ВСТАВАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

злазити, вилазити, вставати, сходити, виходити

Сходити – спускатися вниз (по сходах, трапу); полишати своє місце, розташоване десь угорі; припиняти рух, досягнувши кінцевої мети шляху; висаджуватися. Сходити з трибуни. Сходити з корабля (з потяга). Виходити – рухатися зсередини транспорту назовні. Виходити з вагона.
Коли йдеться про те, що пасажир залишає під час зупинки трамвай, тролейбус, автобус, автомашину, слід вживати дієслово виходити («На якій зупинці ви виходите?»), а не злазити, вилазити, вставати, сходити, як нерідко трапляється в усному мовленні. Перші два слова в цьому випадку сприймаються як зниження стилю («Вилізла з трамвая на першій зупинці». «Де ви злазите?»), решта – як неточно вжиті: «На якій зупинці ви встаєте (сходите)?» Адже пасажир не обов'язково сидить у трамваї – він може і стояти; сходити можна з якогось підвищення, а види транспорту, про які мовиться, не сприймаються як предмети, розташовані на певній висоті. Тому, очевидно, немає підстав у цьому контексті вживати дієслово сходити.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

хто рано встає, тому бог дає

Правильніше: ранні пташки росу п'ють, а пізні слізки ллють
Мова – не калька: словник української мови

людина, яка встає й починає працювати вдосвіта

Правильніше: ранній птах
Мова – не калька: словник української мови

з вовками жити – по-вовчому вити

Правильніше: на вовчому хуторі по-вовчому гутори; хто з псами лягає, той з блохами встає
Мова – не калька: словник української мови

бреше, як помелом мете

Правильніше: бреше, [а за ним] аж куриться (аж курява встає)
Мова – не калька: словник української мови