ДАЛЕКО — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
як далеко можна побачити
Правильніше:
скільки ока
Мова – не калька: словник української мови
тут не доб'єшся успіху
Правильніше:
тут далеко не розженешся
Мова – не калька: словник української мови
нерідні люди, що живуть далеко від рідної землі
Правильніше:
чужа чужина
Мова – не калька: словник української мови
мало чим відрізнятися
Правильніше:
не далеко втекти
Мова – не калька: словник української мови
значно краще
Правильніше:
далеко (куди, набагато) краще
Мова – не калька: словник української мови
значно більше
Правильніше:
набагато (далеко, куди) більше
Мова – не калька: словник української мови
дуже пізно; далеко за північ
Правильніше:
після других півнів
Мова – не калька: словник української мови
дуже далеко
Правильніше:
на краю світу; де сидір козам роги править; не близький (далекий, такий) світ; там, де дідько добраніч каже; як (мов, ніби) на кінці світу; сім верст до небес і все пішки; у чорта в зубах; де вже й перець не росте
Мова – не калька: словник української мови
досить далеко
Правильніше:
на відстані гарматного пострілу
Мова – не калька: словник української мови
десь дуже далеко
Правильніше:
в очереті на купині
Мова – не калька: словник української мови
де сядеш, там і злізеш
Правильніше:
далеко не поїдеш
Мова – не калька: словник української мови
далеко
Правильніше:
як до варшави пішки
Мова – не калька: словник української мови
далеко позаду
Правильніше:
за плечима та за очима
Мова – не калька: словник української мови
далеко не просто
Правильніше:
зовсім (аж ніяк) не просто
Мова – не калька: словник української мови
далеко краще
Правильніше:
значно краще
Мова – не калька: словник української мови
далеко йому до тебе
Правильніше:
куди йому до тебе; далеко куцому до зайця
Мова – не калька: словник української мови
далеко зайти
Правильніше:
перебрати міру; перейти межі; далеко загнатися (забрести); багато собі дозволити
Мова – не калька: словник української мови
далеко за північ
Правильніше:
геть після опівночі
Мова – не калька: словник української мови
далеко
Правильніше:
ген-ген; за горами й долами; де сидір козам роги править; скільки око сягає; у чорта на болоті)
Мова – не калька: словник української мови
він за словом в кишеню не лізе
Правильніше:
він по слово до батька не бігає; він по слово далеко не ходить; він слова ніде не позичає; він має язика не в кишені
Мова – не калька: словник української мови
він далеко не дурний
Правильніше:
він не зовсім дурний; він не такий уже й дурний
Мова – не калька: словник української мови
від стакана до губ далеко
Правильніше:
від миски (від ложки) до рота далеко
Мова – не калька: словник української мови
велика різниця між ким-небудь
Правильніше:
далеко куцому до зайця
Мова – не калька: словник української мови
Далеко, куди, набагато і значно
Замініть для урізноманітнення мовлення прислівник значно, якщо мовиться про високу міру ознаки, на стилістично кращий варіант: далеко, куди, набагато.
ТИПОВО | ВДАЛІШЕ |
---|---|
Мені значно краще. | Мені куди (набагато) краще. |
Нас було значно більше. | Нас було далеко більше. |
набагато, значно, де, куди, кудись, десь у значенні “кудись”, значний, далеко, неабиякий, чималий
1. Чи правильно з погляду літературної норми використовувати прислівник десь у значенні «кудись» (як, наприклад, у народній пісні «Десь поїхав мій миленький...»)?
Правильно. Таке вживання досить поширене, і словники останніх років жодних обмежувальних рекомендацій не подають. Десь у значенні «кудись» вказує на те, що напрямок дії або зовсім невідомий, або відомий не в деталях. «Чудові магістралі, очищаючись від барикад, витягуються в далеч, біжать десь за місто» (Олесь Гончар). «А разом з тим десь з глибини сочились підземні джерела і гасили вогонь» (Михайло Коцюбинський). Принагідно варто сказати і про використання прислівника де в значенні «куди».
В українській мові слово де, що означає «в якому місці», може вживатися і в розумінні куди, тобто «в яке місце», «в якому напрямку», і звідки («з якого місця», «з якого боку»). Найчастіше де в значенні «куди» виступає в реченнях, які мають у своєму складі дієслова, що передають зміст «раптове чи ніким не помічене, несподіване, таємне зникнення або виникнення»: подітися, взятися (в розумінні з'явитися). «Де поділися ви, голоснії слова...» (Леся Українка).
Однак здебільшого прислівники куди і де (в значенні «куди») вживають паралельно. Порівн. у Тараса Шевченка в «Гайдамаках»: «Порай мені ще раз, де дітись з журбою», «Єсть у мене діти, та де їх подіти?»; «І хлинули сльози, дрібні-дрібні полилися. Де вони взялися? І там же: «Куди ж воно ділось? відкіля взялось?»
2. У яких значеннях виступає прислівник значно?
1. «Дуже, сильно». Наприклад: «Значно поріділи ліси в Європі» (Михайло Чабанівський).
2. У значенні «набагато, багато» з порівняльним ступенем прислівника і прикметника. «Ходжу значно краще, задишка менша» (Михайло Коцюбинський), «Протока була значно ширша, ніж це відразу здалося» (Юрій Смолич).
Не слід обмежувати текст викладу прислівником значно, коли є змога варіювати його іншими синонімами, скажімо, замість «значно більша» – «куди більша», «значно спростити» – «набагато спростити» тощо.
Надуживають у мовленні також прикметником значний. Раз у раз чуємо і читаємо: значні успіхи, значний вплив, значно вищий результат і подібне. А точніше й краще було б: чималі (неабиякі, великі) успіхи (вплив), далеко (або куди, набагато) вищий.
Правильно. Таке вживання досить поширене, і словники останніх років жодних обмежувальних рекомендацій не подають. Десь у значенні «кудись» вказує на те, що напрямок дії або зовсім невідомий, або відомий не в деталях. «Чудові магістралі, очищаючись від барикад, витягуються в далеч, біжать десь за місто» (Олесь Гончар). «А разом з тим десь з глибини сочились підземні джерела і гасили вогонь» (Михайло Коцюбинський). Принагідно варто сказати і про використання прислівника де в значенні «куди».
В українській мові слово де, що означає «в якому місці», може вживатися і в розумінні куди, тобто «в яке місце», «в якому напрямку», і звідки («з якого місця», «з якого боку»). Найчастіше де в значенні «куди» виступає в реченнях, які мають у своєму складі дієслова, що передають зміст «раптове чи ніким не помічене, несподіване, таємне зникнення або виникнення»: подітися, взятися (в розумінні з'явитися). «Де поділися ви, голоснії слова...» (Леся Українка).
Однак здебільшого прислівники куди і де (в значенні «куди») вживають паралельно. Порівн. у Тараса Шевченка в «Гайдамаках»: «Порай мені ще раз, де дітись з журбою», «Єсть у мене діти, та де їх подіти?»; «І хлинули сльози, дрібні-дрібні полилися. Де вони взялися? І там же: «Куди ж воно ділось? відкіля взялось?»
2. У яких значеннях виступає прислівник значно?
1. «Дуже, сильно». Наприклад: «Значно поріділи ліси в Європі» (Михайло Чабанівський).
2. У значенні «набагато, багато» з порівняльним ступенем прислівника і прикметника. «Ходжу значно краще, задишка менша» (Михайло Коцюбинський), «Протока була значно ширша, ніж це відразу здалося» (Юрій Смолич).
Не слід обмежувати текст викладу прислівником значно, коли є змога варіювати його іншими синонімами, скажімо, замість «значно більша» – «куди більша», «значно спростити» – «набагато спростити» тощо.
Надуживають у мовленні також прикметником значний. Раз у раз чуємо і читаємо: значні успіхи, значний вплив, значно вищий результат і подібне. А точніше й краще було б: чималі (неабиякі, великі) успіхи (вплив), далеко (або куди, набагато) вищий.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Значний, чималий, неабиякий (великий)
Прикметником значний і прислівником значно в сучасній українській мові так надуживають останнім часом, що вони майже витиснули інші близькі слова, тим самим збіднюючи мову. Раз у раз чуємо й читаємо: значний унесок, значні впливи, значно кращий, значно більший тощо. Замість того, щоб сказати: «Ми маємо в галузі фізкультури значні досягнення», — точніше й краще було б: чималі (неабиякі, великі) досягнення; замість: «Значно краще зробити це ось як», — можна сказати: «далеко (або куди, набагато) краще».
Не слід забувати, що прикметник значний буває ще синонімом до слів відомий, шанований, заслужений: «Значні пани і шляхетство» (О. Стороженко), — а прислівник значно в деяких діалектах означає ще те ж, що й слова помітно, видно. «Значно, що господар» (Ю. Федькович).
Не слід забувати, що прикметник значний буває ще синонімом до слів відомий, шанований, заслужений: «Значні пани і шляхетство» (О. Стороженко), — а прислівник значно в деяких діалектах означає ще те ж, що й слова помітно, видно. «Значно, що господар» (Ю. Федькович).
Перелік далеко не закінчений
Правильніше:
Перелік аж ніяк не закінчується
Їх далеко більше
Правильніше:
Їх значно більше