останнім часом став дуже поширюватися в нас західноукраїнський вислів у такий спосіб, що подекуди витискує вислів таким способом: «Тільки в такий спосіб ми знайдемо, нарешті, істину». Краще додержуватися скрізь загальноукраїнського давнього вислову таким способом, що не має впливу інших мов, тому й у щойно наведеній фразі буде природніше сказати: «Тільки таким способом ми знайдемо, нарешті, істину».
На російський вислів туда ему и дорога! українською мовою кажуть: так йому й треба!, катюзі по заслузі!, своїм шляхом пішов!
Не треба обмежувати свою мову одним-однісіньким словом шлях, коли маємо стільки інших засобів. Отож у наведених на початку фразах треба було сказати або «не знаю дороги», або «не знаю, як пройти до вашої квартири», «намацуючи ногою путь на вузькій гірській стежці», «обмацуючи путь поперед себе», «А яким способом ви досягаєте такого великого врожаю картоплі?».

Правильніше: Дати, звільнити дорогу

Правильніше: Потрапляти на дорогу

Правильніше: Лагодитися в дорогу

Правильніше: Дорога назад

Правильніше: Повертаючись, міністр зупинився

Правильніше: На дорогах ожеледиця