ДИМ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: димом здиміло

Правильніше: великий (лютий, цупкий) мороз; мороз аж рипить (аж шелестить, аж шкварчить); мороз аж скалки (зорі, іскри) скачуть (аж дим устає); мороз з очима; мороз-кипень; козацький мороз

Правильніше: з сорому очі не вилізуть

Правильніше: як здиміти; розвіятися як дим

Правильніше: напускати ману в очі; пускати дим в очі; пускати блахмана

Правильніше: Цигарковий дим

Правильніше: пішло з димом

Правильніше: яка робота, така й плата; хто робить, голий не ходить; хто вітрові служить, тому димом платять; як собаку годують, так він і гавка

Правильніше: задимлювати

Правильніше: диму без вогню не буває; де верба, там і вода; де не горить, там і не куриться

Правильніше: наплів дурниць; наказав на вербі груш; наказав три мішки (сім мішків) гречаної вовни; наговорив троє відер диму; наколотив гороху з капустою (з маком)

Правильніше: диму без вогню не буває

Правильніше: димом пішло

Правильніше: з дощу та під ринву; уникав диму та й упав у вогонь; тікав від диму та впав у вогонь; з калюжі та в болото; утікав від вовка та натрапив на ведмедя

Правильніше: з дощу та під ринву; від вовка втікав, а на ведмедя впав; поправився з печі на лоб; тікав від диму, та впав у вогонь

Правильніше: піти з димом; пропасти геть; збанкротувати; звестися нінащо (на ніщо)

Правильніше: було, та загуло; було, та за водою (за вітром) пішло; було колись – минулося; що було, те минуло; один був, та й той загув; як у воду впало; як мітлою зметено; димом догори пішло; пропало, як з воза впало

Правильніше: і сліду не стало чийого; у нікуди пропав хто; загув і слід за ким; як за водою пішов хто; як вода вмила (змила) кого; наче (мов) корова язиком злизала кого; як віл лизнув кого; [щез] як здимів; як димом здимів хто; як лизень злизав кого; наче голка в соломі (в снігу) пропав