ДАЛЕКО — СЛОВОВЖИВАННЯ

як далеко можна побачити

Правильніше: скільки ока
Мова – не калька: словник української мови

тут не доб'єшся успіху

Правильніше: тут далеко не розженешся
Мова – не калька: словник української мови

нерідні люди, що живуть далеко від рідної землі

Правильніше: чужа чужина
Мова – не калька: словник української мови

мало чим відрізнятися

Правильніше: не далеко втекти
Мова – не калька: словник української мови

значно краще

Правильніше: далеко (куди, набагато) краще
Мова – не калька: словник української мови

значно більше

Правильніше: набагато (далеко, куди) більше
Мова – не калька: словник української мови

дуже пізно; далеко за північ

Правильніше: після других півнів
Мова – не калька: словник української мови

дуже далеко

Правильніше: на краю світу; де сидір козам роги править; не близький (далекий, такий) світ; там, де дідько добраніч каже; як (мов, ніби) на кінці світу; сім верст до небес і все пішки; у чорта в зубах; де вже й перець не росте
Мова – не калька: словник української мови

досить далеко

Правильніше: на відстані гарматного пострілу
Мова – не калька: словник української мови

десь дуже далеко

Правильніше: в очереті на купині
Мова – не калька: словник української мови

де сядеш, там і злізеш

Правильніше: далеко не поїдеш
Мова – не калька: словник української мови

далеко

Правильніше: як до варшави пішки
Мова – не калька: словник української мови

далеко позаду

Правильніше: за плечима та за очима
Мова – не калька: словник української мови

далеко не просто

Правильніше: зовсім (аж ніяк) не просто
Мова – не калька: словник української мови

далеко краще

Правильніше: значно краще
Мова – не калька: словник української мови

далеко йому до тебе

Правильніше: куди йому до тебе; далеко куцому до зайця
Мова – не калька: словник української мови

далеко зайти

Правильніше: перебрати міру; перейти межі; далеко загнатися (забрести); багато собі дозволити
Мова – не калька: словник української мови

далеко за північ

Правильніше: геть після опівночі
Мова – не калька: словник української мови

далеко

Правильніше: ген-ген; за горами й долами; де сидір козам роги править; скільки око сягає; у чорта на болоті)
Мова – не калька: словник української мови

він за словом в кишеню не лізе

Правильніше: він по слово до батька не бігає; він по слово далеко не ходить; він слова ніде не позичає; він має язика не в кишені
Мова – не калька: словник української мови

він далеко не дурний

Правильніше: він не зовсім дурний; він не такий уже й дурний
Мова – не калька: словник української мови

від стакана до губ далеко

Правильніше: від миски (від ложки) до рота далеко
Мова – не калька: словник української мови

велика різниця між ким-небудь

Правильніше: далеко куцому до зайця
Мова – не калька: словник української мови

Далеко, куди, набагато і значно

Замініть для урізноманітнення мовлення прислівник значно, якщо мовиться про високу міру ознаки, на стилістично кращий варіант: далеко, куди, набагато.

ТИПОВО ВДАЛІШЕ
Мені значно краще. Мені куди (набагато) краще.
Нас було значно більше. Нас було далеко більше.

набагато, значно, де, куди, кудись, десь у значенні “кудись”, значний, далеко, неабиякий, чималий

1. Чи правильно з погляду літературної норми використовувати прислівник десь у значенні «кудись» (як, наприклад, у народній пісні «Десь поїхав мій миленький...»)?
Правильно. Таке вживання досить поширене, і словники останніх років жодних обмежувальних рекомендацій не подають. Десь у значенні «кудись» вказує на те, що напрямок дії або зовсім невідомий, або відомий не в деталях. «Чудові магістралі, очищаючись від барикад, витягуються в далеч, біжать десь за місто» (Олесь Гончар). «А разом з тим десь з глибини сочились підземні джерела і гасили вогонь» (Михайло Коцюбинський). Принагідно варто сказати і про використання прислівника де в значенні «куди».
В українській мові слово де, що означає «в якому місці», може вживатися і в розумінні куди, тобто «в яке місце», «в якому напрямку», і звідки («з якого місця», «з якого боку»). Найчастіше де в значенні «куди» виступає в реченнях, які мають у своєму складі дієслова, що передають зміст «раптове чи ніким не помічене, несподіване, таємне зникнення або виникнення»: подітися, взятися (в розумінні з'явитися). «Де поділися ви, голоснії слова...» (Леся Українка).
Однак здебільшого прислівники куди і де (в значенні «куди») вживають паралельно. Порівн. у Тараса Шевченка в «Гайдамаках»: «Порай мені ще раз, де дітись з журбою», «Єсть у мене діти, та де їх подіти?»; «І хлинули сльози, дрібні-дрібні полилися. Де вони взялися? І там же: «Куди ж воно ділось? відкіля взялось?»
2. У яких значеннях виступає прислівник значно?
1. «Дуже, сильно». Наприклад: «Значно поріділи ліси в Європі» (Михайло Чабанівський).
2. У значенні «набагато, багато» з порівняльним ступенем прислівника і прикметника. «Ходжу значно краще, задишка менша» (Михайло Коцюбинський), «Протока була значно ширша, ніж це відразу здалося» (Юрій Смолич).
Не слід обмежувати текст викладу прислівником значно, коли є змога варіювати його іншими синонімами, скажімо, замість «значно більша»«куди більша», «значно спростити»«набагато спростити» тощо.
Надуживають у мовленні також прикметником значний. Раз у раз чуємо і читаємо: значні успіхи, значний вплив, значно вищий результат і подібне. А точніше й краще було б: чималі (неабиякі, великі) успіхи (вплив), далеко (або куди, набагато) вищий.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Значний, чималий, неабиякий (великий)

Прикметником значний і прислівником значно в сучасній українській мові так надуживають останнім часом, що вони майже витиснули інші близькі слова, тим самим збіднюючи мову. Раз у раз чуємо й читаємо: значний унесок, значні впливи, значно кращий, значно більший тощо. Замість того, щоб сказати: «Ми маємо в галузі фізкультури значні досягнення», — точніше й краще було б: чималі (неабиякі, великі) досягнення; замість: «Значно краще зробити це ось як», — можна сказати: «далеко (або куди, набагато) краще».
Не слід забувати, що прикметник значний буває ще синонімом до слів відомий, шанований, заслужений: «Значні пани і шляхетство» (О. Стороженко), — а прислівник значно в деяких діалектах означає ще те ж, що й слова помітно, видно. «Значно, що господар» (Ю. Федькович).

Перелік далеко не закінчений

Правильніше: Перелік аж ніяк не закінчується

Їх далеко більше

Правильніше: Їх значно більше