ГУБИТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: дати ногам знати; дати стрекала; братися в ноги, увіритися ногам; аж п'яти губити; дати волю ногам; дати драла (драпака, дьору)

Правильніше: гаяти (гайнувати, марнувати) час

Правильніше: худнути

Правильніше: падати в очах; сходити на пси

Означає «втрачати конкретний предмет, річ внаслідок недбалості, неохайності, неуважності» (губити в значенні «занапащати» тут не розглядається): «губити зошит, гаманець з грішми». «Котрий тут у нас школяр губить олівці?» (І. Франко.) «Ішли довго. Було так темно, Що бійці губили один одного, хоч крокували поруч. Мрячив дощ». (Григорій Тютюнник.) «Працював Арапников погано. Був дуже неуважний. Губив матеріали досліджень. Не виходив на роботу». (М. Трублаїні.) «Бійці на ходу вистрибували з сідел, щось радісно кричали один одному, міцно обіймаючись та цілуючись, гублячи свої вигорілі на всіх сонцях пілотки». (О. Гончар.)
Губити може вживатися, коли треба передати значення повільного падіння чогось. Порівн. в О. Олеся:

І цвів весь край,
Як божий дар,
Де душі не страждали.
І тільки лози
Губили сльози,

За всіх одні ридали.
У такому самому значенні: «Він виглянув у вікно на непривітний похмурий ліс і сірі хмари, що губили дрібні краплини дощу». (С. Чорнобривець.) І в близькому до нього у В. Сосюри:

Не плач, матусю, не ридай
і не губи в снігах надії.
Як білий цвіт сади покриє,
я повернусь у рідний край.

Слово губити може передавати ще такий нюанс значення, як «розчинятися (в гудінні, шумі, натовпі та ін.)»: «Хмар було так багато, і вони здавалися такими м'якими, що навіть гудіння мотора [літака] губило серед них свої металево дзвінкі нотки». (Ю. Бедзик.) «Я мовчу, гублячи увагу свою в потоці людського натовпу». (П. Колесник.)
Часто без достатніх на те підстав слово губити вживають замість слова втрачати (див. вище), яке має інші семантичні відтінки. Порівн.: «Часами йому здається, що він уже на тім світі. Уперто натягає на лоба шапку. Губить помалу свідомість і чує, як скажено працює серце». «Роман терпіти не міг тих людей, які, гублячи гідність, вивертали напоказ кожну свою невдачу, мов старець болячку. Коли маєш лихо, терпи, лютуй, а не носися з ним перед усіма». «Від цієї думки Левкові стає неприємно, начеб він на цьому щось губив». «З Василем не губила зв'язку, щоночі слала листи на фронт».
У всіх останніх прикладах замість дієслова губити мало б бути втрачати.

Багато хто не відчуває помилки, вживаючи вислови губити природу, губити час, губити розум, губити пам'ять, губити інтелектуальні сили і под. Проте дієслова губити, загубити не є відповідниками до всіх значень російських терять, потерять. Ці лексеми маємо використовувати тоді, коли вони означають «втрачати (втратити) конкретний предмет, річ через недбалість, неуважність, неохайність». Загубити зошит, гаманець з грішми. «Котрий тут у нас школяр губить олівці?» (Іван Франко), «Працював Арапников погано. Був дуже неуважний. Губив матеріали досліджень» (Микола Трублаїні).
Губити застосовують також, щоб передати повільне падіння чогось: «І тільки лози Губили сльози, За всіх одні ридали» (Олександр Олесь). Або виразити ще такий нюанс значення, як «розчинятися (в гулі, шумі, натовпі й т. ін.»: «Хмар було так багато, і вони здавалися такими м'якими, що навіть гудіння мотора (літака) губило серед них свої металево дзвінкі нотки» (Юрій Бедзик).
Якщо йдеться про абстрактні поняття, то мова закріпила за російським дієсловом терять інші українські відповідники: терять голову – розгублюватися; терять сознание – непритомніти, зомлівати.
Втрачати здебільшого вживається в тих випадках, коли мовиться знову-таки про втрату або шкоду абстрактного характеру. Втрачати ілюзії, надії, спокій, розум, пам'ять, совість, сором тощо. Чи навіть про шкоду матеріальну: «Без води верблюд може прожити десять діб, втрачаючи за цей час майже третину ваги» (з журналу). У науковому стилі (медицина) знову-таки лише втрачати: хворий втратив апетит, сон, втратив багато крові.
Тим-то й наведені на початку вислови слід було написати так: знищувати природу, марнувати (гаяти) час, втрачати розум, втрачати пам'ять, втрачати інтелектуальні сили.
Іменники на позначення часових понять час, день, роки сполучаються з обома дієсловами. Старого любити – тільки дні губити; не губи часу і не втрачай днів. З прислівниками даремно, марно поєднується спільнокореневе дієслово витрачати: марно витрачати час, даремно витрачу день. Губити має ще значення «нищити»: не губи мене; в очі любить, а поза очі губить. У такому розумінні втрачати не вживають.

Правильніше: губити

Правильніше: Утрачати терпіння; виходити з терпіння; не стає терпцю

Правильніше: Утрачати ґрунт під ногами

Правильніше: губи в молоці

Правильніше: молоти (ляпати, плести, клепати) язиком; робити з губи (з писка) халяву; правити (точити) теревені

Правильніше: зціпити (стяти) губи (зуби)

Правильніше: з гулянки сили не прибуде

Правильніше: ударитися в сльози; розквасити губи

Правильніше: виточувати ножа на кого; затаїти зло на кого; надути губи

Правильніше: розпустити губи

Правильніше: доля маслом губи змастила

Правильніше: дутися на кого; вдаритися в образу; надути (копилити) губи (губки); надутися як сич (індик) перед смертю

Правильніше: і губи не роззявив

Правильніше: годувати обіцянками (жданиками, пожданиками); робити з губи халяву

Правильніше: напиндючитися; випнути губи

Правильніше: закопилювати губи (губу)

Правильніше: квасити губи

Правильніше: мастити губи медом; показувати медяника; обіцяти на вербі груші

Правильніше: мастити губи медом; показувати медяника; обіцяти на вербі груші, на осиці – кислиці; кози в золоті показувати

Правильніше: сквасити губи

Правильніше: затулити рота; замкнути губу (уста); зав'язати язик; заціпити рот (язик, уста) кому; зашити рота (губи)

Правильніше: надимати (надувати) губи; копилити (закопилювати) губи; мурмоситися

Правильніше: розпускати губи; давати волю язикові

Правильніше: відкопилити губи

Правильніше: випнути губи

Правильніше: губи облизувати

Правильніше: щоб рибку їсти, треба у воду лізти; не терши, не м'явши, не їсти калача; печені голуби не летять до губи

Правильніше: Принижує (втрачає) свою гідність

Правильніше: Втрачає сенс

Правильніше: Знищуємо природу

Правильніше: Він не марнував часу