ДОВОДИТИСЯ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Припадати, доводитися, траплятися і приходитися

Перевірте вживання дієслова приходитися і в разі потреби замініть:

припадати — відповідати сподіванням, подобатися;

випадати — діставатися внаслідок яких-небудь обставин; траплятися;

доводитися — бути змушеним;

траплятися — відбуватися, діятися, ставатися;

бути — у загальному значенні.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
приходитися до душі припадати до душі
приходитися на чиюсь долю випадати на чиюсь долю
день на день не приходиться день на день не випадає
мені приходилося багато працювати мені доводилося багато працювати
мені приходилося бачити його іноді на вулиці мені траплялося бачити його іноді на вулиці
коли прийдеться коли трапиться, коли час випаде
приходитися родичем бути родичем

АЛЕ:

приходитися  відповідати кому-, чому-небудь за певними ознаками.

Ану, придіньте калоші, чи прийдуться? (Степан Васильченко).

Дово́дитися

Форма минулого часу доконаного виду цього дієслова — довелося — вживається в кількох значеннях. Слово довелося вказує на те, що дія, виражена дієсловом, сталася не з бажання того, хто її реалізує, а зумовлена якимись обставинами (наказом, побажанням іншої особи, примусом; ситуацією, яка спричинилася до цього, і т. ін.). Наприклад: «Директор інституту не любив заперечень, і аспірантові довелося їхати у відрядження». «Хлопець давно мріяв стати лікарем, але медінституту в їхньому місті не було, а залишити хвору матір він не міг, і довелося вступити до сільськогосподарського».
«Дедалі частіше доводилося транспорту зупинятися на цілий день, щоб дати перепочинок знесиленим коням та людям. І на кожній з зупинок Шевченко малював». (З. Тулуб.)
Крім того, довелося вживають у значенні «мав нагоду», «траплялося» або «пощастило», «мав честь» або «випало», «припало». «Все вищими стають далекі тополі на обрії. Данькові раніш не доводилось бути в Хорлах, і зараз, коли він вперше побачив перед собою гуртик самотніх задумливих тополь ген-ген, на межі землі і неба, — схвилювався так, наче зустрів зненацька в незнайомім краю когось знайомого з дитинства, когось до болю рідного — матір або сестер». (О. Гончар.) «І мені, малому, не раз довелось (траплялось. — Є. Ч.) за титаря плакать. І ніхто не бачив, що мала дитина у куточку плаче». (Т. Шевченко.) «Ласточкін не був моряком, і плавати за своє життя йому доводилось лише на катерах». (Ю. Смолич.)
З наведених речень зрозуміло, яке саме значення вкладається в слово довелось. Але бувають випадки, коли з контексту не можна цього встановити. Наприклад: «— Ви знали лікарку Дорошенко? — Так, мені не раз довелося бувати в неї на прийомі». Що хотів висловити цим реченням співбесідник, відповідаючи на запитання, в якому значенні вжив слово довелося (чи то надзвичайно серйозна хвороба спричинилася до того, що він мусив у свій час звернутися до цієї лікарки; чи він хоче сказати, що йому траплялося (він мав нагоду) бувати в неї на прийомі; чи він вважає з а щастя дістати консультацію кваліфікованого фахівця)? В таких випадках довелося краще замінити одним із синонімів, що відповідають контекстові (мав нагоду, траплялося, пощастило, мав честь, випало, припало). Наприклад: «Колосовському випало зайти до кабінету одним з останніх». (О. Гончар.)

Вряди-годи в засобах масової інформації натрапляєш на слово зрідні. А чи українське воно?

Це невдала калька з російського сродни, яку не ввів до свого реєстру жоден словник. Українська літературна мова в такому разі вдається до дієслова з іменником або з прикметником та іменником: бути (доводитися) родичем, бути ріднею, рідний брат (рідна сестра) комусь чи чомусь. «Вони йому родичі: дідового сусіда молотники» (жартівлива приповідка), «Його жінка – то рідна сестра (а не зрідні) відьми!» (з живих уст).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Зрідні — бути (доводитися) родичем, бути ріднею, рідний брат (рідна сестра) комусь або чомусь, родичі

Читаємо в одному науковому творі: «Така хибна провідна думка автора книжки — зрідні тій плутанині, яка властива людям, що не звільнилися ще від впливів ідеалістичних концепцій». У цій фразі трапився прислівник зрідні, якого нема в українській мові й який є невдалою калькою з російського сродни. Українська мова, щоб передати це поняття, вдається до дієслова з іменником або з прикметником та іменником: бути (доводитися) родичем, бути ріднею, рідний брат (рідна сестра) комусь або чомусь, — чи самим іменником: «Вони йому — родичі: дідового сусіда молотники» (жартівлива приповідка); «Його жінка — то рідна сестра відьми!» (з живих уст).
Тим-то й у фразі науковця треба було написати: «рідна сестра (родичка, рідня) тій плутанині...».

туго доводиться

Правильніше: не з медом
Мова – не калька: словник української мови

приходиться працювати

Правильніше: доводиться працювати
Мова – не калька: словник української мови

приходиться віддуватися своїми боками

Правильніше: доводиться на собі терпіти
Мова – не калька: словник української мови

приходилося побувати

Правильніше: доводилося бувати
Мова – не калька: словник української мови

не приходиться бачитися

Правильніше: не доводиться бачитися
Мова – не калька: словник української мови

мені приходиться

Правильніше: мені доводиться
Мова – не калька: словник української мови

Траплялося, бувало і доводилося

Замініть дієслово доводилося, якщо мовиться не про примушування до чогось, а про типову подію в минулому, на стилістично кращий варіант: траплялося. Або перебудуйте речення, використавши конструкцію: бувало, що.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Мені свого часу доводилося часто бачитися з поетом на урочистих заходах. Мені свого часу траплялося часто бачитися з поетом на урочистих заходах.
Чи доводилося вам колись бачити живого кита? Чи траплялося вам колись бачити живого кита?
Чи доводилося вам відчувати раптовий головний біль? Чи бувало таке, що ви раптово відчували головний біль?

АЛЕ:

Мені часто доводилося давати пояснення слідчому (тобто слідчий змушував мене давати пояснення).

приходиться працювати

Правильніше: доводиться працювати
Словник-антисуржик.

не приходиться

Правильніше: не доводиться
Словник-антисуржик.

Чи приходилось вам?

Правильніше: Чи доводилося вам?