ДАВИТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: лягати каменем на душу; гнітити (в'ялити) серце; каменем лягати на серце; давити каменем серце; лежати на серці; як лід по серцю; свинцем на душу

Правильніше: давити каменем на серце (на груди); лежати каменем на серці

«Тиснуть гостроносі чоботи останньої моди», — читаємо в одному сучасному художньому творі. Але українська класика й народне мовлення засвідчують у дієслові тиснути інше значення: «А сам же тисну ніж у жмені, — аж пальці заклякли» (М. Коцюбинський); «Троянці сильно наступали і тиснули своїх врагів» (і. Котляревський); «Свій своєму лиха не мислить: як побачить на сухому, то в болото тисне» (М. Номис). Коли дошкуляє взуття, одяг тощо, тоді наша класика й народне мовлення вживають дієслова мулити (іноді муляти), трудити, душити, давити: «І червоні чоботи мулять» (М. Номис); «Щось муляє під коліном» (Ганна Барвінок); «Старий дедалі все старів, горбатів; частіше жалівся: то те болить, то те трудить» (Панас Мирний); «Комір душить (давить)) шию» (Словник за редакцією А. Кримського). Отож, у фразі з сучасного художнього твору треба було написати: «Мулять (муляють) гостроносі чоботи…»

Правильніше: важкий камінь давить душу (серце)

Правильніше: комір душить (давить)

Правильніше: у грудях тисне (стискає, давить); груди стискає; стиски в грудях