ВИТРАЧАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: сипати (сіяти) грішми (грошима, червінцями, катеринками)

Правильніше: решетом у воді зірки ловити; ловити мух; тинятися з кутка в куток (без діла, дарма)

Правильніше: розбивати лобом горіхи; носити (міряти, набирати) воду решетом

Правильніше: тягти пустий номер

Правильніше: викидати гроші на вітер

Правильніше: кидати (пускати, розкидати) на вітер гроші

Правильніше: даремно витрачати сили

Правильніше: даремно витрачати сили

Правильніше: ловити білі метелики

Правильніше: гаяти (гайнувати) час

Правильніше: розмінюватися на дрібниці (на дрібноту)

Правильніше: працювати на аптеку

Правильніше: трясти кишенею; трусити гаманцем; вивертати кишені

Правильніше: трусити гаманцем; вивертати кишені

Правильніше: сіяти грішми як половою

Для урізноманітнення мовлення замініть дієслово витрачати, витрачатися на один із варіантів: гаяти, марнувати, гайнувати, переводити, розтрачувати, марнотратити, тринькати.

Багато хто не відчуває помилки, вживаючи вислови губити природу, губити час, губити розум, губити пам'ять, губити інтелектуальні сили і под. Проте дієслова губити, загубити не є відповідниками до всіх значень російських терять, потерять. Ці лексеми маємо використовувати тоді, коли вони означають «втрачати (втратити) конкретний предмет, річ через недбалість, неуважність, неохайність». Загубити зошит, гаманець з грішми. «Котрий тут у нас школяр губить олівці?» (Іван Франко), «Працював Арапников погано. Був дуже неуважний. Губив матеріали досліджень» (Микола Трублаїні).
Губити застосовують також, щоб передати повільне падіння чогось: «І тільки лози Губили сльози, За всіх одні ридали» (Олександр Олесь). Або виразити ще такий нюанс значення, як «розчинятися (в гулі, шумі, натовпі й т. ін.»: «Хмар було так багато, і вони здавалися такими м'якими, що навіть гудіння мотора (літака) губило серед них свої металево дзвінкі нотки» (Юрій Бедзик).
Якщо йдеться про абстрактні поняття, то мова закріпила за російським дієсловом терять інші українські відповідники: терять голову – розгублюватися; терять сознание – непритомніти, зомлівати.
Втрачати здебільшого вживається в тих випадках, коли мовиться знову-таки про втрату або шкоду абстрактного характеру. Втрачати ілюзії, надії, спокій, розум, пам'ять, совість, сором тощо. Чи навіть про шкоду матеріальну: «Без води верблюд може прожити десять діб, втрачаючи за цей час майже третину ваги» (з журналу). У науковому стилі (медицина) знову-таки лише втрачати: хворий втратив апетит, сон, втратив багато крові.
Тим-то й наведені на початку вислови слід було написати так: знищувати природу, марнувати (гаяти) час, втрачати розум, втрачати пам'ять, втрачати інтелектуальні сили.
Іменники на позначення часових понять час, день, роки сполучаються з обома дієсловами. Старого любити – тільки дні губити; не губи часу і не втрачай днів. З прислівниками даремно, марно поєднується спільнокореневе дієслово витрачати: марно витрачати час, даремно витрачу день. Губити має ще значення «нищити»: не губи мене; в очі любить, а поза очі губить. У такому розумінні втрачати не вживають.

Правильніше: даремно (витрачати сили), задурно, безкоштовно (отримати річ)

Правильніше: Як його витрачали?